Відкритість засідань Верховної Ради України для громадян – поки лише на папері

June 20, 2014

Автор: Тетяна Семілетко

Попри законодавчі зміни, громадяни не можуть безперешкодно потрапити на пленарне засідання українського Парламенту тоді як громадяни багатьох європейських країн та Канади можуть вільно спостерігати за роботою свого законодавчого органу.

У квітні цього року набули чинності зміни до низки законодавчих актів у зв’язку із прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації». Згідно із нововведеннями, відкритість засідань Верховної Ради має забезпечуватися шляхом доступу до них будь-яких осіб, крімвипадків, передбачених законодавством. Тобто відтепер громадяни отримали право бути присутніми у сесійній залі, до якої досі мали доступ лише акредитовані представники засобів масової інформації. При цьому вказано, що порядок доступу до відкритих засідань визначається розпорядженням Голови Верховної Ради України (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» зі змінами від 27.03.2014 року).

Втім, зазначений порядок доступу досі залишається невизначеним, а тому на практиці громадяни позбавлені можливості спостерігати за законодавчим процесомі роботою народних обранців шляхом присутності безпосередньо у сесійній залі. Наразі побачити цю залу можливо лише в рамках загально-оглядових чи тематичних відвідин приміщень Парламенту – для цього потрібно звернутися у письмовій формі до Керівника Апарату – порядок встановлено відповідним Положенням, затвердженим Розпорядженням Спікера.

Передбачити можливість для громадян бути присутніми на пленарних засіданнях Верховної Ради у спеціально облаштованому приміщенні, з якого є можливість спостерігати за подіями у сесійній залі, пропонували народні депутати України, які 27 березня 2014 року зареєстрували з цією метою законопроект
№ 4592
. Зокрема, автори законопроекту пропонували внести зміни до статті 3 Регламенту Верховної Ради про відкритість і гласність її роботи, закріпивши право вільного доступу громадян на пленарні засідання, а порядок його забезпечення встановити Положенням із його затвердженням Постановою Верховної Ради. У травні ц.р. за включення цього законопроекту проголосувало лише 132 парламентарів, чого було недостатньо для включення його до порядку денного Парламенту.

Враховуючи повноваження Голови Верховної Ради України запровадити на виконання вимог закону відповідний механізм, внесення змін до Закону «Про Регламент Верховної Ради України» не вважається вкрай необхідним. Натомість, Спікеру Парламенту достатньо прийняти розпорядження за аналогією із порядком акредитації журналістів і працівників ЗМІ при Верховній Раді України або Керівника Апарату – відповідний внутрішній документ на виконання закону.

Водночас, як свідчить аналіз практики інших країн, відкритість парламентських засідань для відвідувачів, в тому числі іноземних громадян, є вже демократичною традицією. І скористатися такою можливістю дозволяє чіткий і зрозумілий порядок доступу, який зазвичай розміщують на офіційній сторінці парламентів.

Так, Парламентські дебати у Франції є відкритими для громадськості ще з часів Французької Революції. Стаття 33 Конституції передбачає, що засідання обох Палат Парламенту проводяться відкрито, якщо Прем’єр Міністр або десята частина членів відповідної Палати не приймуть рішення про проведення закритого засідання. Потрапити на засідання можна, отримавши «запрошення» від члена Парламенту. Окрім того, пропуск на засідання гарантовано першим десяти людям, які прийшли до входу для відвідувачів, в залежності від кількості вільних місць.

У Сполученому Королівстві відвідувачі – громадяни Британії та іноземці – можуть безперешкодно і безкоштовно потрапити на засідання Парламенту чи будь-якого з комітетів, і спостерігати за їх роботою з Публічної галереї. Громадяни Великобританії мають право відвідати так звані «Сесії запитань», під час яких члени уряди відповідають на запитання  Членів Парламенту. Для цього особа повинна звернутися до Члена Парламенту від свого територіального округу, щоб отримати квиток в одну з галерей. Законодавчий орган Уельсу – Національна асамблея – також приймає відвідувачів під час своїх засідань, за умови попереднього бронювання місць у громадському секторі. Так само відкритим є доступ до обговорень у Національній Асамблеї Північної Ірландії та її комітетах. При цьому попереднє бронювання квитка непотрібно, хоча теоретично можливе певне обмеження за кількістю місць, відведених для відвідувачів.

У Федеративній Республіці Німеччина так само передбачено можливість відвідування пленарних засідань Бундестагу відповідно до його графіку роботи. Оскільки кількість місць є обмеженою, запроваджено систему онлайн-бронювання місць. Важливо, що такою можливістю можуть скористатися навіть неповносправні громадяни, для яких забезпечені належні умови.

З метою отримання доступу до приміщення латвійського Сейму або пленарного засідання, слід отримати перепустку і дотримуватися правил для відвідування будівлі Сейму, положення про безпеку та громадський порядок, а також правила етики і загальноприйняті норми поведінки. При цьому присутнім відвідувачам забороняється висловлювати свою згоду чи незгоду або будь-яким іншим чином порушувати порядок на засіданнях, обмежувати права інших осіба бо порушити роботу Сейму, канцелярії чи інших організаційних підрозділів Сейму (п. 23 та 78 Регламенту латвійського Сейму).

У Литовській Республіці ті, хто зацікавлені бути присутнім і спостерігати за засіданнями Парламенту, звертаються до  Департаменту зв’язків із громадськістю Секретаріату литовського Сейму. Якщо у відповідний день є місця – особу додають до списку тих, хто має одноденну перепустку (п. 20 Регламенту). При цьому працівники Секретаріату навіть проводять відвідувачів до місця або вказують, яке місце слід зайняти (п. 16 Положення про внутрішній порядок сесій Парламенту).

Зрештою, у Канаді засідання Сенату можуть відвідати всі громадяни, а місця надаються за принципом «first-come-first-served», тобто в порядку черговості звернення. Спостерігати за засіданням Палати общин також можуть всі громадяни, а от бути присутніми на Сесії запитань можуть громадяни або групи осіб, які попередньо зарезервували місця через свого члена Парламенту. Згідно із правилами відвідування, відвідувачі до будь-якої із палат канадського Парламенту спочатку проходять додаткову перевірку безпеки: зокрема, не дозволяється брати із собою камери, записуючі пристрої та біноклі. Під час засідання відвідувачам не дозволяється читати, записувати, розмовляти чи здійснювати політичну демонстрацію у будь-якій формі. Коли триває голосування, відвідувачів просять не залишати галереї та не заходити до неї.

Як бачимо, в країнах, де передбачено відкритий доступ громадян до засідань парламенту, умови таких відвідин викладені на офіційних сайтах законодавчого органу і не перетворюються на складну процедуру.

В свою чергу, для забезпечення відкритості засідань Верховної Ради України очікується ухвалення відповідного акту, який би встановлював чіткий і зрозумілий для громадян порядок доступу на засідання Парламенту у сесійній залі. Дізнатися про такий порядок має бути зручно для зацікавлених осіб: для цього варто розмістити його на офіційному порталі Верховної Ради як відкритому загальнодоступному джерелі.

Зазначений порядок має встановлювати, щонайменше:

  • до якого підрозділу Апарату Верховної Ради України звертатися, щоб отримати доступ до зали засідань;
  • які відомості слід надати та документи пред’явити для отримання доступу;
  • кількість доступних місць та можливість зарезервувати їх, в тому числі в онлайн-режимі;
  • принцип надання місць, зокрема, в порядку черговості звернення для їх резервування;
  • як пройти до приміщення зали засідань;
  • та правила поведінки відвідувачів під час проведення засідання Верховної Ради України.

Завдяки цьому вільне відвідування сесій Парламенту отримає чітку регламентацію і стане практичною можливістю для громадян реалізувати своє право доступу. Цим самим будуть створені додаткові умови для більш дієвого контролю з боку громадськості за законотворчим процесом і роботою народних обранців, яким виборці довірили представницький мандат.