Ганна Літвіщенко, 

незалежна експертка з медійного права, радниця Smartsolutions

для Центру демократії та верховенства права

Значення дотримання законодавства в медіасфері

Медіасфера в Україні є однією з ключових галузей, яка впливає на формування громадської думки та гарантує доступ до інформації для громадян. Важливість дотримання законодавства в медіасфері полягає не тільки у забезпеченні свободи слова, але й у збереженні високих стандартів журналістської діяльності, захисті прав громадян і підтримці правової держави.

Медійне законодавство України встановлює певні рамки та норми для функціонування медіа. Порушення цих правил і норм може призвести до серйозних наслідків як для самих медіа, так і для суспільства в цілому. Закон України “Про медіа” відзначається тим, що він став спробою встановити систему важелів та противаг, що сприяють досягненню балансу між правом на свободу слова, розвитком плюралізму думок та доступом до інформації, одночасно встановлюючи обмеження для транслювання інформації, яка може завдати шкоди суспільству чи державі в цілому. 

На мою думку, у цьому контексті, Закон “Про медіа” представляє значний крок вперед порівняно з попереднім законом “Про телебачення і радіомовлення”. Він впроваджує більш сучасний та гнучкий механізм регулювання медіапростору, який враховує нові виклики і можливості, що виникають у цифровій епосі.

Закон України “Про медіа” запроваджує оновлену систему нагляду та контролю за дотриманням законодавства у сфері медіа, визначено ряд заходів та механізмів, які здатні забезпечити відповідальність суб’єктів у сфері медіа у випадках порушення норм і вимог законодавства, але при цьому чіткість та обсяг цих процедур покликані захистити суб’єктів від свавілля державних інституцій. Незважаючи на правовий захист, яким користуються суб’єкти у сфері медіа (зокрема відповідно до міжнародних конвенцій та внутрішніх норм) закон визнає необхідність встановлення відповідальності відповідно до обов’язкових стандартів та критеріїв.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення виконує важливу роль у нагляді та контролі за суб’єктами у сфері медіа. Під час розгляду питання про порушення суб’єктом у сфері медіа законодавства та/або умов ліцензії, Національна рада враховує різні джерела інформації, включаючи результати офіційного моніторингу, пояснення суб’єкта медіа, експертні висновки, інформацію від інших державних органів та інші фактичні дані, що допомагають встановити наявність або відсутність порушення.

Заходами державного нагляду та контролю є перевірки суб’єктів у сфері медіа та заходи реагування. Окремо слід зазначити, що регулятор також здійснює комплекс заходів, спрямованих на фіксацію та аналіз інформації, яка поширюється суб’єктами у сфері медіа. Фіксація та аналіз  здійснюється на підставі запису, перегляду (прослуховування) такої інформації – офіційного моніторингу.

Мета здійснення моніторингу – отримання об’єктивних даних для оцінки того, чи дотримуються суб’єкти у медіа-сфері вимог законодавства та/або умов ліцензії. Новелою є те, що Акт моніторингу, який містить ознаки можливого порушення, може бути розголошений або переданий на запит третіх осіб лише після ухвалення рішення на підставі результатів перевірки щодо виявленого порушення законодавства у медіасфері. Ця норма дозволить уникнути помилкових публічних висновків щодо наявності порушення, так як ознаки порушення не дорівнюють порушенню, адже після цього суб’єкт у сфері медіа має право надати докази і пояснення, які можуть істотно вплинути на висновок регулятора. 

Прозорість і відкритість регулятора прослідковується в низці норм, які зобов’язують регулятора публікувати на своєму офіційному веб-сайті не лише інформацію про застосування заходів реагування, а і всі інші рішення, що передують цьому. 

Національна рада відіграє ключову роль у контролі та регулюванні медіасфери України, сприяючи дотриманню законодавства та прав споживачів медіапослуг, і забезпечуючи баланс між свободою слова та відповідальністю.

У разі виявлення порушень вимог законодавства та/або умов ліцензії, Національна рада застосовує різні заходи реагування, які пропорційні до виду порушень. Важливо відзначити, що порушення поділяються на три групи: незначні, значні і грубі, і залежно від цього визначаються види заходів реагування. Розберемо їх детальніше.

Незначні порушення

Незначні порушення – це порушення, які не мають серйозних наслідків або не створюють загрози для суспільства. До цієї категорії можуть належати технічні помилки, незначні відхилення від програмної концепції, або порушення, які не мають систематичного характеру. Національна рада може надавати підказки та рекомендації щодо усунення таких порушень.

До незначних порушень відносять:

• Порушення умов ліцензії, зокрема, в частині програмної концепції мовлення.
• Ненадання або порушення строків надання інформації на запит Національної ради.
• Порушення строків внесення змін до реєстру, які ліцензіат чи реєстрант повинен самостійно вносити до реєстру.
• Нерозміщення актуальних відомостей про структуру власності на своєму веб сайті (якщо веб сайт є в наявності).
• Порушення вимог щодо повідомлення вихідних даних.
• Порушення вимог мовлення у дні трауру, дні пам’яті, а також порядку надання доступу до подій значного суспільного інтересу.
• Порушення вимог щодо поширення програм з платними інтерактивними конкурсами, іграми, вікторинами.
• Порушення вимог щодо обліку і зберігання програм.
• Порушення вимог та обмежень щодо порядку поширення реклами та спонсорства.
• Порушення на 10 і менше відсотків вимог щодо обсягів європейського та/або національного продукту.
• Порушення вимог радіомовлення щодо забезпечення частки пісень державною мовою.

Значні порушення

Значні порушення вже потребують серйозних заходів реагування. Вони можуть стосуватися важливих аспектів мовлення, таких як вміст програм, який пропагує насильство, ненависть, дискримінацію, та інших подібних порушень. Національна рада може накладати штрафи або подвійні штрафи на суб’єктів у сфері медіа, які допустили значні порушення. 

До значних порушень відносять:

• Поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації або утисків: Це включає в себе розповсюдження матеріалів, які сприяють дискримінації осіб чи груп на підставі різних ознак, таких як етнічне та соціальне походження, громадянство, раса, релігія та вірування, вік, стать, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, інвалідність або інші характеристики.
• Поширення і демонстрація фільмів, які заборонені відповідно до Закону України “Про кінематографію”.
• Пропаганда вживання наркотичних засобів: розповсюдження інформації, яка просуває вживання наркотичних речовин та психотропних засобів.
• Пропаганда жорстокого поводження з тваринами.
• Розповсюдження інформації, яка надає інструкції чи поради щодо виготовлення, придбання чи використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин.
• Розповсюдження інформації, яка заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму (1917–1991 років) в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму.
• Створення позитивного образу осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік, а також працівників радянських органів державної безпеки.
• Поширення інформації, яка містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму.
• Приниження чи зневаження державної мови.
• Невиконання вимог законодавства України щодо агітації в медіа під час виборів та референдумів.
• Неподання у визначені строки заяв про внесення змін до реєстру, поширення програм та матеріалів без супроводження повідомленням про статус держави-агресора.
• Відсутність мовлення лінійного медіа протягом 14 днів поспіль. Крім випадків, коли це спричинено обставинами, що не залежать від волі суб’єкта.
• Відмова суб’єкта в проведенні перевірки їхньої діяльності.

Грубі порушення

Грубі порушення становлять найсерйознішу загрозу для суспільства та медійної сфери. Сюди входять порушення, наслідками допущення яких є насильницька зміна, повалення конституційного ладу, розв’язування або спонукання до агресивних воєнних конфліктів, порушення територіальної цілісності, та інші дії, які загрожують національній безпеці. У цих випадках Національна рада може вжити заходів які спрямовані на анулювання ліцензії, скасування реєстрації суб’єкта у сфері медіа, заборону видання та розповсюдження друкованих медіа, а також тимчасову або повну заборону поширення онлайн-медіа.

До грубих порушень відносять:

• Поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України, інформації, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
• Поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності;
• Поширення пропаганди або закликів до тероризму та терористичних актів, інформації, що виправдовує чи схвалює такі дії;
• Поширення порнографічних матеріалів, а також матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
• Поширення інформації, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України “Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну”;
• Поширення інформації, що висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
• Поширення недостовірних матеріалів щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
• Повторна відмова в проведенні перевірки впродовж останнього року: Відмова суб’єкта в проведенні перевірки його діяльності повторно впродовж останнього року.
• Ведення діяльності, яка згідно з цим Законом може здійснюватися лише за умови отримання відповідної ліцензії та/або реєстрації.

Виключення з відповідальності та захист прав медіа

Закон також встановлює випадки, в яких суб’єкти у сфері медіа та їхні працівники звільняються від відповідальності за поширення інформації, зокрема:

• Якщо інформація є дослівним відтворенням або матеріалів, опублікованих іншими зареєстрованими медіа, або матеріалів іноземних джерел (з посиланням на них), то суб’єкти у сфері медіа і їхні працівники не несуть відповідальності за поширення цієї інформації.
• Якщо інформація була отримана у відповідь на запит на інформацію, поданий відповідно до законодавства про доступ до публічної інформації або звернення громадян.
• Якщо інформація містилася в офіційних повідомленнях державних органів, органів місцевого самоврядування або була отримана від них в письмовій формі.
• Якщо інформація є дослівним відтворенням публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування.
• Суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення інформації, забороненої Законом України “Про медіа” , якщо ця інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на вебсайті і якщо суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до цієї інформації відповідно до вимог закону після отримання скарги чи припису Національної ради.
• Якщо суб’єкт надасть належні та достатні докази того, що порушення вимог закону відбулося внаслідок незаконного втручання третіх осіб у діяльність суб’єктів у сфері медіа, і поширення інформації, забороненої цим Законом, відбулося без редакційного контролю відповідного суб’єкта у сфері медіа.

Ці положення спрямовані на захист свободи слова та журналістської діяльності та допомагають захистити права медіа, зберегти баланс між регулюванням та свободою слова.

Національна рада отримала достатньо широкий та комплексний набір повноважень й інструментів для здійснення контролю та нагляду за суб’єктами у сфері медіа. Ці повноваження дозволяють регулятору ефективно реагувати на порушення вимог законодавства та/або умов ліцензії. У разі виявлення порушень вимог законодавства та/або умов ліцензії, Національна рада застосовує різні заходи реагування, які пропорційні до виду порушень. Серед них можливість накладання штрафів, анулювання ліцензій (за рішенням суду), скасування реєстрації, заборона видання та розповсюдження друкованих медіа, а також тимчасова або повна заборона поширення онлайн-медіа.

Цей підхід до реагування на порушення в медіасфері спрямований на забезпечення дотримання закону та забезпечення свободи слова та журналістської діяльності відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів. Такий підхід дозволяє збалансувати право на свободу слова з необхідністю регулювання медіасфери для запобігання порушенням та забезпечення якості медійного вмісту.

Висновок

Закон України “Про медіа” встановлює чіткий механізм відповідальності суб’єктів у сфері медіа за порушення законодавства. Система заходів реагування, яка передбачена Законом “Про медіа”, є пропорційною до виду порушень. Незначні порушення можуть бути усунені шляхом надання рекомендацій або попереджень. Значні порушення можуть бути санкціоновані штрафами, а грубі порушення – можуть призвести до анулювання ліцензії, скасування реєстрації, заборони видання та розповсюдження друкованих медіа, а також тимчасової або повної заборони поширення онлайн-медіа. Також існують виключення з відповідальності для захисту прав медіа та забезпечення доступу до інформації.

У свою чергу, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України грає ключову роль у регулюванні медіа-сфери країни. Вона наділена значним комплексним набором повноважень й інструментів для здійснення контролю та нагляду. Заходи реагування, які вона може застосовувати, пропорцій дозволяють зберегти баланс між свободою слова та регулюванням медіа-сфери. 

Запровадження нової системи відповідальності за порушення законодавства у сфері медіа є важливим кроком у напрямку забезпечення свободи слова та розвитку демократичного суспільства в Україні.