Закон України «Про інформацію» у статті 25 гарантує журналісту право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов’язано до цього рішенням суду на основі закону.
Зазначена гарантія, зокрема, знайшла втілення в п. 6 ч. 2 ст. 65 Кримінального процесуального кодексу, відповідно до якого журналіст не може бути допитаний як свідок про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, але лише у випадку, якщо вона надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.
Аналогічно, інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста становить охоронювану законом таємницю знову ж таки за умови, що така інформація була надана з вимогою не розголошувати джерело чи автора цієї інформації. (п. 1 ч.1 ст. 162 Кримінального процесуального кодексу). Така охоронювана законом таємниця може міститися як в документах, так і в речах. Доступ до таких документів та речей здійснюється в особливому порядку – виключно за ухвалою суду про надання тимчасового доступу до відповідних об’єктів. При цьому, клопотання слідчого має включати зазначення:
- обставин, що доводяться сторонами;
- можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах
- неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Крім цього, ст. 275 КПК забороняє залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
До негласних слідчих дій, зокрема, віднесено:
- аудіо-, відео контроль за особою
- арешт, огляд і виїмка кореспонденції
- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
- зняття інформації з електронних інформаційних систем
- а також, слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:
- виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування,
- виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів,
- виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину,
- виявлення осіб, які розшукуються, встановлення технічних засобів аудіо-, відео-контролю особи.
Наслідком недотримання такої заборони під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій є визнання отриманої в їх результаті фактичних даних недопустимими в доказуванні (ст. 87 Кримінального процесуального кодексу).
