Акредитація журналіста: як її не втратити та чи можливо повернути, якщо її припинили?

November 29, 2022

Позбавлення акредитації для низки журналістів, які працювали у деокупованому Херсоні без дозволу Міноборони породило низку питань. І стосуються вони не лише ефективності комунікації між українською владою, Збройними силами України, Міністерством оборони України та журналістами, а й ефективності правил, які регулюють питання акредитації та роботи журналістів в зонах бойових дій. 

Так, деокупація українських територій – масштабна подія, яка викликає суспільний інтерес, так само як і ситуація на фронті, котру висвітлюють медіа. Але потребу задовольнити його важливо балансувати із іншим інтересом: безпекою держави, військових, цивільних, та й самих журналістів. Саме тому в умовах воєнного стану мають діяти чіткі, швидкі, а подекуди і жорсткіші правила роботи українських й іноземних журналістів.

Ми не будемо окремо говорити про роль медіа у висвітленні війни в Україні – очвеидвно, що вона надважлива. Натомість, ми розкриємо питання акредитації українських та іноземних медіа під час дії воєнного стану в Україні: як отримати акредитацію, яких правил важливо дотримуватись, аби не втратити її, як можна втратити акредитацію та чи можна її повернути у разі втрати. А можливо, і самі правила акредитації варто переглянути з огляду на нещодавні події у Херсоні? Відповіді на ці запитання – у консультації Центру демократії та верховенства права.

Для чого журналістам потрібна акредитація?

У мирному житті акредитація – це “створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності” (стаття 26 Закону “Про інформацію”. Водночас, відсутність акредитації ніяк не заважає медіа працювати з тими з самими органами влади. 

Простіше кажучи, акредитація – це можливість для журналіста працювати на певному місці події, доступ до якого потрібно погоджувати з суб’єктами владних повноважень. До прикладу, журналіст не зможе потрапити на засідання Верховної Ради України без попередньої акредитації (пункт 10 Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України). Її у черговому режимі проводить прес-служба перед початком роботи ВРУ нового скликання.

Акредитація означає зобов’язання для обох сторін — про також йдеться у Законі України “Про інформацію”. Суб’єкт владних повноважень, який акредитував журналіста / працівника медіа, повинен:

  • сприяти впровадженню ними професійної діяльності; 
  • завчасно сповіщати їх про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів; 
  • надавати їм інформацію, призначену для засобів масової інформації; 
  • а також сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв’ю, отримання коментарів посадових осіб.

А от до журналістів та представників медіа вимоги такі:

  • дотримуватися встановлених суб’єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку; 
  • не перешкоджати діяльності службових та посадових осіб суб’єкта владних повноважень.

Але, погодьтесь, у воєнний час питання акредитації стає значно важливішим, і його потрібно деталізувати у законодавстві.

Адже тепер держава має запобігати витокам інформації з обмеженим доступом, які можуть коштувати життя громадянам і завадити силам оборони України виконувати свої бойові завдання під час воєнного стану. А ще потрібні правила для журналістів, які працюють у особливих точках: зонах бойових дій, щойно деокупованих територіях, військових об’єктів — аби гарантувати безпеку їм самим та військовим.

Саме тому вийшов Наказ Головокомандувача ЗСУ від 03.03.2022 №73 “Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану” (далі — Наказ). Він діє на час воєнного стану. 

Так, ніхто не скасовував для українців статтю 34 Конституції України, яка надає право кожному вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Однак не забувайте, що ці права не абсолютні. Їх можна обмежувати законом заради національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, щоб метою запобігати заворушенням чи злочинам. Є й інші підстави: для охорони здоров’я населення, захисту репутації або прав інших людей, щоб запобігти розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. 

Як журналісту / представнику медіа акредитуватись під час воєнного стану

Звернемось до Додатку № 3 до Наказу, який описує алгоритм акредитації.

Хто проводить акредитацію журналістів:

Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України:

  • Перевіряє, чи мають медіа державну реєстрацію (користуючись Єдиним державним реєстром друкованих медіа та інформаційних агентств, переліком телерадіоорганізацій Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України); 
  • Аналізує матеріали, які публікують засобаи масової інформації (у тому числі на інтернет-ресурсах, сторінках в соціальних мережах тощо), представник яких проходить акредитацію; 
  • Надсилає подання представнику Служби безпеки України, щоб отримати відповідний висновок; 
  • Веде облік виданих прес-карт та відомостей для акредитації, які надали представники медіа для акредитації; 
  • Ухвалює рішення про надання (скасування) акредитації представнику медіа;
  • Повідомляє представників медіа про результати акредитації; 
  • Сприяє акредитованим представникам медіа в організації роботи.

Документи, які потрібно підготувати:

  • Заповнений Додаток 5 до Наказу (завантажити документ можна тут);
  • Скан-копія паспорту (1, 2 сторінка) ID-картки; 
  • Скан-копія посвідчення журналіста (не є обов’язковою для осіб (фіксерів), які надають інформаційну підтримку роботі іноземним журналістам та мають відповідний лист від керівника їхнього засобу масової інформації); 
  • Лист керівника засобу масової інформації з клопотанням надати акредитацію;
  • Фотокартка 3,5*4,5 см у хорошій якості.

Документи потрібно надіслати: 

  • на електронну адресу newsmodu@gmail.com (електронна адреса, на яку Міністерство оборони приймає заявки на акредитацію)

Коли можуть відмовити у наданні акредитації:

  • Якщо інформація, котру надав журналіст / представник медіа має невідповідності. У додатку не уточнено, що саме буде “невідповідністю”, тому вважатимемо, що це інформація, яка не відповідає дійсності (навіть якщо це випадкова помилка. 
  • Якщо наявні підстави вважати надання акредитації представнику медіа недоцільною (і тут Додаток не пояснює, що це можуть бути за підстави); 
  • Якщо акредитацію скасовували в минулому та/або за рекомендацією Служби безпеки України.

Не дивуйтесь, якщо не зрозумієте чому вам не надали акредитацію. Додаток прямо передбачає можливість не пояснювати причини відмови.

На відміну від жорстких правил Наказу та Додатку №3, стаття 26 Закону України “Про інформацію” зазначає, що у разі дотримання вимог (визначених саме цим Законом) до документів, які подаються для отримання акредитації, в акредитації не мають права відмовити.

Вважатимемо, що Наказ ЗСУ все ж намагається встановити запобіжник від журналістів, які, наприклад, мають пропагандистське минуле (на користь ворога), та не допускає до висвітлення повномасштабної війни журналістів / представників медіа з сумнівною репутацією. Адже вони можуть нашкодити перебігу воєнних дій, Україні та її громадянам.

Якщо журналіст успішно пройшов акредитацію, Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України виготовляє та видає прес-карту (за формою Додатку №6 до Наказу, с 15 за посиланням).

Як перевірити чинність акредитації:

Міністерство оборони України надає можливість верифікувати чинність акредитації за номером телефону: +380894201864.

Як журналіст може втратити акредитацію

Насправді тут немає нічого складного, потрібно лише відмовитися від дотримання / порушити правила, встановлені Додатком №4 до Наказу (с. 10). Неважливо, чи це іноземний чи український журналіст, правила діють на усіх без винятку. Тож поглянемо, яких обов’язків журналісти мають сумлінно дотримуватись: 

  • Пред’являти прес-карту на вимогу представників Збройних Сил, інших складових сил оборони; 
  • Мати при собі та пред’являти документи, що посвідчують особу, представника ЗМІ; 
  • Пересуватися у районі ведення бойових дій виключно у терміни та за маршрутом, визначених та погоджених в установленому порядку з відповідними керівниками, командирами (начальниками), керівником служби зв’язків з громадськістю (прес-служби) військової частини у зоні її відповідальності; 
  • Пперед переміщенням до району ведення бойових дій, засобами електронного поштового або телефонного зв’язку повідомити керівника служби зв’язків з громадськістю (прес-служби) про термін відрядження, маршрут, яким будуть рухатись, мету редакційного завдання; 
  • Протягом усього часу перебування в районі бойових дій, носити (розміщувати) знаки розпізнавання (позначки) представників ЗМІ (транспортних засобів ЗМІ) на видному місці, за винятком ситуацій, коли зазначене може призвести до виникнення загрози життю та здоров’ю представникам ЗМІ; 
  • Мати при собі засоби індивідуального захисту, що включають в себе, як мінімум, захисний шолом і бронежилет з відповідним маркуванням «ПРЕСА», «PRESS» (за виключенням ситуацій, наведених у попередньому пункті);
  • Мати при собі медичну аптечку (в ній має бути все необхідне для надання першої медичної допомоги) та вміти нею користуватись; 
  • Не чинити дій, несумісних зі статусом цивільних осіб, тобто не вдягати формений одяг та знаки розрізнення Збройних Сил, інших складових сил оборони, не брати в руки зброю та боєприпаси; 
  • По завершенні роботи на військових об’єктах, за вимогою передавати визначеній особі електронні та матеріальні носії з фото- та відеоматеріалами для перевірки на предмет наявності інформації, яка не підлягає розголошенню
  • У разі наявності інформації, яка не підлягає розголошенню, на вимогу представника служби зв’язків з громадськістю (прес-служби) або іншої уповноваженої особи видалити таку інформацію з електронного носія. 

Додаток 3 Наказу дозволяє допускати в райони ведення бойових дій і на військові об’єкти виключно акредитованих представників медіа, після того, як вони пред’являть прес-карту з дійсним терміном дії, у супроводі офіцера зі зв’язків з громадськістю (прес-офіцера) або іншої особи, визначеної відповідним керівником, командиром (начальником).

Перелік цих правил чималий. Звісно, ми сумніваємось, що за відсутність аптечки можуть позбавити акредитації (це не означає, що аптечку з собою мати не потрібно). А от порушення вимоги пересуватися у районі ведення бойових дій виключно у терміни та за маршрутом, визначених та погоджених в установленому порядку з відповідними керівниками, командирами (начальниками), керівником служби зв’язків з громадськістю (прес-служби) військової частини у зоні її відповідальності цілком може вплинути на рішення позбавити журналіста / представника медіа акредитації.

Також журналіста / представника медіа позбавлять акредитації, якщо він передав прес-карту іншій людині. Клопотання про скасування акредитації представника медіа подають за підпорядкованістю до Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України.

Під час видачі прес-карти представник медіа особисто ознайомлюється з Додатком №4 до Наказу “Правила роботи представника засобу масової інформації у районі ведення бойових дій”.

Де є обов’язки є і права

Додаток №4 до Наказу, окрім обов’язків акредитованих журналістів / представників медіа, перелічує і їхні права на правомірне одержання, зберігання, використання та поширення: 

  • Загальних відомостей про підготовку та застосування сил оборони; 
  • Загальних відомостей щодо участі Збройних Сил України, інших складових сил оборони у відсічі широкомасштабній збройній агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року; 
  • Загальних відомостей про результати завершених операцій (дій) (виключно за погодженням із відповідним керівником, командиром чи начальником), за винятком інформації, яка не підлягає розголошенню.

А також в журналіста / представника медіа є право оскаржити до суду рішення про припинення акредитації.

Незгодні оскаржуйте до суду

Журналіст / представник медіа може не погоджуватись із рішенням щодо припинення його акредитації та вважати, що воно є цілком необґрунтованим… і має на це повне право.

Частина 9 статті 26 Закону України “Про інформацію” дає можливість відстояти свою акредитацію в суді. Зокрема, стаття 171 Кримінального кодексу України передбачає, що перешкоджання законній діяльності професійній діяльності журналіста (нас цікавить саме частина перша статті) карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років. 

Порушити чи не порушити: точки дотику, які варто втілити в життя

Якби на практиці можна було повністю зарегулювати журналістику у воєнний час, а Наказ №73 передбачав би усі випадки, пов’язані з діяльністю воєнного журналіста, можливо, і не виник би суспільний резонанс через несправедість припинення акредитацій журналістів, як це сталось з “херсонською справою”. Та й журналістики в умовах війни в її справжньому вигляді (коли швидко подається повна, об’єктивна та точна інформація), швидше за все не існувало б. Журналістика є динамічною, швидкою та гнучкою і здебільшого потребує само- та співрегулювання. 

Звісно, що в умовах війни держава та журналісти мають спільно координувати дії, ефективно комунікувати – і виробити чіткі правила. Якщо їх не буде, ризикують постраждати як держава, так і громадяни: 

  • Наприклад, уявіть, що немає обмежень на поширення інформації з обмеженим доступом і репортажі з військових об’єктів та позицій ЗСУ з’являються у прямому ефірі. Тоді ворог міг скористатися інформацією, і під загрозою опинилися б життя військових та мирних громадян, котрих вони захищають. 

Але важливо не лише встановити правила, а й щоб їх дотримувалися усі. Так, Наказ попереджає про те, що акредитацію припинять, якщо порушувати встановлені правила. Але вибіркове позбавлення акредитації журналістів не додає процедурі прозорості.

Адже рішення припинити акредитацію в одному випадку (як це трапилось із журналістами, які працювали у Херсоні), проте не застосовувати такі ж правила до журналістів, які приїхали до Ізюму (так само порушивши вимоги Наказу) створило напругу і заразом підсвітило проблему, котру слід вирішити якнайшвидше.. 

Варто розуміти: якщо одним журналістам створюють перешкоду у роботі, а іншим надають перевагу – це означає нерівні можливості для медіа. Вони можуть породити “охолоджувальний ефект”, а авдиторія отримуватиме неповну та необ’єктивну інформацію.

Рекомендації

Тож, окрім правил та вимог, які встановлює держава, аби захищати державні інтереси, варто не забувати: важливо дати українському та світовому суспільству (від якого немало залежить міжнародна підтримка України) доступ до суспільно важливої інформації.

Встановлюючи “правила гри”, варто послуговуватись точками зору як держави, так і медіа, аби повністю врахувати усі інтереси та встановити прозорі правила співіснування. 

Та допоки не створене ефективніше регулювання, рекомендуємо журналістам дотримуватись вимог Наказу аби не потрапити під гарячу руку, втративши акредитацію. А МОУ та ЗСУ у співпраці з українськими медіа – виробити чіткі та прозорі правила комунікації, які задовольнятимуть усі сторони і запобігатимуть порушенням вимог щодо роботи журналістів в умовах воєнного стану та непрозорому підходу державних структур до позбавлення журналістів акредитації.