Для об’єктивного і точного висвітлення подій, що мали місце впродовж судового процесу, у журналіста може виникнути потреба ознайомитися з матеріалами справи (позовною заявою, запереченням відповідача, письмовими доказами, іншими процесуальними документами) чи технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії тощо.
Згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов’язані надавати будь-якій особі на запит публічну інформацію, яка не є обмеженою у доступі. При цьому, така інформація повинна бути створена або отримана розпорядником інформації під час здійснення ним своїх повноважень. Тому позовну заяву, надану суду позивачем, можна розглядати, як інформацію, отриману судом під час здійснення судом своїх повноважень (позовна заява, заперечення відповідача тощо) або створену судом (технічний запис, журнал судового засідання тощо), а отже суд зобов’язаний надати інформацію, про яку запитує журналіст, якщо така інформація не відноситься до обмеженої в доступі, у тому числі відповідно до вимог «трискладового тесту».
Водночас, надання матеріалів судової справи регулюється також процесуальним законодавством, яке за загальним правилом надає право знайомитись з документами лише учасникам судового провадження, що часто використовується судами як аргумент для відмови в наданні доступу журналістам. Попри це, Вищий адміністративний суд України у своєму роз’ясненні зауважує, що поняття публічної інформації стосується у тому числі випадків, коли отримання чи створення такої інформації пов’язане з виконанням суб’єктом владних повноважень своїх обов’язків, передбачених процесуальним законодавством.
У будь-якому разі, доцільно подати до суду запит на доступ до публічної інформації, обґрунтувавши, що запитувана інформація становить суспільний інтерес. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Якщо через запит до суду отримати інформацію не вдалося, запити можна подавати й до інших осіб, які беруть участь у справі, якщо вони підпадають під сферу регулювання Закону України «Про доступ до публічної інформації». Наприклад, якщо позивачем чи відповідачем у справі є орган державної влади або місцевого самоврядування.
