Чи зобов’язані журналісти надавати інформацію у відповідь на адвокатський запит?

February 24, 2016

Обов’язок надавати інформацію у відповідь на адвокатський запит встановлено законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з цим законом адвокатський запит визначається як письмове звернення про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Такий запит адвокат може подати до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань. У такому випадку, запит, що адресований редакції газети, обов’язково має бути розглянутий, і відповідь на такий запит має бути надана не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту, проте це положення не стосується інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна, службова інформація, згідно з законом «Про доступ до публічної інформації»). У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту можна продовжити  до двадцяти робочих днів. У цьому випадку слід обов’язково обгрунтувати причини такого продовження, про що письмово повідомити адвоката не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Якщо ж такий адвокатський запит надіслано не на адресу організації, а особисто певному журналістові, то тут застосовне дещо відмінне регулювання, яке встановлює право відповісти на такий запит, а не обов’язок. У згаданому законі визначено, що адвокатський запит може бути надісланий фізичній особі лише за згодою цієї особи. У такому випадку, журналіст може відмовитись надавати запитувану інформацію. Обов’язку відповідати на такий запит немає також і у випадку, якщо журналіст зареєстрований як фізична особа-підприємець, що здійснює індивідуальну мистецьку діяльність (КВЕД 90.03, що охоплює діяльність незалежних журналістів).

Більше того, частина 3 статті 25 закону «Про інформацію» передбачає право журналіста не розкривати джерело інформації або інформацію,  яка  дозволяє  встановити  джерела  інформації,  крім випадків,  коли  його зобов’язано до цього рішенням суду. Тому, у випадках, коли адвокат запитує саме таку інформацію, відмова надавати інформацію буде правомірною.

У будь-якому разі, адвокатський запит має бути оформлений у письмовій формі та до нього обов’язково мають бути додані посвідчені адвокатом копії:

  • свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, або
  • ордера або
  • доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Забороняється вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів, а отже, ненадання договору, який передбачає представництво у конкретно цій справі, не є підставою для ненадання інформації. Більше того, положення закону не встановлюють обов’язку для адвоката обґрунтовувати необхідність запитуваних документів, тому відмовляти у запиті з таких причин теж неправомірно.

Разом з тим, якщо адвокат у своєму запиті просить надати консультацію чи роз’яснити положення законодавства, то у такому разі відмова від відповіді є правомірною і передбачена частиною першою, ст. 24 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».