Дмитро Воюта, юрист напряму “Незалежні медіа”

Центру демократії та верховенства права

Доки в Україні триває воєнний стан, журналісти працюють у нових для себе умовах: численні обмеження, особливості акредитації у зоні бойових дій, чіткі правила, як говорити і писати про війну та багато іншого. 

Наприклад, нерідко у журналістів перевіряють телефони на блокпостах – раніше медійники стикалися з цим лише у зоні ООС. Військові чи силовики можуть не лише переглядати фото чи месенджери (детальніше про цю процедуру читайте у нашій консультації), а й переписати номер ІМЕІ. А знаючи його, за журналістом можна стежити.

Про проблему

Ситуації, коли людина змушена показувати особисту інформацію, аби проїхати блокпост, траплялися ще у 2014-2015 роках.

Так, у травні 2016 році медіа повідомляли, що фіксерку українських та іноземних ЗМІ піддали допиту та списали з її телефону всю інформацію, зокрема і персональну.  

Своєю чергою, мешканці тимчасово окупованих територій у 2019 році вважали, що на блокпостах при в’їзді на тимчасово окуповані території їхні телефони ставлять на прослуховування після того, як беруть ІМЕІ телефону.

Тобто телефон – доволі чутливий інструмент, і доступ до нього може мати непередбачувані наслідки для власника пристрою, особливо якщо йдеться про медійника. 

ІМЕІ is watching you

З персональними даними, такими як фото, листування, контактні дані – загалом зрозуміло. А як щодо менш очевидних відомостей, доступ до яких може отримати третя особа, наприклад, номеру ІМЕІ?

ІМЕІ – це серійний 15-значний номер мобільного телефону, який встановлює завод-виробник. Щоб дізнатися ІМЕІ власного пристрою, достатньо ввести комбінацію *#06# на телефоні. 

Цей номер є унікальним для кожного телефону, пристрій передає його у мережу оператора при підключенні. Таким чином телефон ідентифікується у мережі телефону, а з ним – і користувач. Ідентифікація відбувається через базові станції, кожна з яких має конкретну адресу та зону покриття.

Тож якщо до ІМЕІ “прив’язати” дані користувача пристрою: номер мобільного, ім’я людини, вид діяльності – отримаємо інструмент, аби відстежувати, де перебуває телефон (а з ним і власник).

Такий інструмент часто використовують слідчі в рамках кримінальних проваджень, зокрема під час проведення негласних слідчих дій. Стаття 268 КПК України дозволяє їм через суд отримувати дані про сеанси зв’язку, здійснені через певні базові станції – а отже, і про ІМЕІ пристроїв та номери телефонів. Детально про це розповіли журналісти видання “Тексти” у своєму матеріалі .

Водночас, якщо отриманим номером ІМЕІ користуються необгрунтовано – виникають ризики для медійників. У 2018 році, суд у справі про доступ до телефону журналістки Наталки Седлецької дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону журналістки протягом 17 місяців у зоні дії певних базових станцій поблизу офісу НАБУ. 

Таке рішення явно суперечило прицнипу пропорційності для встановлення обставин кримінального провадження. Натомість його можна вважати втручанням у професійну діяльність та тиск на медіа.

Рекомендації

Безперечно, правовий режим воєнного стану дозволяє певні обмеження приватності. Однак, і в мирний час, і під час воєнного стану, будь-які обмеження та втручання у приватність, зокрема коли йдеться про збір та використання ІМЕІ телефонів, повинні бути законними, мати легітимну мету та бути необхідними у демократичному суспільстві.

Загальна процедура доступу та використання номерів ІМЕІ регламентована в рамках кримінального процесу (оскільки їх використовують під час слідства). 

Однак в умовах воєнного стану, коли йдеться не про кримінальний процес, а про перевірку телефону на блокпосту, додаткових детальніших правил немає, хоча питання і становить вагоміший суттєвий інтерес.

ЦЕДЕМ регулярно аналізує стан забезпечення права на приватність в умовах воєнного стану. Зокрема, Центр демократії та верховенства права роз’яснив підстави та процедуру огляду телефонів, інших знімальних пристроїв громадян, який можуть проводити  уповноваженими органами.

З огляду на попередні рекомендації, та ризики, пов’язані з доступом до ІМЕІ пристроїв медійників, ми рекомендуємо:

• Органам державної влади:

1. Передбачити законні підстави для збору персональних даних, у тому числі номерів ІМЕІ в умовах воєнного стану;
2. Визначити порядок збору, зберігання, підстави для використання зібраних даних та інші питання, аби дотримати права суб’єкта персональних даних.

• Медійникам (при проходженні блокпостів чи іншій перевірці телефону):

1. Поводьтеся тактовно та з розумінням ставтеся до прохань чи вимог. Військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії, поліцейські та інші уповноважені люди виконують свою роботу та щоденно ризикують власним життям і здоров’ям, аби забезпечити нашу безпеку;
2. Уточніть що саме підлягає огляду, яка інформація чи відомості з телефону. Повідомте завчасно, якщо інформація, котру запитують, є конфіденційною;
3. Покажіть військовослужбовцю чи поліцейському запитану інформацію. За можливості, не передавайте телефон, особливо якщо на ньому є чутливі дані;
4. Якщо відомості з Вашого телефону (наприклад, номер ІМЕІ) записують або фотографують, уточніть, з якою метою, де зберігатимуться відповідні відомості та хто і з якою метою матиме до них доступ;
5. Якщо Вам здається, що огляд чи перевірка виходять за межі необхідного за певної ситуації, уточніть ім’я, посаду та звання, приналежність до певного підрозділу людини, яка проводить огляд. Це допоможе вам звернутися зі скаргою на дії уповноваженої особи до її командира. А якщо вона перевищила повноваження чи перешкоджала вашій діяльності – із заявою до Національної поліції.