Головна|Напрям "Незалежні медіа"|Медійне право|Консультації

Образ, Персонаж, Закон: де межа авторського права?

February 26, 2024

Марічка Заверуха для Центру демократії та верховенства права

mariazvrkh@gmail.com

Олена Спесивцева, юристка з авторського права та медійного права напряму “Незалежні медіа” Центру демократії та верховенства права

o.sokolova@cedem.org.ua

Модна індустрія – поле для дискусій не лише про тренди сезону “весна-літо 2024”, а ще й про випадки порушення авторських прав. У сучасному світі, де інформація перетинає географічні кордони, в моді з’являються нові образи та стилі, засновані на культурі різних країн та груп людей. Наприклад, європейські будинки моди часто використовують орнаменти української вишиванки для своїх нових колекцій, що не є порушенням. Втім, є випадки, коли великі бренди були звинувачені у плагіаті. Так, французький бренд Vetements запідозрили у порушенні права на модні образи українського безхатченка Славіка.

Центр демократії та верховенства права розповість, що таке право на образ та персонаж та чи захищені вони авторським правом?

Авторське право в модній індустрії: межа між порушенням та натхненням

Модна індустрія є сферою, яка постійно змінюється і розвивається. У ній часто використовуються ідеї та впливи з різних джерел – мистецтва та культури різних регіонів світу, модні тенденції молодості наших батьків. Творці надихаються різноманітними творами та культурами і таке натхнення – двигун прогресу.

У свою чергу, натхнення може викликати суперечки про авторські права та питання чи не стає воно плагіатом. Свобода творчості авторів не має порушувати чужі права, а розвиток творчості та модної індустрії має задовольняти інтереси суспільства та пропонувати новий продукт.

Авторське право в модній індустрії покликане захистити права творців. Вони докладають зусилля для створення унікальних колекцій, мають власні ідеї та концепції, які втілюють у життя. Водночас, захист прав творців має балансувати із стимулюванням творчого процесу, а не обмежувати його.

У 2011 році, львівський фотограф Юрко Дячишин зняв фото з безхатьком Славіком, який своїм стилем одягу стрімко почав захоплювати аудиторію та надихнув фотографа на створення проєкту “Slavik’s fashion”.

Як розповідав сам фотограф, “це не тільки про моду, це про силу волі людини, що підкреслює його унікальність”. Цей проєкт швидко набирав популярністьі, і відтоді безхатько став справжнім модним символом та темою для численних публікацій. А його унікально стилізовані образи були відтворені у понад 100 фотопортретах, які створив Дячишин.

Після публікацій циклу фотографій “Slavik’s fashion” львівський безхатько став об’єктом зацікавлення індустрії моди. У 2014 році авторитетний французький бренд Vetements почав цікавитися особистістю Славіка та пропонував ініціювати його приїзд до Парижу, аби зняти документальний фільм за його участі. Проте безхатченко зник з вулиць Львова, тому фотограф не зміг його знайти. Зрештою, Vetements припинив свою гонитву. Втім, через сім років французькі дизайнери згадали своє натхнення образами Славіка і створили колекцію, що разюче їх нагадувала. У своєму коментарі для VOGUE бренд навіть згадував про натхнення образами безхатька та інші джерела. Цей випадок викликав шалену підтримку Славіка та дискусію про те, чи не порушені права безхатька та фотографа. А ще – про те, як захищати права людей, які створюють незвичайні образи.

Чи є образ і персонаж об’єктом авторського права?

Стаття 6 Закону про авторське називає об’єкти, які можуть захищатися авторським правом. До таких об’єктів належать твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема літературні твори, виступи, музичні твори, пантоміми, циркові вистави, театральні постановки, твори образотворчого мистецтва, фотографічні твори тощо.

Зазначений перелік не є вичерпним. Тому, щоб зрозуміти, чи є певний об’єкт твором, варто розуміти, що ж таке ТВІР сам по собі.

Твір – оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об’єктивній формі.

Для ще більшого розуміння варто звернутися до одного з основних міжнародних актів у сфері авторських прав – Бернської конвенції з питань охорони літературних і художніх творів. Її положення спрямовані на захист прав творців та чітко визначають “літературні та художні твори” у статті 2 як такі, що охоплюють широкий спектр творів у сфері літератури, науки та мистецтва, незалежно від способу їх створення або середовище, через яке вони передаються. Це положення гарантує, що захист авторських прав поширюється на всі форми творчої продукції без будь-яких обмежень, встановлених міжнародним правом.

Отож, об’єкт може бути захищений авторським правом, якщо він:

Оригінальний (має свою особливість та вирізняється серед інших);
Є творчим та інтелектуальним творінням автора (створений з певною задумкою);
Виражений в об’єктивній формі (певним чином зафіксований).

Охороні підлягають усі оригінальні твори – оприлюднені та неоприлюднені, завершені та незавершені, незалежно від їхнього призначення, жанру, обсягу, а також способу вираження.

Враховуючи, що перелік об’єктів авторського права не є вичерпними, можна припустити, що захист може також отримати будь-який образ або персонаж, якщо вони відповідатимуть критеріям, зазначеним вище.

Якщо особа вигадала власного унікального персонажа, створила унікальний сценічний образ з характерною зовнішністю, манерою спілкування, гри або особливими рисами характеру та поведінки, то це її “творіння” теоретично може захищатися авторським правом.

Хорошим прикладом захисту порушених прав на персонаж і сценічний образ є справа “Вєрка Сердючка” проти товариства з обмеженою відповідальністю “Монастирський квас ботлінг”. Суди встановили, що виробники квасу протягом декількох років використовували зображення твору-персонажу “Вєрка Сердючка” на етикетках своєї квасової продукції, порушуючи права автора. Суд дійшов до висновку, що персонаж і сценічний образ “Вєрки Сердючки” є невід’ємною частиною музичних, сценічних та аудіовізуальних творів позивача і є окремим твором, який підлягає захисту згідно з авторським правом. А зображення на етикетках пляшок мають схожість з образом “Вєрки Сердючки” і створюють стійку асоціацію з цим персонажем. Квас став впізнаваним брендом завдяки використанню персонажу “Вєрки Сєрдючки” на етикетках продукту. З виробника стягнули 1,38 млн грн компенсації, заборонили продаж цих видів квасу та конфіскували вже вироблені пляшки. Це рішення є прикладом ефективного захисту прав на сценічний образ в Україні.

Право на образ – це поняття, яке все частіше зустрічається в контексті інтелектуальної власності. Однак поняття “право на образ” не має визначення на законодавчому рівні. Можна навіть припустити, що право на образ межує з ідеями, на які не поширюється охорона авторським правом.

Образ – зовнішній вигляд кого-небудь. Але це не просто про піджак чи плаття. Образ індивідуалізує особу, забезпечує її унікальність в очах громадськості. Образ може містити риси зовнішності, стиль одягу, манеру поведінки та будь-які інші елементи, що створюють оригінальний, творчий, неповторний ідентифікаційний характер.

Інша справа з персонажем та правом на нього. Персонаж є поняттям вужчим за поняття “образ”. Згадка про це поняття є в Законі України “Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон про авторське). Стаття 7 говорить, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, зокрема оригінальна назва твору, оригінальний персонаж твору, у разі її використання окремо від твору, у складі якого вона створена, розглядається як твір та охороняється відповідно до Закону.

Питання про окремий захист персонажа виникає, коли його виокремлюють з першоджерельних робіт, так що він веде нове й незалежне життя в окремо написаних творах. Персонажі, які здатні вести незалежне життя, найбільше запам’ятовуються, бо вони залишаються в уяві читача ще довго після того, як оригінальний сюжет був забутий.

Тож Закон про авторське наводить умови за яких персонаж може розглядатися як твір та охоронятися авторським правом – він є оригінальним та настільки самодостатнім, що може використовуватися окремо від основного твору.

Чи порушені авторські права Славіка?

Такі нетрадиційні об’єкти, як персонаж та образ можуть бути результатом творчої діяльності особи і потребувати охорони та захисту. Саме тому у національному законодавстві такі обʼєкти потребують додаткової правової регламентації. Втім, питання про те, чи створення колекції Vetements порушило авторські права Славіка, є досить дискусійним.

“Прихильники” Славіка обговорювали питання про те, чи отримав безхатько винагороду за те, що став натхненником колекції Vetements. Адже його образи були впізнаваними серед певної групи людей, зафіксовані фотографом, набули об’єктивної форми та навіть трансформувалися в окремий проєкт “Slavik’s fashion”. Образи були оригінальними, неповторними та відмінними від існуючих. Вони були притаманні саме Славіку. Все це в комплексі ніби створило окремий творчий об’єкт, який зафіксував ідентичність особи.

Втім, з іншого боку бренд Vetements не приховував свої “джерела натхнення”, розповідав про те, що модельєри надихалися вуличним стилем, одним з прикладів яких є образи Славіка. Якщо бренд черпав натхнення з вуличного стилю як такого, а не з конкретної особи, то можна презюмувати, що стиль колекції базувався на загальних тенденціях у моді і не має прямого зв’язку з певною особою. Крім того, до бренду не було висловлено жодних претензій, ніхто з суб’єктів не звертався до суду по захист авторського права.

Якщо б виник спір, то питання про те, чи сплагіатив Vetements образи Славіка, мав би вирішувати суд, оцінюючи образ на предмет того, чи є твір “оригінальним інтелектуальним творінням автора”, і чи може захищатися авторським правом.

У сучасній американській доктрині існує концепція “right to publicity” (“право на публічність”), що запобігає несанкціонованому комерційному використанню імені, подоби або інших впізнаваних аспектів особистості особи, як “право на образ”. “Право на образ” стосується не тільки зображення, голосу чи імені, але й інших елементів, що індивідуалізують особу чи сценічний образ особи. У цьому значенні обʼєктом охорони можуть стати пози, манера одягатися, характерні вирази. Таким чином, термін “право на образ” зачіпає образ людини в цілому, який складається із всієї сукупності елементів.

Право на публічність та авторське право пов’язані між собою. Право на публічність дає можливість контролювати комерційне використання своєї ідентичності, включаючи унікальний стиль або образ. Тим часом авторське право захищає оригінальні твори, в яких ця ідентичність може бути зафіксована.

Право на образ та персонаж має бути більш деталізоване на законодавчому рівні для забезпечення належного та ефективного захисту прав. Законодавча регламентація права на образ сприятиме захисту індивідуальності, приватності та гідності людини, що дасть можливість їй контролювати використання свого образу. До того ж, це важливо для забезпечення справедливої конкуренції та запобігання недобросовісному використанню образу особи та персонажа для отримання комерційної вигоди.