Відповідно до статті 25 Закону України «Про інформацію», журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів. Більше того, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха,  катастроф, у місцях аварій, масових  безпорядків,  воєнних  дій, якщо пред’явить документ, що посвідчує його професійну належність. Проте, законом можуть бути встановлені певні обмеження. Зокрема, свою діяльність журналіст має здійснювати у спосіб, що не перешкоджає правоохоронцям законно виконувати їхні професійні обов’язки.

І хоча правоохоронці, виконуючи свої обов’язки є представниками держави, а отже зйомка може проводитись і без їхньої згоди (таке ж правило застосовується до державних службовців), існує кілька аспектів, на які все ж слід зважати при зйомці правоохоронців:

По-перше, як вже було зазначено вище – робота журналіста не має перешкоджати правоохоронцеві здійснювати його законні повноваження. Якщо журналіст чи будь-який інший громадянин перешкоджає – доведеться понести адміністративну чи навіть кримінальну відповідальність. Якщо дії правоохоронця незаконні, то відповідальності, звичайно, не буде, проте тут слід звернути увагу на те, що обов’язок журналіста – у першу чергу інформувати громадськість про такі випадки, а не власноруч перешкоджати порушенням. Наприклад, якщо замість того, щоб відзняти матеріал, журналіст розпочинає силою прориватися через поліцейських, то у цій ситуації журналіст буде правопорушником, адже він очевидно перевищив дозволені межі взаємодії з поліцією: сперечатися –можна, а от застосовування сили це вже посягання на злочин.

По-друге,  якщо специфіка діяльності правоохоронця полягає у виконанні завдань з попередження та розкриття злочинної діяльності (так звана робота «під прикриттям»), то прохання не показувати його обличчя, не називати ім’я також мають законні підстави. Пояснюється це тим, що ця особа після опублікування цих даних не зможе виконувати такого роду обов’язки у майбутньому.

Схожа ситуація також з військовослужбовцями, які перебувають в зоні АТО, а також з мобілізованими на військову службу. 66Також публікація матеріалів з зони АТО має здійснюватись у спосіб, щоб деталі з сюжету не стали орієнтирами для ворога. Це вимога є не лише журналістським стандартом, що є обов’язковим для висвітлення збройних конфліктів, а й приписом закону «Про боротьбу з тероризмом». Відтак, закон забороняє поширювати інформацію, яка:

• розкриває спеціальні технічні прийоми і  тактику  проведення антитерористичної операції;
• може утруднити проведення антитерористичної операції або створити загрозу життю та здоров’ю заручників та інших людей,  які знаходяться  в  районі  проведення зазначеної операції або за його межами;
• має на  меті пропаганду або виправдання тероризму, містить висловлювання  осіб,  які чинять опір  чи  закликають  до  опору проведення антитерористичної операції;
• містить дані про предмети  та  речовини,  які  безпосередньо можуть   бути   використані   для  вчинення  актів  технологічного тероризму;
• розкриває дані про   персональний   склад    співробітників спеціальних  підрозділів та членів оперативного штабу,  які беруть участь у проведенні антитерористичної операції,  а також про осіб, які сприяють проведенню зазначеної операції (без їх згоди).