Похідні твори: чи потрібно отримувати дозвіл для створення?

August 18, 2025

Олена Спесивцева, юристка
з авторського та медійного права напряму “Незалежні медіа”

Аранжування, кавер-версії, переклади та інші подібні об’єкти є похідними творами. Кавери постійно звучать у розважальних шоу, аранжування мелодій з “Гаррі Поттера” використовуються у органних концертах, переклади російських хітів українською мовою стають популярнішими.

Створення похідних творів потребує творчого підходу та переосмислення. Та й надихатися чужою творчістю не заборонено і не протизаконно. Втім, робити це треба із дотриманням прав первісних авторів, правовласників або їхніх спадкоємців. Адже від натхнення до порушення авторських прав – один крок.

У цій консультації Центр демократії та верховенства права розповість про те, що таке похідний твір, чи треба отримувати дозвіл на його створення та який обсяг прав мають автори похідного твору. 

ПОХІДНІ ТВОРИ В ЗАКОНІ УКРАЇНИ “ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА” 

Декілька років тому між співачкою Jerry Heil та гуртом Imagine Dragons виник конфлікт щодо кавер-версії пісні Believer з перекладеним текстом та авторським аранжуванням Jerry Heil. Кавер було видалено з YouTube через порушення авторських прав колективу. Конфлікт вичерпався та навіть став для співачки поштовхом для переосмислення своєї творчості. З цього кейсу можна було би зробити висновок про те, що створення каверів – незаконна діяльність. Але це не зовсім так. Переробляти чужі твори можна, але із дотриманням вимог закону та розумінням того, що ви створюєте похідний твір.

Похідний твір це твір, що є результатом творчої переробки іншого твору без завдання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, кавер-версія, обробка нематеріальної культурної спадщини тощо) чи його творчим перекладом на іншу мову. 

З назви “похідний твір” зрозуміло – людина бере вже існуючий твір та створює на його основі власний. 

Закон визначає 2 шляхи створення похідних творів – творча переробка та творчий переклад. Ознака “творча” – оціночна, адже кожен творець має право на власне бачення. Але саме ця “творча” ознака може стати вирішальною для висновку: йдеться про похідний твір чи плагіат? У разі спору та судового розгляду оцінювати ступінь творчості може судова експертиза – відбулося використання твору шляхом його копіювання або ж мало місце створення похідного твору як самостійного об’єкта авторського права?

Щоб не доводити до судового розгляду, бажано запобігати конфліктам завчасно або ж вирішувати їх мирним шляхом завдяки компромісам. 

Закон не дає повного переліку похідних творів – лише називає серед похідних творів анотацію, адаптацію, аранжування, кавер-версію, обробку нематеріальної культурної спадщини, творчий переклад.

Усі ці твори є об’єктами авторського права поряд з літературними, музичними, усними, аудіовізуальними та іншими. Вони, так само як і інші твори, мають бути оригінальними, інтелектуальним творінням автора (співавторів)  у будь-якій сфері та вираженими в об’єктивній формі.

Ознака “похідний” жодним чином не применшує значущість цього твору поряд з первісним. Перекладач, який здійснює творчий переклад первісного твору, докладає зусиль до результату, отримує авторські права на цей переклад, можливість дозволяти або забороняти його використання, отримувати авторську винагороду. Тому оригінальний текст – один твір, його переклад – інший.

Так само і авторам інших похідних творів належить авторське право на адаптацію, аранжування або іншу переробку твору. Ці творці так само мають особисті немайнові та майнові права, можуть розпоряджатися ними – дозволяти або забороняти використання. 

Важливо! Автори похідних творів можуть здійснювати свої права за умови дотримання прав суб’єкта авторського права на твір, який вони переробили. 

Що мається на увазі під дотриманням прав? 

Суб’єкт авторського права на первісний твір (автор або правовласник) повинен дати свій дозвіл на використання свого твору для створення похідного. 

А як же свобода творчості? Отримувати дозвіл, щоб створити власний твір? 

Так, стаття 54 Конституції України гарантує авторам (всім без винятку) свободу творчості шляхом створення творів (у тому числі похідних) без будь-яких дозволів.

“Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності”.

Втім, коли ми говоримо про дозвіл в контексті похідних творів, то йдеться не про те, що потенційний автор похідного твору має запитати, чи можна йому створити похідний твір. Це дійсно межує зі свободою творчого самовираження. 

Згода необхідна не на створення похідного твору, а на використання первісного твору. Відповідно до Закону “Про авторське право і суміжні права” до способів використання творів належать переклад, переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.

Тож, правовласник має надати дозвіл (ліцензію) на використання його твору для створення перекладу, переробки, адаптації, аранжування та інших подібних змін.

Наприклад, для перекладу російської пісні українською необхідно отримати дозвіл у автора тексту (укласти договір). Так само для створення оркестрового шоу і підготовки аранжування мелодій з відомих іноземних фільмів необхідно отримати дозволи іноземних правовласників, яким належать майнові права на відповідні твори. Здається, що звертатися напряму до іноземного правовласника складно. Але це необовʼязково, адже отримати дозвіл можна через організацію колективного управління (наприклад, ГО “Українська агенція з авторських та суміжних прав” має договори з іноземними правовласниками і представляє їх на території України). 

Очевидне правило, яке не часто застосовується на практиці: комунікація з правовласником (або його представником, наприклад, організацією колективного управління) щодо дозволу має бути проведена ДО використання первісного твору для створення похідного. 

Умовно, якщо правовласник дізнався про використання його твору на концерті, то він має право звернутися до автора похідного твору або виконавця з претензією та витребовувати сплату винагороди. Далі існує декілька варіантів розвитку подій: мирний (укладення договору) або ж судовий розгляд

Законодавство держав-членів ЄС регулює питання створення похідних творів подібно до законодавства України. 

Секції 23-24 Urheberrechtsgesetz (Німеччина)

  • Створення адаптації або перетворення, зокрема музики, та використання допускається лише з дозволу автора.
  • Адаптації або інші переробки твору, зокрема мелодії, можуть бути опубліковані або використані лише за згодою автора. Якщо новостворений твір має значну відмінність (sufficient distance) від використаного твору, це не є адаптацією або переробкою.
  • У разі екранізації твору, виконання планів та ескізів художнього твору, відтворення архітектурного твору або адаптації або перетворення твору, що є базою даних, для створення адаптації або перетворення вже потрібна згода автора.

Стаття 15 Republic of Lithuania Law on Copyright and Related Rights (Литва)

Автор має виключні права дозволяти або забороняти будь-які з таких дій:

4) адаптація, аранжування, драматизація або інша переробка твору;

Статті L112-3 та L122-4 Intellectual Property Code (Франція)

  • Автори перекладів, адаптацій, перероблень або аранжувань інтелектуальних творів користуються захистом, встановленим цим Кодексом, без шкоди правам автора оригінального твору. 
  • Будь-яке представлення або відтворення (representation or reproduction) в цілому або частково, зроблене без згоди автора або його правонаступників або правонабувачів, є незаконним. Те саме стосується перекладу, адаптації або перетворення, аранжування або відтворення будь-яким мистецтвом або будь-яким способом.

АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ ПОХІДНОГО ТВОРУ

  • Визначіть, чи є твір об’єктом авторського права і чи можна його використовувати вільно.

Перелік об’єктів авторського права визначений у статті 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права”. Він є невичерпним, а тому кожне оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об’єктивній формі, може охоронятися авторським правом.

Перелік випадків вільного використання встановлений статтею 22 Закон України “Про авторське право і суміжні права” (наприклад, створення пародії, попурі, карикатури). У цих випадках дозвіл не потрібен, але необхідно зазначати ім’я автора і джерело запозичення твору. 

Наприклад, правомірним є використання оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі твору у жанрі пародії. Закон говорить, що пародія за своїм змістом повинна мати комічний, сатиричний характер стосовно подій, осіб або твору. 

Закінчення строку чинності майнових прав на твір (70 років після смерті автора) означає перехід твору у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, може вільно, без сплати винагороди, використовувати будь-яка особа, за умови дотримання особистих немайнових прав автора.

  • З’ясуйте, чи не використовуєте ви об’єкти, що не охороняються авторським правом. 

Наприклад, вираження народної творчості (фольклор) можна використовувати вільно та створювати на його основі власні твори. 

  • Знайдіть у кого питати дозвіл.

Якщо твір є об’єктом авторського права та немає підстав для його вільного використання, необхідно встановити, хто є власником майнових прав:

  • Автор (якщо не передав права);
  • Правовласник, якому права були передані за договором;
  • Спадкоємці.

Управляти майновими правами (у тому числі, надавати дозвіл) може не тільки правовласник, але й організація колективного управління у випадку, якщо правовласник уповноважив її на це договором.

  • Отримайте дозвіл на використання твору для створення похідного. 

Щоб використати твір, необхідно отримати дозвіл правовласника. 

Винятки визначені статтею 22 Закон України “Про авторське право і суміжні права” (наприклад, створення пародії, попурі, карикатури). У цих випадках дозвіл не потрібен, але необхідно зазначати ім’я автора і джерело запозичення твору. 

Одним із способів використання твору є переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору. Тож, для створення похідного твору необхідно отримати дозвіл, який має бути оформлений належним чином. 

Автор (або інший правовласник) та користувач (потенційний творець похідного твору) мають підписати договір, у якому зазначити про те, що правовласник надає користувачу дозвіл на використання твору (якого саме) шляхом його аранжування, адаптації, перекладу тощо. Зокрема, має бути зазначено про можливість подальшого використання створеного похідного твору (публічне виконання, розповсюдження, онлайн-поширення).

Якщо правовласник уповноважив організацію колективного управління на управління своїми майновими правами, то по дозвіл на використання твору необхідно звернутися до відповідної організації. Наприклад, ГО “Українська агенція з авторських та суміжних прав” має широкий каталог авторів та творів. Аби використати будь-який твір з каталогу для створення похідного, необхідно звернутися до ГО “УААСП” та укласти відповідний договір, яким надаватиметься дозвіл на використання твору. 

  • Створіть похідний твір.

Після отримання дозволу творець може творчо переробити твір без завдання шкоди його охороні – змінити стиль, форму, інструментальний склад, перекласти, адаптувати під жанр, культуру чи аудиторію. Водночас треба пам’ятати про особисті немайнові права автора первісного твору – творча переробка не має спотворювати первісний твір.

  • Зафіксуйте права на похідний твір.

Перекладачам, авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку твору.

Після створення похідного твору автор переробки набуває авторське право на свою версію і може здійснити державну реєстрацію авторських прав. Хоча це не є обов’язковою дією, адже для виникнення і здійснення авторського права не вимагається його реєстрація чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. 

Тож, похідний твір – це нове творче бачення, яке живе поруч з оригіналом, але не відривається від нього юридично. Щоб така творчість була законною, потрібен дозвіл правовласника на використання первісного твору, і цей крок варто зробити ще до початку роботи. Автор похідного твору отримує власні авторські права на свою версію, але вони діють лише за умови поваги до прав творця оригіналу.