У яких випадках редакція ЗМІ може відмовити в оприлюдненні відповіді або спростування?

February 18, 2016

Фізичні та юридичні особи, особисті немайнові права яких порушено внаслідок поширення недостовірної інформації, мають право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. З такими вимогами особи можуть звертатися до редакції засобу масової інформації або безпосередньо до суду. Проте не у всіх випадках публікація спростування чи відповіді є обов’язком редакції, адже законодавство передбачає низку винятків.

Варто пам’ятати, що відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» не підлягають спростуванню оціночні судження. Вимога термінового спростування також не застосовується, якщо в телерадіоорганізації є достатні докази того, що поширені нею відомості відповідають дійсності.  

Згідно з законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», редакція  може  відмовити  в  публікації  спростування (чи спростування, що підготовлене у формі відповіді),  за умови, що таке спростування:

  • стосується відомостей, які нею вже спростовано або
  • надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.

При цьому, закон також визначає вимоги щодо оформлення тексту спростування. Так, обсяг спростування не може  більше  ніж  удвічі  перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту  опублікованого  повідомлення  або матеріалу.

Редакція  також може відмовити  в публікації  спростування, якщо воно суперечить рішенню або вироку суду, які набрали чинності, або ж коли воно є анонімним.

Якщо наявна підстава для відмови у публікації спростування, редакція зобов’язана не пізніше одного місяця письмово повідомити заявника про відмову та обов’язково зазначити про причини.

Якщо йдеться про спростування на телебаченні чи радіо, то особі можуть відмовити у спростуванні поширеної інформації,  якщо  заяву про спростування було подано з порушенням вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» або ж після завершення 14-денного строку з  дня поширення  таких  відомостей. У будь-якому випадку ЗМІ мають право ( і повинні) відмовити в оприлюдненні спростування чи відповіді, які: 

  • містять заклики  до   захоплення    влади,    насильницької    зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;
  • містять пропаганду війни, насильства та жорстокості;
  • розпалююють расову, національну, релігійну ворожнечу;
  • містять пропаганду   комуністичного  та/або  націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;
  • порушують права та законні інтереси інших осіб;
  • порушують інші вимоги законодавства щодо змісту інформаційної продукції.