Не завжди опублікування недостовірної інформації тягне настання відповідальності журналіста та засобу масової інформації. Законодавство передбачає ряд випадків, коли журналіст може бути звільнений від відповідальності, за умови добросовісності його дій.

Перш за все, відповідно до норми, що стосується не лише журналістів, а й усіх громадян, (ст. 302 Цивільного кодексу) фізична особа не несе відповідальності за поширення інформації, отриманої з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо) в разі її спростування. При цьому, кодекс встановлює обов’язок робити посилання на таке джерело.

Спеціальні підстави звільнення від відповідальності журналістів також передбачено у Законах України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про друковані засоби масової інформації». Так журналісти аудіовізуальних ЗМІ можуть бути звільнені від відповідальності у випадках, коли:

• інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів влади, народних депутатів України, кандидатів на виборах;
• інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації;
• якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього. 

Аналогічні підстави з незначними особливостями поширюються на представників преси:

• відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);
• інформація міститься у відповіді на запит на інформацію або у відповіді на звернення;
• інформація є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;
• інформація є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

У будь-якому випадку, відповідно до статті 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював перевірку інформації, то він звільняється від відповідальності. 

Врешті, у частині 1 статті 30 Закону України «Про інформацію» передбачено недопустимість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Згідно з цією ж статтею, оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).