Відповідно до Конституції України, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є одними із основних засад судочинства, а тому, за загальним правилом, судові засідання є відкритими. Однак розгляд справи можливий і у закритому судовому засіданні, за якого у залі можуть бути присутні лише сторони справи та інші учасники процесу, які забезпечують його розгляд (наприклад, експерти чи перекладачі). Але це можливо ЛИШЕ, якщо дотримані такі 2 умови:
- Суд ухвалив вмотивоване рішення про закритий розгляд справи,
- Підстави, з яких ухвалене таке рішення, передбачені законом.
Підстави для закритого розгляду справи є різними для різних справ і видів судочинства.
Підстави для ухвалення рішень про закритий розгляд справи
– в Адміністративному процесі
- нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом,
- захист особистого та сімейного життя людини,
- в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи,
- інші випадки, встановлених законом.
– у Цивільному процесі
- ризик розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом,
- за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення:
– таємниці усиновлення,
– запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі,
– запобігання розголошенню відомостей, що принижують їх честь і гідність
– у Кримінальному процесі
- якщо обвинуваченим є неповнолітній;
- розгляд справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
- необхідність запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
- якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
- необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні
– у Господарському процесі
- якщо відкритий розгляд суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці,
- коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.
Яка процедура ухвалення рішення про закритий розгляд справи?
Важливо знати, що підстави для ухвалення рішення про закритий розгляд справи не є імперативними і не зобов’язують суддю ухвалити таке рішення, а лише надають йому таку можливість з огляду на необхідність зберігати баланс між відкритістю судового розгляду і, наприклад, захистом прав осіб, що беруть у ньому участь.
Також суд може ухвалити рішення про закритість окремого засідання, а не усього розгляду справи. Наприклад, суддя може закрито провести лише засідання, на якому будуть допитувати певного свідка, якщо відкритий розгляд ставить його безпеку під загрозу. Оскільки за замовчуванням судочинство здійснюється відкрито, проведення закритого розгляду має бути виправданим і вмотивованим.
Суд може ухвалити рішення про розгляд справи у закритому судовому засіданні із власної ініціативи або за клопотанням сторони у справі. Про закритий розгляд справи суд зобов’язаний постановити ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно. Якщо ініціатива закритого розгляду походить від сторони у справі, суд може задовольнити або відхилити таке клопотання на свій розсуд.
Чи можна повернути справі «відкритість»?
Цікавим для журналістів у цьому контексті є те, що «якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно необхідною або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд повинен постановити ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні». Ця норма, однак стосується лише адміністративного процесу. При цьому, якщо цього не робить суд з власної ініціативи, клопотання про повернення до відкритого розгляду може подати сторона у справі. Журналісти, зі свого боку, не можуть подавати таких клопотань, але можуть поінформувати сторони про наявність такої опції.
Що робити, якщо рішення суду не вмотивоване?
Якщо ухвала суду про розгляд справи у закритому судовому засіданні не вмотивована на підставі чітких вимог, які встановлені у законі, сторона у справі може його оскаржити. Якщо цього не відбувається, журналіст також має право оскаржити таке рішення, але не в межах цього розгляду, бо він не є стороною у справі, а на загальних підставах.
У цьому контексті варто пам’ятати, що відкритість суду є одним із чинників, які впливають на довіру до судової системи, а також, що, ухвалюючи таке рішення, суд має зважати на право громадян на інформацію, особливо у справах, що становлять суспільний інтерес, а тому він повинен виважено балансувати між різними групами інтересів, на які впливає відкритість чи закритість судового розгляду.
