З кожним роком інтернет стає все більш популярним майданчиком розповсюдження та отримання інформації. Разом із тим, далеко не кожен користувач знає про існування певних правил використання і розповсюдження контенту, зокрема, це стосується необхідності дотримуватись авторських прав.

Отже, якщо ви публікуєте будь-які чужі матеріали (тексти, картинки, відео тощо – все, що є твором у розумінні ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права») рекомендуємо звернути увагу на наступні моменти.

Необхідність отримання згоди

Одним із найголовніших прав автора або іншої особи, якій належать авторські права, є право на дозвіл або заборону використання твору іншими (ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Під використанням розуміється будь-яке відтворення, зокрема, передрук тексту на вашому сайті, опублікування чужої картинки тощо.

За загальним правилом вважається, що не можна використовувати контент без дозволу його автора або іншої особи, якій належать авторські права. Це означає, що автору не потрібно робити жодних застережень стосовно неможливості використання його творів іншими особами: така заборона вже презюмується законом.

У той же час багато суб’єктів авторських прав додатково роблять такі застереження. Наприклад, на офіційному сайті інформаційного агентства Інтерфакс Україна http://ua.interfax.com.ua/ можна знайти таке застереження:

Вся інформація, розміщена на цьому веб-сайті, призначена тільки для персонального використання і не підлягає подальшому відтворенню і/або поширенню в будь-якій формі, інакше як за письмовим дозволом “Інтерфакс-Україна”.

Відсутність такого застереження не означає, що матеріали, наприклад, сайту, можна вільно використовувати. Навпаки, для їх використання обов’язково має бути дозвіл правовласника.

Що означає згода?

Для того, щоб отримати згоду варто звернутись безпосередньо до власника контенту і отримати його схвальну відповідь. Разом із тим, багато інтернет-ресурсів не заперечують проти використання їх матеріалів за певних умов. У таких випадках вони дають згоду на використання необмеженому колу осіб, зазначаючи про це на своєму сайті.

Так, на сайті Української правди http://www.pravda.com.ua є таке застереження:

Тобто власні матеріали Української правди інші ресурси можуть передруковувати з обов’язковою вказівкою на першоджерело, не звертаючись для цього кожного разу за дозволом до редакції. Проте ще раз зауважимо,  що не звертатись за окремим дозволом і використовувати чужий контент можна лише в тих випадках, коли така можливість прямо зазначена на самому ресурсі. В усіх інших випадках запозичення чужих матеріалів навіть із гіперпосиланням буде вважатись порушенням.

Можливий і третій варіант: коли онлайн платформи розповсюджують свій контент вільно, але за певних умов. Це робиться за допомогою так званих вільних ліцензій – creative commons – стандартизованих умов використання контенту без отримання окремого дозволу.  Так, наприклад, на сайті Центру демократії та верховенства права можна знайти наступне застереження:

Абревіатура CC-BY означає, що матеріали зазначених розділів дозволяється будь-яким чином поширювати і використовувати за умови вказування автора (посилання на Центр демократії та верховенства права). Більш детально з типами ліцензій можна ознайомитись за посиланням.

Зазначення імені автора

Ще одним важливим аспектом є необхідність зазначення імені автора контенту. Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», автору належить право:

• вимагати визнання  свого авторства шляхом   зазначення належним чином його імені,
• забороняти     згадування свого імені,  якщо він бажає залишитись анонімом або
• вибирати   псевдонім,  зазначати і вимагати  зазначення псевдоніма замість  справжнього імені автора.

Із зазначеного випливає, що у разі, якщо у контенті, який ви використовуєте, вже вказано ім’я або псевдонім його автора, ви також зобов’язані його зазначити.