До ЦЕДЕМ звернулись із проханням роз’яснити, яку інформацію про фінансування дитячого садочка можна отримати на запит та як правильно його скласти.

Чи зобов’язаний дитячий садочок надавати будь-які відомості на інформаційні запити залежить від форми власності навчального закладу. Якщо це заклад державної чи комунальної власності, то у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» він є розпорядником щодо інформації про витрачені кошти. Якщо це приватний навчальний заклад – розпорядником тільки щодо суспільно необхідної інформації (запитувачу слід детально аргументувати запит).

У даній публікації розглянемо детальніше, як правильно скласти запит до державного чи комунального навчального закладу. Поради будуть корисними як щодо дитячого садка, так і будь-якого іншого навчального закладу: школи, університету тощо.

Обов’язково вказуємо у запиті

Варто зазначити, що будь-який запит повинен містити:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Найважливішим для запитувача є правильне формулювання питань у запиті, тобто зазначення, яка саме інформація потрібна. Хоча запитувач може навести у запиті тільки загальний опис інформації, яку він хоче отримати, проте такий «загальний опис» повинен бути точним і достатнім для ідентифікації інформації, яку потрібно надати.

Найкраще звичайно ж запитувати конкретний документ, вказавши його реквізити (назву, номер, дату прийняття), якщо він заздалегідь відомий запитувачу.

Важливо також вказати конкретних період, який Вас цікавить. Звужуючи сферу пошуку інформації, Ви збільшуєте свої шанси на її отримання: у такому випадку менша ймовірність, що розпорядник продовжить строк розгляду запиту чи буде вимагати значні кошти на відшкодування витрат на копіювання і друк документів.

Водночас не потрібно у запиті вказувати багато критеріїв, в розрізі яких Вам мають надати інформацію. Адже це фактично означатиме, що розпорядник повинен змістовно проаналізувати багато документів і створити інформацію. Не варто також просити інформацію у певному вигляді (у вигляді таблиці, списку тощо), адже в такому вигляді її просто може не існувати. Нагадаємо, що згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації» розпорядники зобов’язані надавати тільки готову, уже створену інформацію. Тому, у даному випадку запитувачу можуть цілком законно відмовити (важливо: вибірка інформації із кількох документів не є «створенням інформації», на відміну від проведення змістовного аналізу інформації). Запитувачу краще отримати на запит конкретні документи і проаналізувати їх самостійно.

Наводимо аргументи!

Закон «Про доступ до публічної інформації» не зобов’язує запитувача вказувати, чому йому потрібна ця інформація чи цитувати положення законодавства, яке зобов’язує її надавати. Проте рекомендуємо у запиті зазначити, що такий запит поданий в порядку, передбаченому Законом «Про доступ до публічної інформації», а також  аргументувати суспільну важливість такої інформації. З власного досвіду можемо сказати, що працівники таких закладів не настільки добре ознайомлені з вимогами законодавства про доступ до інформації, як, скажімо, працівники суб’єктів владних повноважень. Наведемо аргументи для кількох найпоширеніших запитів щодо фінансування навчальних закладів.

1. Чому дитячий садок/школа є розпорядником інформації?

Будь-який навчальний заклад державної чи комунальної власності є окремою юридичною особою.

В Законі «Про доступ до публічної інформації» вказано, що юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів є розпорядниками стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів (п. 2 ч.1 ст. 13 цього Закону). Це означає, що на такі заклади покладено обов’язок оприлюднювати та надавати на запити будь-яку інформацію, що стосується бюджетних коштів (ч.3 ст. 13 цього Закону).

2. Запитуємо інформацію про бюджетні кошти

Відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (окрім випадків, коли оприлюднення такої інформації може завдати  шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину, що навряд чи може бути застосовано до інформації про навчальні заклади).

Тому, будь-які витрати таких навчальних закладів – це відкрита публічна інформація. Запитувачі можуть просити надати інформацію про:

• заробітні плати, премії та надбавки, які отримують працівники закладу
• кошти, витрачені на ремонт
• копії договорів на поставку продуктів чи інших товарів до навчальних закладів
• кошторис навчального закладу та ін.

Більше того, інформацію про виділені на конкретний навчальний заклад бюджетні кошти можна запитувати не тільки у самого навчального закладу, а й у місцевої ради, до сфери відання якої належить цей заклад.

3. Запитуємо інформацію про благодійні внески

3.1 Запитуємо у навчального закладу

За допомогою публічних запитів можна також отримати інформацію про благодійні внески: кошти, товари і послуги, що в тому числі, збиралися з батьків.

Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» дозволяє навчальним закладам отримувати тільки добровільні благодійні внески. І такі внески повинні належним чином обліковуватись.

Відповідно до Постанови КМУ від 04.08.2000 № 1222 «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування»:

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленими Держкомстатом формами, яку надсилають відповідній комісії з питань гуманітарної допомоги та органам державної податкової служби.

Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією про його використання, що діють в Україні.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, запроваджують відповідні рахунки.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:

у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;

у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.

У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

Як бачимо, навчальні заклади зобов’язані вести документований облік отриманих як благодійна допомога коштів і товарів. І цю бухгалтерську документацію можна просити надати на запит, адже за своєю суттю це публічна інформація. Проте не варто просити всю бухгалтерську документацію одразу, адже це великий обсяг інформації і за надання такої кількості документів у запитувача можуть вимагати сплатити відшкодування витрат на друк. Запитувачу слід попросити тільки той документ(и), що його дійсно цікавить.

І більше того, якщо у відповідь на запит повідомляють, що такий облік не ведеться – є підстави говорити про недотримання вимог законодавства щодо збору благодійних, спонсорських внесків та прозорості їх використання, за яке передбачено персональну відповідальність.

3.2 Запитуємо у благодійних організацій

Варто також зазначити, що не всі навчальні заклади приймають благодійну допомогу на власний баланс.  Часто при них створюються благодійні організації (благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд). У такому випадку запит на інформацію варто надсилати на такі організації, адже саме вони зобов’язані вести облік отриманої благодійної допомоги.

І хоча благодійні організації не є суб’єктами владних повноважень і не фінансуються з державного чи місцевого бюджету, проте вони все ж таки є розпорядниками інформації.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють… інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Тому запитувачу обов’язково потрібно обґрунтувати суспільний інтерес в отриманні такої інформації. Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Саме на одну із цих обставин варто посилатись у запиті.

Як аргумент у запиті варто також зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійні організації складають та подають фінансову, статистичну та іншу обов’язкову звітність у порядку, встановленому законом… Інформація про структуру та розмір доходів і витрат благодійних організацій, а також умови використання їх активів для благодійної діяльності не є конфіденційною інформацією або комерційною таємницею. А тому, інформація повинна бути наданою на запит.