Цивільний кодекс України в статті 200 та Закон України «Про інформацію» в статті 1 визначають інформацію як «будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді». А стаття 1 Закону України «Про рекламу» визначає рекламу як « інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару».
Тобто реклама – це один з видів інформації. Кожна реклама є інформацією, але не кожна інформація є рекламою. Різниця полягає в наявності спеціальної мети розповсюдження рекламної інформації: сформувати обізнаність або підтримати інтерес щодо певної особи (юридичної або фізичної) або певного товару (під товаром також розуміються роботи, послуги, цінні папери, майнові права тощо). Додатково уточнює це частина третя статті 9 Закону України «Про рекламу», визначаючи, що інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою “Реклама” чи “На правах реклами”. Звертаю увагу на те, що оплатність або безоплатність розповсюдження інформації не є ознакою рекламної інформації. Тобто навіть при відсутності доказів оплати інформацію можна визнати рекламою.
В деяких засобах масової інформації вважається, що будь яке згадування прізвища особи або назви підприємства в інформаційному матеріалі є рекламою і може відбуватися виключно за умови укладення договору про рекламу. Однак таке твердження не має підгрунтя.
Для того, щоб зрозуміти, яким чином можна відрізнити інформаційний матеріал від реклами розберемо конкретний приклад. В містечку відкривається великий мережевий супермаркет, перший супермаркет такого рівня. У прес-релізі, випущеному прес-службою мережі супермаркетів, розписано інформацію про великий вибір товарів, зручну парковку біля супермаркету, низькі ціни, наявність додаткових бутиків і розваг. Якщо журналіст під час підготовки матеріалу про відкриття супермаркету буде використовувати зазначений прес-реліз прес-служби, його матеріал буде мати ознаки реклами навіть за відсутності договору про рекламу, у тому числі прихованого, перерахування коштів, у тому числі в обхід редакції безпосередньо журналісту «в конверті». Матеріал, в якому описуються властивості і якості нового магазину, асортимент товарів, ціни тощо – буде мати ознаки реклами через своє наповнення, через контент, який створює, формує, підтримує обізнаність читачів (глядачів) саме щодо особи (магазину) і товару (товарів, послуг, розваг), що надається.
Якщо ж журналіст буде створювати матеріал, виходячи з реакції мешканців сусідніх будинків на відкриття супермаркету, розглядаючи, як це впливає на екологічну ситуацію, як це впливає на зайнятість населення, на громадський порядок тощо, тобто якщо метою буде розглянути суспільний інтерес події, що відбулася (відкриття супермаркету) і вплив цієї події на життя містечка – навіть згадування назви супермаркету ти певних конкретних товарів і послуг у статті вже не буде вважатись рекламою, враховуючи іншу спрямованість матеріалу загалом.
Таким чином в інформаційному матеріалі можна згадувати назву певної юридичної особи, або певний товар – якщо це не має на меті підтримувати інтерес саме щодо особи чи товару, а призначено для висвітлення суспільно значущої події, наслідків такої події, вплив на життя громади тощо.
