Дмитро Воюта, юрист напряму “Незалежні медіа”
З лютого 2022 року кількість військовослужбовців збільшилася в рази. А тому захист персональних даних військовослужбовців, як особливо чутливої категорії осіб, чиї дані повинні посилено захищатися, набув додаткової актуальності. Про особливості захисту персональних даних військовослужбовців та поради, як убезпечити себе від ризиків неконтрольованого поширення інформації — у новій консультації ЦЕДЕМ.
Загальні положення
Конституція України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Персональні дані є конфіденційною інформацією про особу, якщо вони належать до інформації з обмеженим доступом.
Відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, регулюються Законом України “Про захист персональних даних”. І хоча окремих спеціальних положень щодо військовослужбовців закон не містить, важливо звернути увагу на такі засади:
- Мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (ч. 1 ст. 6);
- Обробка персональних даних військовослужбовців про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних можлива, якщо це необхідно для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (п. 6-1 ч. 2 ст. 7);
- Людина має право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних, отримувати інформацію про умови надання доступу до її персональних даних іншим особам (ст. 8).
Спеціальні положення
Відносини між державою і військовослужбовцями регулюються окремим Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”. У цілому, закон не оперує поняттями персональних чи конфіденційних даних.
Проте закон визначає правила військового обліку, що безпосередньо стосуються персональних даних призовників, військовозобов’язаних, резервістів та їхніх прав. Закон розділяє облік наступним чином:
- персонально-якісний. Це облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які узагальнюються та вносяться до спеціального реєстру. Облік ведуть районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні комісаріати);
- персонально-первинний (облік відомостей за місцем проживання);
- персональний (облік відомостей за місцем роботи або навчання);
- загальний (облік резервістів, а також військовозобов’язаних, які не заброньовані на період мобілізації та на воєнний час);
- спеціальний (військовозобов’язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час).
Уже з такої класифікації військового обліку стає очевидно, що ця система складна, розгалужена та передбачає різних володільців та розпорядників персональних даних військовослужбовців. Для забезпечення її функціонування та наповнення, закон встановлює численні обов’язки організацій різних рівнів, а також призовників, військовозобов’язаних та резервістів повідомляти відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи СЗРУ про таке:
- Органи реєстрації актів цивільного стану – про події та дії, що нерозривно пов’язані з призовником, військовозобов’язаним, резервістом, його батьками та членами сім’ї (дружиною (чоловіком), дітьми) та підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (відомості про народження фізичної особи, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну прізвища, власного імені та по батькові, смерть);
- Органи досудового розслідування – про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди – про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що набрали законної сили;
- Медико-соціальні експертні комісії – про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яких визнано особами з інвалідністю, та про зміну групи інвалідності;
- Керівники закладів охорони здоров’я під час проведення призову на строкову військову службу – про громадян призовного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні;
- Органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності – про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють;
- Призовники, військовозобов’язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади – повідомити про такі зміни органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Детальніше механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних визначає окремий урядовий порядок, відповідно до якого, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та зберігають облікову документацію призовників і військовозобов’язаних та персональні дані, які містяться в ній.
Вимоги з обробки і захисту персональних даних визначені і в спеціальному порядку Міністерства оборони України. Передбачено такі бази персональних даних:
- військовослужбовців,
- працівників,
- державних службовців,
- військовозобов’язаних,
- призовників,
- резервістів,
- осіб, звільнених з військової служби,
- ветеранів військової служби та війни.
У базах обробляються:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- дата і місце народження;
- паспортні дані, ІПН;
- відомості про освіту, стан здоров’я (в обсязі, необхідному для визначення придатності до військової служби та/або для реалізації трудових відносин), про сімейний стан, фактичне місце проживання;
- номери телефонів;
- відомості, що підтверджують право на пільги та компенсації;
- фото- і відеозображення;
- відомості про проходження військової (державної) служби, що містяться в особовій справі;
- відомості про військовий облік, що містяться в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов’язаних резервістів;
- відомості про трудову діяльність, що містяться в трудовій книжці, а також інші персональні дані, які дають змогу ідентифікувати особу та необхідність обробки яких визначена чинним законодавством.
Обов’язки є, а що з правами?
Законодавство визначає мету збору, обробки персональних даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також деталізує перелік обов’язків та зміст персональних даних військовослужбовців, що обробляються.
Але як бути з правами військовослужбовців, зокрема з правом знати про місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, володільця (Міністерство оборони України) чи розпорядника (військові частини за місцем несення служби) даних, як отримати інформацію про умови надання доступу до своїх персональних даних іншим особам?
Відповіді на ці питання надає уже згаданий порядок Міністерства оборони України. Для захисту прав військовослужбовців передбачені такі положення:
- Кожного військовослужбовця (суб’єкта персональних даних) мають письмово повідомити про його права, мету збору даних та про третіх осіб, яким передаються його персональні дані. Залежно від того, хто буде здійснювати з персональними даними певні дії — це обов’язок володільця (Міністерство оборони України) чи розпорядника (військові частини за місцем несення служби) даних.
- Повідомлення має містити вичерпний перелік персональних даних, які будуть оброблятися, опис конкретних дій з ними та уточнення, чи будуть дані передаватися третім особам, з якою метою.
- Доступ до персональних даних мають лише ті службовці, які визначені в наказах командирів (начальників) військових частин, та/або службовці, доступ яким дозволено їхніми посадовими обов’язками.
- Службовці, які мають доступ до персональних даних, підписують спеціальне зобов’язання про нерозголошення персональних даних. Усі зобов’язання реєструються в окремому журналі.
- Персональні дані можуть використовуватися службовцями, яким за змістом обов’язків надано право їх обробляти, виключно в необхідному обсязі для проведення їх обробки.
Щоб уникнути порушень та небажаного поширення персональних даних, ЦЕДЕМ рекомендує військовослужбовцям, умови служби яких дозволяють це зробити:
- Звернутися до розпорядника (військові частини за місцем несення служби) та поцікавитися, які саме персональні дані обробляються, ким та з якою метою, чи підписали такі службовці зобов’язання щодо нерозголошення.
- Запросити письмове повідомлення від розпорядника (військові частини за місцем несення служби) та уточнити, чи передавалися персональні дані третім особам, якщо так, то з якою метою.
- З’ясувати, хто із службовців має доступ до персональних даних відповідно до наказу командира, або з огляду на посадові чи службові обов’язки.
- Не передавати свої персональні дані, зокрема і фото документів, паспортних даних, ІПН, через незахищені канали зв’язку, невідомим службовцям без законної мети.
В умовах бойових дій захист персональних даних закономірно стає питанням другорядним. Водночас, ним не потрібно нехтувати, адже неконтрольоване поширення особистої інформації військовослужбовців може так само загрожувати їхній безпеці.
*****
ЦЕДЕМ регулярно аналізує різні грані захисту персональних даних та права на повагу до приватного життя, пов’язані з цим рішення Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі M.K. v. UKRAINE встановлено порушення прав військовослужбовиці, гарантованих статтею 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).
