Українське законодавство не містить жодних прямих обмежень стосовно діяльності журналістів, які виступають кандидатами на виборах, за винятком агітації, про що йтиметься далі. Іноземні норми про вибори також оминають це питання. Безперечно, принцип демократії передбачає право кожного громадянина, незалежно від професії, бути обраним. Проте журналісти, за характером своєї діяльності, мають значний вплив на формування суспільної думки з приводу важливих питань, а тому це може мати наслідком необґрунтовану перевагу їх над іншими кандидатами. Окрім цього, одним із принципів роботи журналіста має бути його неупередженість, що у випадку політичної діяльності змінюється на захист інтересів політичної партії. Саме тому спілки журналістів у різних країнах у кодексах професійної етики наполягають на утриманні від такої діяльності, і, відповідно, участі у виборах представників цієї професії.
Наприклад, Товариство Професійних Журналістів у США у Позиції Етичного Комітету з питання політичної діяльності зазначає, що журналісти в принципі повинні утримуватися від політичної діяльності. Це випливає із вимоги уникати реального чи можливого конфлікту інтересів та залишатися вільними від зв’язків, що порушують професійну цілісність чи завдають шкоди довірі до журналіста. Обов’язком журналіста є захист суспільного інтересу, зокрема, права на інформацію [1]. Канадська Асоціація Журналістів у Етичних Вказівках також звертає значну увагу на незалежність журналіста, а також конфлікт інтересів. Згідно з цим документом, журналісти повинні уважно ставитись до питання політичної діяльності і належності до спільнот, зокрема, і тих, які існують онлайн. Якщо ж журналіст вирішує займатися політичною діяльністю, то він має усвідомлювати, що це може спричинити упередження і вплинути на його роботу як журналіста [2].
У разі, якщо журналіст є кандидатом у депутати, на нього поширюються деякі заборони щодо здійснення передвиборної агітації. За загальним правилом, виборче законодавство, як в Україні, так і за кордоном, спрямоване на те, щоб забезпечити рівний доступ кандидатів до ЗМІ. Це проявляється, зокрема, у рівному фінансуванні часу на агітацію кандидатів коштами із бюджету, вимогах рівного ставлення ЗМІ щодо умов публікації агітаційних матеріалів та оплати за одиницю ефірного часу.
У законодавстві міститься загальна заборона до ЗМІ, їхніх посадових та службових осіб і творчих працівників агітувати голосувати за або не голосувати за партії, кандидатів у депутати чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного суб’єкта виборчого процесу. Саме тому, наприклад, стаття 74 (7) ЗУ «Про вибори народних депутатів України» прямо передбачає, що «авторам і ведучим телерадіопередач, які є кандидатами у депутати, під час виборчого процесу забороняється у телерадіопередачах вести передвиборну агітацію».
Важливим тут є те, що сама діяльність журналіста протягом виборів є законною. Тобто законодавець намагається, якщо не заборонити одночасну політичну і журналістську діяльність тієї ж самої особи, то хоча б не допустити невиправданої переваги журналіста над іншими кандидатами під час виборчого процесу, яка б існувала завдяки прямому доступу журналіста до засобів масової інформації.
З іншого боку, якщо сам журналіст або партія, членом якої він є, – власник друкованого ЗМІ, то, відповідно до статті 73 (7) ЗУ «Про вибори народних депутатів», його матеріали передвиборної агітації публікуються у цьому виданні без укладення угоди та, відповідно, сплати коштів за неї, що є необхідними умовами публікації агітаційних матеріалів для інших кандидатів. Ця норма, хоч може надати журналістові-кандидату переваги, але є загальною для всіх кандидатів, які мають власні друковані ЗМІ. Більше того, усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремлені від інших матеріалів і позначені як такі, а тому «вплітання» агітаційних закликів до інформації, яку публікує журналіст під час здійснення професійної діяльності буде незаконним, незалежно від форми ЗМІ та його власника.
