Судові процеси часто є предметом особливого публічного інтересу і журналістам доводиться висвітлювати інформацію про події, що мали місце у суді.
Права журналіста при висвітленні судового процесу визначаються як спеціальним законодавством, що регулює професійну діяльність журналістів, так і процесуальним законодавством, а також іншими законами. Згідно зі ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» журналісти можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Такі зміни були внесені Законом України «Про справедливий суд» від 12 лютого 2015 року, а отже при колізії цих норм та положень процесуальних кодексів (до яких не були внесені відповідні зміни), застосовні норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», адже вони мають перевагу у часі.
Слід звернути увагу, що зйомка і трансляція можливі лише у відкритому судовому засіданні. Якщо ж журналістові відмовляють у зйомці, аргументуючи тим, що судове засідання закрите, то про це має бути винесене окреме вмотивоване судове рішення.
Окрім того, права та обов’язки журналістів додатково перелічені в Положенні Державної судової адміністрації про взаємодію судів із засобами масової інформації, згідно з яким за клопотанням журналіста і при наявності обґрунтованого суспільного інтересу стосовно оприлюднення такої інформації, голова суду може дозволити доступ до матеріалів архівних судових справ.
Для надання громадськості інформації про діяльність судової системи журналісти та ЗМІ мають право звертатися до суду або територіального управління Державної судової адміністрації з запитом на інформацію згідно з Законом України про доступ до публічної інформації, незалежно від того, стосується ця інформація журналіста особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту, у деяких випадках такий строк може бути зменшений до 48 годин або збільшений до 20 днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Оскільки журналіст подає запит про інформацію, що становить суспільний інтерес, то плата за копіювання та друк може не стягуватися. Однак, для цього, необхідно коротко описати, у чому полягає суспільна важливість таких відомостей.
Водночас, варто зауважити, що порядок надання інформації, яка стосується розгляду конкретних справ, регулюється також процесуальними кодексами і тому може не підпадати під гарантії законодавства про доступ до публічної інформації.
