Акредитація журналістів має на меті сприяти їхній професійній діяльності, однак саме суб’єкт владних повноважень – орган державної влади чи орган місцевого самоврядування – може визначати правила, за якими надавати таку акредитацію. Водночас, він повноважень керується принципами відкритості, рівності, справедливості, адже акредитація має ще одну мету: забезпечити право громадськості на одержання інформації через медіа.

Визначальною у цьому питанні є стаття 26 Закону України “Про інформацію”, в якій закріплені загальні вимоги, котрих слід дотримуватися суб’єктам владних повноважень при акредитації журналістів. Навіть, якщо порядок акредитації відсутній – це не означає, що можна відмовити журналісту в допуску на відкриті заходи чи то в державному органі, чи то в органі місцевого самоврядування.

Розглянемо порядок акредитації журналістів, а також як захиститися, якщо субʼєкт владних повноважень вирішить безпідставно припинити таку акредитацію, або ж і взагалі відмовити у її наданні.  

Акредитація, за загальними правилами частини 2 статті 26 Закону про інформацію, проводиться безоплатно на підставі заяви журналіста чи за поданням засобу масової інформації: 

• Якщо заяву про акредитацію подає журналіст – слід зазначити прізвище, ім’я та по-батькові, адресу, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також долучити до заяви копії документів, що посвідчують особу та засвідчують професійну належність (наприклад, паспорт та журналістське посвідчення);
• Якщо подання про акредитацію подає ЗМІ – зазначається повне найменування медіа, дата і номер реєстрації, адреса, електронна пошта, номер телефону, а також ініціали журналіста (або іншого працівника медіа) щодо якого вноситься подання. До такого подання також слід долучити копію паспорта акредитованої особи.

Субʼєкт владних повноважень також може визначити порядок акредитації журналістів з обовʼязковим його оприлюдненням. У випадку, коли певний захід відбувається за вимогами міжнародних або інших спеціальних протоколів, то можуть встановлюватися деякі особливі умови допуску журналістів. Їх публікують на офіційному вебсайті суб’єкта владних повноважень до проведення відповідного заходу. 

Чи можуть не акредитовувати? У випадку, якщо журналіст чи медіа подали усі, згадані вище документи, то в акредитації їм не можуть відмовити. Водночас, суб’єкт владних повноважень може прийняти рішення про припинення акредитації журналіста.

Згідно з частиною 7 статті 26 Закону про інформацію, рішення про припинення акредитації журналіста приймають у випадках:

• Коли суб’єкт владних повноважень отримує від журналіста заяву про припинення акредитації;
• Або ж звернення засобу масової інформації, за поданням якого здійснено акредитацію;
• Чи якщо журналіст неодноразово грубо порушував обов’язки (наприклад, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку державного органу, або перешкоджання діяльності службових чи посадових осіб).

Зрештою, рішення про припинення акредитації видають або надсилають журналісту чи медіа протягом 5 робочих днів. Крім того, у рішенні мають бути вказані:

– інформація про посадову чи службову особу, яка прийняла відповідне рішення, 

– дата прийняття рішення, 

– підстава для прийняття рішення 

– порядок його оскарження. 

Якщо вказані вимоги не додержані, є підстави оскаржити рішення про припинення акредитації журналіста, зокрема в судовому порядку.

Як захиститись у суді? Судове оскарження згадане в частині 9 статті 26 Закону про інформацію. Тож у випадку, якщо сталося безпідставне припинення акредитації журналіста (або відмови у акредитації) – журналіст чи медіа можуть звернутись по захист своїх прав до суду.

В судовій практиці є випадки, коли журналісти відстояли передбачену законом гарантію на акредитацію. 

У 2018 році Бобринецький районний суд Кіровоградської області розглянув адміністративну справу (№ 383/844/17) за позовом журналіста газети “Аграрне життя”, якому голова районної ради Кіровоградської області відмовив у акредитації, а тому позивач просив суд визнати відмову протиправною та зобов’язати Раду його акредитувати. 

З рішення випливає, що журналіст газети “Аграрне життя” звернувся до голови районної ради Кіровоградської області із заявою на акредитацію. До заяви він додав повний перелік документів (згідно зі ст. 26 Закону України “Про інформацію”). Однак йому відмовили у акредитації з посиланням на відсутність відповідного Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників ЗМІ при районній раді. Суд частково задовольнив позовні вимоги журналіста з тих підстав, що акредитація є гарантією його професійної діяльності, а Закон “Про інформацію” визначає порядок для її одержання. Відмова у акредитації можлива лише у тому разі, коли журналіст подає неповний пакет документів. А таке рішення на підставі “відсутності спеціального положення” є протиправним. 

Отже, якщо виникла необхідність звернутися до суду по захист, журналісту чи медіа слід мати на увазі таке. Згідно з пунктом першим частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства, місцевим загальним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Тому адміністративний позов у таких справах слід подавати до суду першої інстанції. Таким судом може бути місцевий загальний суд за місцем проживання (перебування, знаходження) вас як позивача, або ж – за місцезнаходженням суб’єкта владних повноважень (відповідача). Знайти такий суд ви можете на офіційному вебсайті Судової влади України. Радимо журналістам та іншим представникам медіа захищати свої професійні права у законний спосіб, а якщо суб’єкт владних повноважень зловживає можливістю надавати чи припиняти акредитацію – звертатись до суду.