Біографія (автобіографія), що знаходиться у особовій справі будь-якої посадової чи службової особи, містить її персональні дані, а також дані найближчих родичів. Більшість із цих даних віднесено до конфіденційної інформації, розголошення якої можливе лише за певних умов. У цьому матеріалі спробуємо розібратись, які відомості про посадову чи службову особу можна отримати на запит та за яких умов.
Кожна особа має право на приватність, яке гарантується нормами Конституції України та чинним законодавством. Це право мають також і службові та посадові особи органів влади чи місцевого самоврядування.
Законодавством до конфіденційної інформації про будь-яку фізичну особу віднесено дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження (стаття 11 Закону «Про інформацію»). Деякі із цих відомостей містяться у автобіографіях, які знаходяться у особових справах і перебувають у володінні розпорядників інформації (отже, є публічною інформацією). А це означає, що розпорядник інформації, який отримав запит на надання автобіографії, повинен розглядати його в порядку Закону «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон).
Про співвідношення понять персональних даних та конфіденційної інформації читайте також у аналітиці ЦЕДЕМ.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону «Про захист персональних даних» не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
У даному випадку йдеться не тільки про ім’я посадовця. Більш детально про персональні дані такої категорії осіб роз’яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові №10 від 29.09.2016р.: «5.8 … у разі, якщо до посади, пов’язаної з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлені кваліфікаційні чи інші обов’язкові для займання цієї посади вимоги, такі як освіта, досвід роботи, знання іноземної мови, відсутність судимості тощо, така інформація не є конфіденційною».
Отож, розглянемо на конкретному прикладі, які ж дані про особу можуть бути відкритими. Відповідно до статті 27 Закону «Про прокуратуру» прокурором окружної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою (у цій же статті деталізовано, що саме для цілей цього Закону розуміється під вказаними критеріями). Інші кваліфікаційні вимоги встановлені для зайняття посади прокурора обласної, Генеральної чи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також Законом «Про прокуратуру» встановлено, що не може бути призначена на посаду прокурора особа, яка: 1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; 2) має захворювання, що перешкоджає виконанню обов’язків прокурора; 3) має незняту чи непогашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.
У даному випадку у автобіографії відкритою є інформація про:
- громадянство
- університет і спеціальність, яку закінчував прокурор
- відомості про попередню роботу/и у галузі права
- володіння державною мовою
- дієздатність, відповідне захворювання та судимість прокурора
Дещо інші кваліфікаційні вимоги можуть бути встановлені до інших посад. Наприклад, ось затверджені постановою КМУ типові вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії “А” (це вищий корпус державної служби).
Чи повинен розпорядник інформації надавати автобіографію працівника?
Так, оскільки, як ми з’ясували вище, у таких документах є відкрита інформація. Оскільки, поряд із відкритою інформацією міститься і конфіденційна, розпорядник повинен застосувати «трискладовий тест» до такої інформації (частина друга статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації»), за допомогою, якого вирішити чи переважає суспільний інтерес в розголошенні інформації над захистом права приватності конкретного посадовця або чиновника. Детальніше про те, як застосовувати «трискладовий тест» читайте у п. 5.5 Постанови Пленуму ВАСУ № 10 від 29.09.2016 р.
Якщо суспільний інтерес (відповідно до статті 7 Закону, цей суспільний інтерес повинен полягати в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини) переважає – розпорядник повинен надати окрім відкритої також інформацію щодо якої суспільний інтерес переважає.
Оцінюючи суспільний інтерес щодо біографії конкретної особи, потрібно враховувати, що інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє: … інформуванню про діяльність та поведінку публічних осіб, тобто осіб, які обіймають посади публічної служби та/або користуються публічними ресурсами, а також, у ширшому значенні, осіб, які відіграють певну роль у громадському житті – в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи у будь-якій іншій сфері; викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників; виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов’язків, дискримінації за будь-якою ознакою… (п. 6.4 Постанови Пленуму ВАСУ № 10 від 29.09.2016р.)
Якщо ж переважить інтерес захисту права на приватність – розпорядник повинен надати копію автобіографії, вилучивши при цьому, наприклад шляхом ретушування, конфіденційну інформацію. Це передбачено частиною сьомою статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації».
При цьому, розпоряднику слід пам’ятати про один важливий момент. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше. Іншими словами, якщо раніше (або на даний момент) певна конфіденційна інформація про працівника розпорядника була законно оприлюднена, скажімо на веб-сайті органу (наприклад, біографія була оприлюднена зі згоди цієї особи), то така інформація повинна надаватись на запити.
