У рішенні про прийнятність у справі Піхль проти Швеції (Pihl v Sweden, №74742/14) від 7 лютого 2017 року Палата Європейського суду з прав людини одноголосно визнала заяву про порушення статті 8 (право на приватне життя) Конвенції явно необґрунтованою.
Справа стосувалася публікації, яка містила звинувачення щодо участі в нацистській вечірці, та коментарів під згаданим текстом. Зокрема, заявник вбачав проблему у тому, що дифамаційний контент було видалено несвоєчасно, і він залишався доступним через пошукові мережі.
ЄСПЛ звернув увагу на те, що платформа видалила суперечливий контент та опублікувала вибачення. Крім цього, суд підкреслив, що вебсайт був маленькою неприбутковою організацією, для якої малоймовірною була велика кількість читачів. Водночас, питання доступності видаленої інформації через результати пошуку можливо було вирішити, направивши запит безпосередньо до пошукових мереж, а не до платформи.
Обставини справи:
Заявником у справі є громадянин Швеції, про якого у блозі невеликої неприбуткової організації опублікували допис про те, що він брав участь у нацистській вечірці.
Незважаючи на те, що платформа видалила публікацію за день після повідомлення про дифамаційний вміст допису, заявник звернувся проти неї до суду з вимогою визнати контент таким, що порушує законодавство.
Суд першої інстанції визнав опубліковану інформацію дифамаційною, проте не знайшов підстав для притягнення платформи до відповідальності. Зокрема, він відзначив, що національне законодавство не містило дифамації серед переліку явно нелегального контенту. Шведський Канцлер юстиції дотримався лінії аргументації національного суду, підкресливши, що платформа не може нести відповідальності за кожен індивідуальний коментар.
Рішення суду:
Розглядаючи справу, суд визнав, що питання поширення дифамаційного контенту підпадає під сферу застосування статті 8 Конвенції (§23-25). Водночас, суд зазначив необхідність встановлення балансу між правом заявника на приватне життя та правом платформи на свободу вираження думки (§29). В цьому контексті, ЄСПЛ звернув увагу на неприбутковість та невеликий розмір платформи, що виключає можливість масштабного поширення публікації та коментарів (§31).
Крім цього, суд підкреслив, що покладення на інформаційний блог зобов’язань щодо моніторингу контенту буде надмірним та призведе до порушення права на свободу вираження думки в Інтернеті (§31). ЄСПЛ також зазначив, що блог містив попередження щодо відсутності відповідальності платформи за коментарі, а також прохання до користувачів проявляти гарні манери та дотримуватися законодавства (§32).
Важливим аспектом є те, що Суд не виявив підстав для притягнення до відповідальності інформаційного блогу за наявність видаленої інформації в пошукових результатах (§33). Водночас, ЄСПЛ зазначив, що дифамаційний контент не є явно нелегальним, а притягнення платформи до відповідальності за таку інформацію може спричинити “охолоджуючий ефект” (chilling effect) для користувачів (страх бути покараним за сумнівну інформацію і небажання її публікувати) (§35-36).
Таким чином, ЄСПЛ визнав заяву щодо порушення статті 8 Конвенції явно необґрунтованою.
Повний текст рішення доступний англійською мовою за посиланням: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-172145.
Огляд рішення підготували експерти Центру демократії та верховенства права.
