Węgrzynowski and Smolczewski проти Польщі – 33846/07
Рішення від 16 липня 2013 року [Секція IV]
Стаття 8
Позитивні зобов’язання
Відмова судів зобов’язати газету видалити статтю, що порушує ділову репутацію заявника з її Інтернет-архіву: порушень не встановлено
Факти – Заявники є юристами, що виграли справу про наклеп проти двох журналістів з щоденної газети «Річ Посполита» (Rzeczpospolita), пов’язану із публікацією статті, в якій стверджувалось, що вони нажили статки, допомагаючи політикам в підозрілих бізнес операціях. Беручи до уваги, зокрема, те, що твердження журналістів, здебільшого, ґрунтувались на чутках та неперевірених свідченнях, а також те, що вони не зробили навіть мінімальних кроків, необхідних для підтвердження інформації, національні суди зобов’язали їх та їх головних редакторів заплатити штраф на користь благодійної організації та опублікувати вибачення. Ці обов’язки були виконані.
Пізніше, після того, як виявилось, що стаття була доступною на веб-сайті газети, заявники розпочали нове судове провадження для отримання постанови про її видалення з сайту. У скарзі їм було відмовлено на підставі того, що постанова про видалення статті прирівнювалася б до цензури та переписування подій. Втім, суд звернув серйозну увагу на вимогу щодо включення до розміщеної на веб-сайті статті виноски або посилання, яке б інформувало читачів про судові рішення в первинному провадженні щодо наклепу. Це рішення було підтримано в апеляційній інстанції.
Законодавство
– Стаття 8: Суд визнав заяву першого заявника неприйнятною, оскільки вона була подана після закінчення строку, передбаченого для її подачі. Що стосується другого заявника, то Суд зазначив, що протягом першого етапу слухань в цивільній справі він не зміг висунути вимоги відносно спірної публікації в Інтернеті. Відтак, національні суди не мали змоги вирішити це питання. Їхні рішення, в яких визначалось, що стаття порушувала права заявника, не створили законно очікуваного результату, що стаття буде видалена з веб-сайту газети. Протягом першого етапу слухань другий заявник не зміг висунути аргументи, які б обґрунтовували відсутність можливості оскаржити розміщення статті он-лайн, особливо, враховуючи той факт, що Інтернет-архів «Річ Посполита» був широко відомим та часто використовуваним ресурсом як зі сторони польських юристів, так і зі сторони суспільства загалом.
На другому етапі слухань другому заявник отримав можливість розгляду судом його скарг і використання повних процедурних гарантій. Суд погодився з тим, що роль судових органів не полягала в переписуванні подій через винесення остаточних судових рішень і постановлення видалити з публічного домену всі сліди публікації, які могли бути знайдені в минулому, для того, щоб визнати необґрунтоване заплямування репутацій окремих осіб. Більш того, законний інтерес суспільства в питанні доступу до публічних Інтернет-архівів преси захищався статтею 10. Важливим було те, що національні суди вказали на бажаність додати коментар до статті на веб-сайті газети, який би інформував суспільство про результати першого етапу слухань. Це продемонструвало їх обізнаність в тому, якими важливими можуть бути публікації в Інтернеті для ефективного захисту особистих прав, а також щодо важливості надання повної інформації про судові рішення відносно спірної статті, доступної на сайті газети. Втім, додані посилання на судові рішення не були на користь другого заявника.
Беручи до уваги всі ці обставини, держава-відповідач виконала свої зобов’язання дотримуватись балансу між правами, гарантованими статтею 10 і статтею 8.
Висновок: порушень не встановлено (одноголосно).
(див. також Times Newspapers Ltd v. the United Kingdom (№№. 1 і 2), №№. 3002/03 і 23676/03, Інформаційний бюлетень з практики Суду 117).
Переклад огляду рішення розміщено в: Інформаційний бюлетень з практики Суду № 165. Липень 2013 року.
База даних HUDOC.
