У рішенні по справі «Ченгіз проти Туреччині» Європейський суд з прав людини став на захист права на свободу одержувати і поширювати інформацію. Youtube був визнаний важливим джерелом інформації і обмеження доступу до цього ресурсу було визнано Судом, таким, що порушує права, гарантовані статтею 10 Конвенції.

5 травня 2008 року Кримінальний суд першої інстанції в м. Анкара виніс рішення про блокування доступу до сайту YouTube, мотивуючи своє рішення тим, що сайт містить образливі матеріали щодо Кемаля Ататюрка. Заявники надіслали до суду низку заперечень проти рішення, посилаючись на порушення права на отримання та розповсюдження інформації, про те всі заперечення були відкинуті.

Заявники звернулися до ЄСПЛ вказуючи, що заходи, вжиті національними судами Туреччини щодо заборони  доступу до YouTube, є порушенням їхнього права на свободу одержувати і поширювати інформацію, гарантованого статтею 10 Конвенції. Заявники підкреслили, що закон, на який посилався Турецький суд, не містить положень, які б дозволяли повністю блокувати доступ до сайтів, що містять неприйнятні матеріали, і що тисячі відео, що містяться на YouTube не мають жодного зв’язку з тими відео, які містили образу щодо Ататюрка, та стали причиною блокування доступу.

У рішенні ЄСПЛ від 1 грудня 2015 року ЄСПЛ постановив, що на сьогодні Інтернет став основним засобом здійснення права на свободу одержувати і поширювати інформацію. Суд зазначив, що YouTube містить інформацію, яка становить особливий інтерес для кожного, інформацію, яка є важкодоступною в інших джерелах, а  також те, що YouTube є важливою платформою для комунікації.

Суд визнав Youtube сайтом, який є важливим засобом здійснення свободи одержувати і поширювати інформацію. Зокрема, як справедливо зазначили заявники, YouTube часто розкриває політичну інформацію, яка ігнорується засобами масової інформації, що сприяє розвиткові громадської журналістики в країні. У зв’язку з цим, Суд визнає, що ця платформа є унікальною за рівнем доступності та потенційного впливу.

Таким чином Суд зробив висновок, що блокування доступу до YouTube позбавило заявників важливого засобу реалізації свого права на свободу одержувати та поширювати інформацію і вказав на порушення статті 10 Конвенції у зв’язку з цим. Блокування ж сайту турецькою владою не мало за собою законних підстав.

Повний текст рішення (франц. мовою) доступний на сайті Європейського суду в системі HUDOC.