Mind.ua та Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) презентують цикл інтерв’ю з авторитетними лікарями, які мають вплив на політику в сфері охорони здоров’я, зокрема – на захист від куріння. Як лікарі-практики, наші співрозмовники аналізують вплив тютюнових виробів на здоров’я. Як суспільні діячі або політики – говорять про те, що слід робити, щоб не ставити під загрозу здоров’я живих і ще не народжених, а також – яких змін потребує українське законодавство, щоб відповідати європейським стандартам у сфері захисту здоров’я нації від впливу тютюну.

Друге інтерв’ю з цього циклу – з Андрієм Безносенком, кандидатом медичних наук, головним лікарем Національного інституту раку, головою Української спілки клінічної онкології, членом групи експертів МОЗ України за напрямом «Онкологія».

– Андрію Петровичу,  куріння вважають однією з причин появи злоякісних пухлин. Які види цієї хвороби виникають саме через вживання  тютюну?

– Дійсно, вживання тютюну – одна з головних причин, але до 1985 року про це ніхто не говорив. Люди вважали, що куріння цілком безпечне, оскільки жодних медичних доказів впливу на організм людини не було. У 1985 році було надруковано перші наукові епідеміологічні статті, які стверджували, що в популяції людей, які постійно вживають тютюн у різний спосіб (паління й жування), збільшується кількість онкозахворювань.  Тоді говорили насамперед про рак легенів. Наразі вже доведено, що йдеться і про рак ротової порожнини, гортані, молочної залози, стравоходу, шлунку й кишківника. ВООЗ щороку оновлює дані про різні канцерогени (речовини, що викликають рак) і серед інших оновлюється доказова база щодо впливу тютюну на виникнення злоякісних пухлин. Щодо тих хвороб, які я перерахував, зв’язок із вживанням тютюну – це доведений факт.

– Наскільки вживання тютюну збільшує ризик захворіти?

– Вірогідність захворювання варіюється від «у два рази» до «у кілька десятків разів» і залежить від трьох складових: віку початку, стажу куріння та кількості викурюваних сигарет на добу. Чим раніше людина почала, чим  довше й більше палить – тим більший ризик, причому він не додається, а мультиплікується.

– Що найшкідливіше для людини: нікотин, дим, смоли?

– Все разом. Ви, мабуть, знаєте, що ВООЗ визнає нікотин як канцероген і як речовину, що викликає залежність. Але, крім нікотину, у тютюновому димі є ще дуже багато речовин: аміни, важкі вуглеводні, нітрозаміни, кобальти, миш’як, кадмій, хром – велика кількість хімічних елементів, кожен з яких є канцерогеном, а коли вживати їх усі разом, ефект від них зростає в прогресії. Плюс нікотин, плюс – гаряче повітря і постійний температурний опік, які спричиняють хронічну травматизацію слизових, бронхів, легенів. Плюс – опосередкований вплив через кров, оскільки всі речовини всмоктуються в неї та розносяться по усіх органах. Плюс – слина, адже курці часто палять натщесерце і ковтають слину з усіма шкідливими речовинами, чим ушкоджують ще й органи шлунково-кишкового тракту.

Давно доведено, що шкода від паління приходить не лише з димом, нікотином чи високою температурою. І слід розуміти, що в цьому рівнянні 1+1 дорівнює не два, а набагато більше, адже маємо мультиплікативний ефект. У сумі курці отримують не лише рак, а й інсульти, інфаркти у молодому віці, тромбози, різноманітні серцево-судинні захворювання.

– Всі ці речовини містяться в «легких сигаретах» і матеріалах для електронних сигарет чи вейпів? Чи є ці нові пристрої насправді є «більш безпечними»?

– Я не експерт з градації шкідливості чи зі складу різновидів тютюнових виробів, тому не можу судити про більший чи менший вплив. Я тільки розумію, що, коли людина отримує в організм щось екзогенне, неприроднє, зі шкідливими складниками, воно має негативний вплив. ВООЗ теж не визнає градацій і вважає будь-яке вживання тютюну екзогенним фактором виникнення злоякісних пухлин – незалежно від пристрою: кальян, люлька, сигарети, вейпи, електронні девайси.

Щоб науково оцінити точний рівень шкоди і порахувати у відсотках, що є більш чи менш шкідливим, потрібен час. Ви подивіться: тільки 1985 року почали говорити про шкоду, довго збирали доказову базу. Нові пристрої з’явилися зовсім нещодавно. Ми можемо наразі говорити про їхній шкідливий вплив, але щоб його виміряти з погляду доказової медицини, яка насправді дуже повільна, треба років десять – щоб дослідити тисячі пошкоджених організмів, проаналізувати, дійти консенсусу. Пам’ятаєте фактори: час початку, тривалість вживання, кількість – тож спостерігатимемо в динаміці.

– А що робити ці 10 років, крім спостереження? Чи треба говорити про шкоду й пояснювати, якщо немає доказової бази?

– Обов’язково. Тим більше, що антитютюнова пропаганда має вплив: ми бачимо тенденцію до зменшення куріння, завдяки якій за останні 10 років випадків захворювання на рак легенів стає на 1–2% менше. Цю роботу слід продовжувати. У нас в інституті 25 000 пацієнтів, хворих на рак, і є проблема: пацієнти інколи прямо в палаті або коридорі курять електронні сигарети чи вейпи, а на зауваження говорять: «Це ж взагалі не паління!». Те саме – у закладах громадського харчування. Це значить, що люди не усвідомлюють небезпеку, їм треба про це говорити.

– Як саме? Пропагандою? Законодавчо? Заборонами?

– Мені не подобається слово «заборона», зрештою, паління – це залежність, тобто хвороба. Негуманно казати про категоричні заборони, але обмежити в доступі й місцях вживання варто. Я б обмежив доступ до паління в закладах суспільного користування і проводив би агресивну антитютюнову пропаганду – таку само нав’язливу, як реклама всілякого непотребу в інтернеті та телевізорі. Наприклад, моя колега-лікар, яка зараз проходить стажування в США, у Цинциннаті, розповідала, що там в лікарні не то що не можна  курити – там навіть зон для цього немає. Лікар у робочому одязі (а вони так ходять навіть по вулицях) теж не має права палити ніде – навіть за межами лікарні, оскільки він повинен пропагувати здоровий спосіб життя. Перевдягайся в цивільне – тоді пали, якщо вже так треба.

– З власного досвіду знаю, що наші лікарі палять навіть у лікарнях.

– Так, на жаль, це правда.

– А ви берете на роботу курців, не відмовляєте? Чи ставите певні умови?

– За законодавством я не маю права відмовити – ні за віком, ні за статтю, ні за переконаннями чи шкідливими звичками. Важить тільки професіоналізм і досвід.

– Яку частину ваших пацієнтів становлять курці?

– Точно більшість, хоча ми й не ведемо такої статистики. Наша головна компетенція – лікувати рак. Коли людина до нас потрапляє, вже не має значення, палить вона чи ні. Зрозуміло, що, найімовірніше, палить. Якщо прийти в інститут до 8 ранку, поки лікарів немає на роботі, ви побачите, що багато пацієнтів із відділення пухлин легенів курять на подвір’ї.

– Але ж ви радите пацієнтам кинути палити? Розповідаєте про шкоду, допомагаєте відмовитися від нікотину?

– Звичайно, загальні рекомендації щодо зменшення куріння та вживання алкоголю ми даємо, але зрозумійте: ми отримуємо пацієнтів вже з діагнозом. Те, про що ви говорите, – це дуже важлива робота, але її слід проводити на первинці, сімейними лікарями, тоді це матиме ефект.  Людина, у якої вже розвинувся рак, не позбудеться пухлини, кинувши палити. Наше суспільство потребує превентивної роботи для зменшення шкідливого впливу на здоров’я. Час визнати куріння залежністю й протидіяти так, як ми протидіємо алкоголізму, наркоманії, будь-яким іншим шкідливим залежностям.

– А як бути з підлітками? Хто має доносити їм інформацію про шкоду нікотину, адже в лікарів вони бувають не часто?

– Перше, що нам потрібно, – урівняти всі пристрої для вживання тютюну й нікотину і поставити на продаж віковий ценз. Я би запропонував 21 рік. Не треба вигадувати велосипед, тут не може бути специфічно українського рецепту. Треба використовувати міжнародний досвід: і у встановленні вікового цензу, і в ціноутворенні, і в маркуванні. А ще – нехай курці платять більше за медичну страховку, бо в них дуже високий ризик. Чому ті, хто не палить, має за них платити? Вони дорослі люди, це їхній свідомий вибір. Також для дорослих людей має бути більше інформації, треба обов’язково розміщувати на пачках фотографії та малюнки – щоб наочно показати, що буває з курцями.

– Як раз в законопроєкті №4358 прописано збільшення площі попередження до 65%. Але чи впливає це на когось? Здається, люди вже призвичаїлися та не звертають уваги.

– Треба частіше змінювати малюнки і фото на пачках сигарет, щоб не набридало. Тоді це діятиме. Крім того, слід все-таки переглянути принципи ціноутворення. Ви ж знаєте, що сигарети в Україні дешевші, ніж у Європі? Серед іншого й тому, що за кордоном виробники тютюну та алкоголю є основними донаторами дослідження й протидії раку, це закладено в ціну. В Україні подібні видатки не закладено в ціну, немає частки, яка б йшла на медицину та на антитютюнову пропаганду. А це було би правильно. Тоді і на лікування від раку були би гроші, і люди, може, менше б палили, якби це дорожче коштувало.