10 листопада розпочався ІІ етап Всеукраїнського тижня безпеки дорожнього руху. З цієї нагоди Центр демократії та верховенства права сьогодні провів пресконференцію, де розповів про старт інформаційної кампанії “Краще запізнитися, ніж не доїхати”. Також обговорювали законодавчі зміни та інші пріоритетні кроки заради безпеки руху.

“Наша мета – звернути увагу медіа, відповідальних осіб та громадськості на ключові фактори, що впливають на безпеку руху. І оголосити про старт кампанії, покликаної сформувати щоденну звичку обирати безпечну швидкість замість ідеї встигати будь-якою ціною, котра тисне на людей”, – наголосила Катерина Лозовенко, менеджерка проєктів Кампанії “За безпечні дороги”.

У Кампанії “За безпечні дороги” наголошують: для соціальної реклами обрали саме цю тему, адже надмірна швидкість лишається основним вбивцею на українських дорогах – минулоріч 55% смертей у ДТП були спричинені перевищенням швидкості. Тому важливо привернути увагу учасників руху до загрози, на котру вони часто не зважають, і спонукати їх змінювати поведінку.
“Взагалі більшість водіїв, коли перевищують швидкість, роблять це не зі злого умислу. Як правило, хтось намагається не спізнитися на робочу зустріч, везе дітей у садочок чи школу або поспішає в кіно. Чи затримався вдома і прагне надолужити. І ми хочемо нагадати водіям: їм дозволено запізнюватися. Бо це більший ризик, ніж втратити життя. Пріоритет життя – свого та інших – має змінити цю звичну всім модель поспіху”, – пояснила ідею кампанії Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.

Білборди та сітілайти з таким посланням вже розміщені на вулицях Києва – натепер їх близько 40. Стилістика попереджень нагадує знайомі більшості людей сповіщення на мобільних пристроях, а зміст – поширеніші життєві ситуації, котрі спонукають людей поспішати на дорозі. Соціальну рекламу підкріпили нагадуванням: щодня у ДТП гине не менше восьми людей.

Розробляли ж кампанію “Краще запізнитись, ніж не доїхати” у партнерстві з комунікаційною агенцією pedan buro в рамках Кампанії “За безпечні дороги”. Партнером в розміщенні соціальної реклами в Києві став Octagon Outdoor, національний оператор зовнішньої реклами України.
За словами Олесі Холопік, наразі Кампанія “За безпечні дороги” працює над розміщенням цієї реклами в інших населених пунктах та на дорогах державного значення. Кампанія триватиме у листопаді-грудні. Разом з тим, вона поєднана і з законодавчими ініціативами.
Йдеться про законопроєкт №13314 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, зареєстрований у Верховні Раді у травні. Він передбачає кілька кроків, котрі зменшать смертність і травматизм через надмірну швидкість та наблизять наше законодавство до практик країн ЄС.
- Зменшення нештрафованого порогу з +20 км/год до +10 км/год: чинна норма, що дозволяє водіям безкарно їхати до 70 км/год у населеному пункті є критично небезпечною. За розрахунками ВООЗ, наїзд на пішохода на швидкості 70 км/год майже не лишає йому шансів вижити. Нагадаємо, така норма діє лише в Україні та державі-агресорі, у жодній країні ЄС її не існує.
- Запровадження пропорційності та градації: законопроєкт пропонує запровадити шість ступенів відповідальності (замість чинних двох). Це зробить покарання пропорційним тяжкості порушення. Наприклад, штраф за перевищення на 10-20 км/год становитиме 340 гривень. Тоді як за надмірні 21-30 км/год доведеться заплатити 680 грн, а за 31-40 км/год – вже 1360 гривень. Максимальний штраф становитиме 3400 гривень – за перевищення на понад 80 км/год.
Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України, навів статистику за 10 місяців 2025 року. В Україні сталося 21302 ДТП з потерпілими та загиблими, у яких загинули 2575 людей, а ще 26379 – зазнали травм. Основною їх причиною лишається перевищення швидкості – 41% від усіх аварій.

“Лише за 10 місяців ми маємо 650 тисяч постанов, винесених за допомогою пристроїв TruCAM і понад 4 мільйони 100 тисяч – за допомогою систем автофіксації порушень. Але рівень штрафів є неактуальним”, – підкреслив він, наголосивши на потребі серйозних кроків для зміни становища.
Саме чітке законодавство, відповідальність за порушення і її невідворотність стануть факторами, які змінять ситуацію на дорогах, продовжив Микола Ільчук, експерт з адвокації Кампанії “За безпечні дороги”. Водночас, дотримання правил має перетворитися на норму для громадян – тому і потрібні інформаційні кампанії.
“Держава може запровадити правила, ухвалити закони, посилити відповідальність. Але якщо самі учасники дорожнього руху не сприймають ПДР, правила безпеки в ширшому розумінні, ідею поваги до інших – є ризик, що сухе посилення відповідальності не спрацює. Якщо ж правила, котрі бережуть життя, стануть для людей щоденною звичкою – дороги будуть безпечними”, – підкреслив він.

За словами експерта, для успішних змін потрібна підтримка якомога ширшого спектру учасників: органів влади, медіа, різних суспільних груп та лідерів думок.
За словами Дмитра Купири, виконавчого директора ГО “Життя”, більшість українців дотримують правил дорожнього руху, і лише незначну меншість потрібно зупиняти санкціями. Тож інформаційна кампанія покликана нагадати їм: норма про максимальні 50 км/год у містах є однозначною, і саме ця швидкість дозволяє впоратися з обстановкою на дорозі.

“Ми точно не закликаємо спізнюватися, але звертаємо увагу, що минулоріч 3202 людини вже нікуди не доїхали – вони загинули у ДТП. Ще 32 тисячі людей були травмовані на дорозі, і більшість з них точно запізнилися чи не потрапили на подію, куди їхали. Ціна питання – тисячі життів. І якщо інформаційна кампанія вбереже хоча б кілька тисяч життів українців – це буде важливим внеском”, – підсумував він.
Учасникам руху також слід пам’ятати, що вигода від надмірно швидкої їзди – мінімальна, наголосив Олександр Гречко, співзасновник ГО “Пасажири Києва”. Він нагадав про експеримент від учасників проєкту “ЗупиниЛося”, коли один з водіїв проїхав Берестейським проспектом Києва за правилами, інший – перевищував швидкість і порушував. Різниця в часі у них була мінімальною.
“Ризикуючи життям, можна зекономити час і приїхати всього на 2-3 хвилини швидше. Ми часто витрачаємо вдесятеро більше часу, коли сидимо в соцмережах. Тобто є можливість вийти на ці 2-3 хвилини раніше або спізнитися, і це не смертельно – на відміну від перевищення швидкості”, – відзначив він.

Водночас, Олександр Гречко наголосив, що рішення місцевих органів влади, як то сезонне підвищення швидкості на деяких вулицях Києва до 80 км/год, є протилежним до інформаційної кампанії негативним рішенням. “Ми аналізували вулиці, де підвищився швидкісний режим, і можемо чітко сказати, що там збільшилася кількість ДТП, а відповідно – травм і смертності”, – підсумував промовець.
Анастасія Макаренко, виконавча директорка U-Cycle, розповіла про світовий досвід досягнення гарних показників безпеки руху та втілення – часткового або повного – концепції Vision Zero. У цьому велику роль відігравала транспортна піраміда пріоритетів.
“На її вершині будуть найвразливіші учасники руху: пішоходи, мами з візочками, люди в колісних кріслах, далі мікромобільні учасники – велосипедисти, потім пасажири громадського транспорту, і лише на четвертому рівні будуть автомобілі в русі. А припарковані автівки матимуть найнижчий пріоритет. Натомість наші міста намагаються вирішити питання паркування, але не займаються організацією безпечних маршрутів до школи для дітей”, – пояснила вона.

За словами Анастасії Макаренко, до повномасштабного вторгнення основною причиною смертності та травматизму дітей і підлітків в Україні до повномасштабної війни були ДТП, і зараз загрози від них навряд чи зазнали суттєвих змін. Водночас, темі безпеки на вулицях, де концентруються вразливі учасники руху, у нас не надають належного значення. Вона закликає підняти цю тему на новий рівень і вирішувати проблему в комплексі.
ЦЕДЕМ закликає народних депутатів України прискорити розгляд законопроєкту №13314. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та медіа – підтримати кампанію, розміщуючи матеріали соціальної реклами на своїх ресурсах. А всіх учасників дорожнього руху – пам’ятати про особисту відповідальність та дотримуватися безпечного швидкісного режиму.


Завантажити макети для друку та поширення в соцмережах можна за посиланням на Google Drive