7 листопада Центр демократії та верховенства права провів публічне обговорення підстав, способів та загальної доцільності блокування у соцмережах для напрацювання базису рекомендацій платформам, зокрема Facebook, YouTube, Instagram, Telegram та іншим.
“Сьогодні Facebook охоплює близько трьох мільярдів користувачів по всьому світу. Україна є у фокусі Facebook, адже тут відбувається поле інформаційної битви та спецоперацій, які не лише атакують країну, але і намагаються використовувати ФБ для цілей несумісних з його візією. Саме тому українська медіа-спільнота має стати проактивною у комунікації з такою великою платформою, вказувати на нові проблеми і шукати нові механізми розумної співпраці”, – наголосив Ігор Розкладай, експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права.
Однією з ключових проблем, яку підняли під час публічного обговорення – прозорість алгоритмів блокування, баланс їх роботи та контроль людини над ними.
“Інтернет дав майже необмежені можливості для обміну інформацією. Водночас такий доступ неминуче пов’язаний із серйозними ризиками і загрозами. Наприклад, мова ворожнечі, координовані кампанії з поширення дезінформації, використання тролів і ботів.
Українська держава намагається протидіяти цим загрозам, зокрема, через блокування окремих сайтів та фільтрування онлайн-контенту. Також держава має створити ефективний наглядовий орган у сфері захисту персональних даних. Саме тому серед медіаекспертів одним з ключових питань є – що краще, обмеження контенту чи акаунтів, які його розповсюджують”, – прокоментувала Віта Володовська, юристка Лабораторії цифрової безпеки, членкиня Незалежної медійної ради.
Окрему увагу було приділено встановленню уніфікованих стандартів щодо блокування контенту в соцмережах на міжнародному рівні. Експерти обговорили стандартизацію законодавства держав, для врегулювання обмежень доступу до контенту.
“Якщо ви напишете пост про регулювання в інтернеті, ви отримаєте шквал негативу. Саме тому ми маємо створити спільний словник, з певними правилами щодо цифрової гігієни. Новий український уряд не поспішає скасовувати укази Порошенка щодо обмеження доступу до російських соцмереж, хоча він закінчується через півроку. На моє переконання, цей закон продовжать і це позитивний факт для українського інтернет-простору”, – зазначив Віталій Мороз, керівник програм нових медіа громадської організації “Інтерньюз-Україна”.
Присутні погодились, що наразі відносини між державою та цифровими гігантами дещо змінюється. Більшість корпорацій очікують від держав можливого регулювання, що могло б покращити взаємодію всіх акторів. Про це свідчать останні практики міжнародних судових органів, зокрема, Суду справедливості ЄС в останніх справах щодо блокування Eva Glawischnig-Piesczek v Facebook Ireland Limited та Google v CNIL .
Обговорюючи аспекти блокування в соцмережах, а саме – практики окремих платформ, експерти також викристалізували частину проблем, які досі чекають свого вирішення. Зокрема, присутні закцентували увагу на проблемі непрозорості механізмів блокування месенджерів, наводячи приклад Telegram, який поки що не має відповідних політик.
Більше того, під час дискусії присутні підняли проблеми відповідальності алгоритмів соціальних мережах, які можуть застосовуватись для блокування. Так, на згаданих моментах наголосив працівник Digital Forensic Research Lab Роман Осадчук, який поділився власними дослідженнями в темі неавтентичної координованої поведінки у Facebook, забороненої діяльності, яку блокує платформа. Дослідник зазначив, що у пошуку та блокуванні такої діяльності задіяні як автоматизовані системи, так і людські ресурси, взаємодіючи спільно. Експерти дійшли висновку, що ключовими моментами у цьому питанні є розуміння, як діють подібні алгоритми, а також щодо рівня людського контролю над автоматизованими процесами.
Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews.
