15-16 вересня 2022 року у Києві ЦЕДЕМ провів ІІ Форум правових реформ для громадянського суспільства: нові виклики та досягнення в умовах війни в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, який реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
Форум став майданчиком для всеукраїнського діалогу щодо прогресу у покращенні правового поля для діяльності організацій громадянського суспільства. А його перший день завершився несподіванкою: презентацією “Борщ, який знає світ завдяки співпраці держави, громадського сектору та бізнесу”, котру модерувала Юлія Дядюк, менеджерка проєктів ЦЕДЕМ.
Нагадаємо, у липні 2022 року, завдяки тривалій українській кампанії на міжнародному рівні, ЮНЕСКО внесла борщ до переліку нематеріальної культурної спадщини. Боротьба за це прикметна співпрацею держави, громадського сектору та бізнесу, аби донести світу інформацію про нашу кухню. А ще – це приклад культурної дипломатії, коли українські активісти просували нашу країну на міжнародному рівні.
Презентацію для учасників Форуму провела Валентина Телеуця, кандидатка філологічних наук, доцентка-докторантка, кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка, експертка Інституту культури України з роботи з міжнародними організаціями. Цю організацію заснував Євген Клопотенко, відомий ресторатор, культуролог, активіст та волонтер, і однією з її цілей було визнання борщу як нематеріальної спадщини.
“Протягом 2020 року Євген Клопотенко і вся наша команда здійснила дослідницьку експедицію майже всіма регіонами України, а це на сьогодні 24 регіони та навіть Крим. Справді, у 2020 році ми мали тісні зв’язки із представниками Криму, на жаль, вони перебували не в Криму, на підконтрольній території, але все ще попереду. І ми сподіваємося, що один із найкращих борщів ми обов’язково зваримо в Криму”, – відзначила спікерка.
Метою експедиції було зібрати місцеві рецепти борщу, автентичну культуру його приготування та споживання в сім’ях, на святах тощо. Складність полягала в тому, що носіями спадщини фактично є вся Україна.
“Ми повинні були не тільки зібрати рецепти, а й дотриматися всієї тієї процедури, яка прописана в нормативних документах: мається на увазі як до просування до переліку нематеріальної культурної спадщини України, так і до міжнародних списків. Ми повинні були зібрати найрізноманітніші листи згод носіїв і зацікавлених сторін, щоб вони надали дозволи на просування такого елементу спочатку до національного переліку, а потім вже до міжнародних списків ЮНЕСКО”, – додала Валентина Телеуця.
Вона відзначила також роль українського бізнесу – самого Клопотенка і компанії “Чумак”, які надали фінансову підтримку для фіксації і збору фактологічного матеріалу по всій Україні.
Вже після цього підключилися науковці, котрі вивчили особливості цього культурного елементу. Вони використовували і давні літописи, і рукописні зведення та історичні довідки. Детальні результати учасники дізналися з презентації.
Після цього, за словами лекторки, виникла потреба залучити державні органи, адже лише за їхньої підтримки громадська організація могла добитися успіху.
Так, Інститут культури України звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики України, а також Мінекономрозвитку та Мінагрополітики. Згодом долучилися Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, МЗС та національна комісія з питань ЮНЕСКО.
Як розповіла Валентина Телеуця, номінаційне досьє (документи, котрі подаються до міжнародної організації) складало понад 500 сторінок. Процес супроводжувався активною інформаційною кампанією та публікаціями у медіа. Зокрема, 11 квітня 2021 року дипломати у присутності журналістів валили “амбасадорський борщ”, а 6 листопада пройшов майстер-клас з приготування борщу в Стамбулі. Зрештою, він дав позитивний результат.
“Я сподіваюся, що попереду в нас будуть багато проєктів, які дозволять не тільки популяризувати, зберігати і вивчати цей сегмент. А й говорити про інші кулінарні елементи України, говорити про іншу культурну спадщину і говорити про українську ідентичність … про Україну, яка має такі унікальні явища, такі унікальні елементи і таких унікальних людей. Слава Україні!”, – підсумувала лекторка.
Подія стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
