15 квітня 2022 року Центр демократії та верховенства права надіслав до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) amicus curiae у справі Telegram Messenger LLP and Telegram Messenger Inc. v Russia, яка стосується відповідальності месенджерів за діяльність користувачів і можливості блокування додатку, якщо не дотримані вимоги щодо розкриття персональних даних третіх осіб.

Чому ця справа важлива?

У справі Telegram Messenger LLP and Telegram Messenger Inc. v Russia йдеться про блокування доступу до месенджеру Телеграм внаслідок його небажання виконувати накази Федеральної служби безпеки (ФСБ). У 2017 році на основі шести судових рішень ФСБ видала наказ про розкриття інформації, що зобов’язав Телеграм надати технічну інформацію про користувачів, підозрюваних у терористичній діяльності. Це включало IP-адреси, номери портів TCP/UDP і дані про ключі шифрування. Компанія відмовилася виконувати наказ заради збереження конфіденційності та свободи вираження поглядів своїх користувачів. 

Телеграм було засуджено за адміністративне правопорушення та оштрафовано місцевим судом. Заявник подав апеляцію, наголошуючи, що судові рішення з дозволом на втручання відсутні, а запитувані технічні дані дозволили б отримати особисту інформацію не лише шести підозрюваних, а і багатьох інших осіб. Апеляція та касація були невдалими для заявника. У 2018 році Федеральна служба з нагляду за зв’язком зв’язку зобов’язала Телеграм надати технічні дані для доступу до зашифрованих повідомлень користувачів. Заявник відмовив у виконанні наказу, що призвело до судового дозволу на блокування доступу до додатку. Усі інстанції національних судів підтримали блокування. Також було заблоковано доступ до приблизно 20 000 000 IP-адрес, включаючи Google, Amazon, Microsoft і Hetzner, які нібито використовувалися для обходу заходів блокування. Зрештою, Телеграм подав заявку до ЄСПЛ, перед яким постало кілька ключових питань:

• Чи захищені месенджери правом на свободу вираження?
• Чи правомірно вимагати від месенджерів розкриття персональних даних користувачів (якщо так – за яких умов)?
• Чи правомірним є всеохопне блокування месенджерів у разі небажання співпрацювати з державою та виконувати її судові рішення?

Справа була комунікована до ЄСПЛ 29 жовтня 2020 року, після чого сторони надіслали запит на можливість надати додаткові пояснення. Згодом Суд дозволив надати amicus curiae від третіх сторін.

Рекомендації від ЦЕДЕМу

У інтервенції ЦЕДЕМ надав загальні рекомендації щодо захисту персональних даних в месенджерах та специфічні рекомендації щодо заходів, застосовних до таких додатків у якості санкцій. Серед основних пропозицій варто виокремити:

• Перш за все, ЦЕДЕМ наголошує, що месенджери захищені статтею 10 Європейської конвенції з прав людини (право на свободу вираження) як платформи для поширення інформації. Накладення обмежень на такі додатки безпосередньо впливає на реалізацію прав користувачів поширювати матеріали і вести публічний дискурс;
• ЦЕДЕМ застерігає від легітимізації втручання у приватність користувачів без наявності судового наказу, а також від технічного втручання у діяльність месенджерів, якщо воно дозволить отримувати персональні дані у необмеженій кількості. Зокрема, будь-яке втручання у приватність чи деанонімізація користувачів має бути лімітована до конкретних випадків;
• В інтервенції проведене розмежування підстав втручання у роботу месенджерів та запропоновано критерії для оцінки балансу між необхідністю розкриття персональних даних та захистом анонімності користувачів;
• Зрештою, ЦЕДЕМ запропонував випрацювати критерії, що застосовуються Судом у справах щодо необхідності блокування месенджерів та соціальних мереж. Запропоновані критерії включають: врахування альтернатив, які здатні ефективно захистити легітимний інтерес; кількість небезпечних матеріалів у додатку; відсутність цензурування внаслідок застосування таких заходів; наявність альтернативних каналів для висловлення думки користувачами. 

Сподіваємося, що Суд врахує застереження від медійних експертів, забезпечивши баланс права на приватність та свободи вираження поглядів, а також інтересу суспільства залишатися анонімними в Інтернеті і безперешкодно здійснювати обмін інформацією.