Експерти Центру демократії та верховенства права взяли участь у дослідженні “Технології та антитероризм: визначаючи вплив біометричного спостереження та платформ соціальних медіа на громадянський простір” (Technology and counter-terrorism; Mapping the impact of biometric surveillance and social media platforms on civic space).
Його організатором став аналітичний центр European Center for Not-for-Profit Law Stichting (ECNL), який базується у Нідерландах. Крім українських експертів, до роботи долучилися партнери з Індії, Йорданії, Мексики, Таїланду, Туреччини та Уганди.
Дослідження опубліковане зараз, водночас інформація зібрана станом на листопад 2022 року.
Теракти 11 вересня 2001 року у США спонукали уряди різних країн серйозніше дбати про безпеку, тож коли з’являлися нові технології, їх застосовували для захисту від терористів.
До прикладу, біометричні дані дозволяють максимально точно ідентифікувати людину – а отже, можна вчасно виявляти злочинців (адже інформація про громадян є у загальній базі), та й підробляти паспорти їм тепер складніше. Камери відеоспостереження на вулицях дозволяють знаходити підозрюваних.
Коли йдеться про соцмережі, то тут діють компанії-власники. Вони модерують дописи, аби екстремісти не могли пропагувати свої погляди і вербувати новачків.
Водночас, нові технології можуть загрожувати громадському сектору. Недемократичні уряди здатні використати їх для стеження за активістами. За словами організаторів дослідження, навіть якщо влада не має таких намірів, саме існування систем спостереження може викликати “охолоджувальний ефект”, залякуючи громадян.
Тож дослідники вивчали застосування технологій на практиці, зокрема мова йшла про системи відеоспостереження, біометричний контроль на кордоні та за інших умов, передачу персональних даних і модерування контенту у соцмережах.
Загальний звіт про результати дослідження читайте за посиланням.
Експерти ЦЕДЕМ підготували “українську” частину звіту, де проаналізували ситуацію з системами спостереження та модерацією контенту у нашій країні. Над звітом працювали юристи: Ігор Розкладай, Надія Шувар, Тетяна Авдєєва та Дмитро Воюта. “Натепер, більшість технологій, які використовуються в Україні для боротьби з тероризмом та/або засновані на обробці біометричних даних, як видається, не мають сильного впливу на права активістів, журналістів та захисників прав людей. Попри це, особливості технічного і правового функціонування систем, заснованих на обробці біометричних даних, потенційно можуть стати предметом зловживань з боку місцевої та загальнодержавної влади, що призводитиме до хакерських атак та витоків даних”, – йдеться у звіті.
Дослідження ситуації в Україні читайте за посиланням.
