ЦЕДЕМ провів тренінг для викладачів факультетів журналістики

1-2 грудня Центр демократії та верховенства права провів тренінг для викладачів факультетів журналістики. Авторське право, захист журналістів, новели медійного законодавства, висвітлення виборів – про це та інше учасникам тренінгу розповідали медіаексперти.

15 викладачів з 11 університетів взяли участь у тренінгу. Відтак, вони зможуть передати знання своїм студентам. Крім суто практичних питань, темами тренінгу стали і фундаментальні проблеми медіасфери – зокрема, регулювання інтернету. Адже викладачі водночас займаються науковою діяльністю та орієнтують нове покоління журналістів у медійній проблематиці. Захід став можливим завдяки фінансовій підтримці Швеції.

Так, першою темою тренінгу стало регулювання інтернет-простору в Україні. Власне, наразі немає окремих правових актів, які б регулювали діяльність інтернет-платформ. Однак, за словами Людмили Опришко, медіаюриста ГО «Платформа прав людини», держава має ряд обов’язків у цій сфері і повинна підтримувати міжнародні стандарти.

«Держава має вживати заходів для збереження вільного доступу до Мережі і недискримінації, завжди має захищатися право на приватність та анонімність. Діти і молодь повинні бути захищеними від інформації, що може завдавати шкоду. При цьому Інтернет має гарантовано лишатися джерелом інформації, це важливо для журналістів», – вказала вона. Також медійники можуть орієнтуватися на справи ЄСПЛ щодо свободи в Інтернеті.

При цьому визначення журналіста закріплене принаймні у трьох законах. Але загальною є теза, що журналістом може називатися лише людина, яка має посвідчення.

Людмила Панкратова, медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) розповіла про правовий захист журналістів. Адже за даними Нацполіції, наразі відкрито 300 кримінальних проваджень щодо перешкоджання законній діяльності журналістів, і ця тенденція зростає.

Для більшої наочності, лектор разом з учасниками розглянула практичний кейс на тему поведінці журналіста під час зйомки та уникненню правових ризиків  Серед ключових правил: знімати лише з території, яка є публічною (до прикладу, з вулиці), обов’язково представитися і назватися журналістом, не тільки знімати відео, але й озвучувати свої дії. А у випадку, якщо діяльності перешкоджають – викликати поліцію.

«Журналісти мають право не поширювати інформацію про свої джерела», – також нагадала медіаюрист. Цей принцип розглядали на прикладі ще однієї резонансної ситуації: спроби ГПУ отримати доступ до телефону головреда «Схем» Наталки Седлецької.

Як регулюється висвітлення виборів та яких змін у медіазаконодавстві слід очікувати – такою була тема лекції Ігоря Розкладая, юриста ЦЕДЕМ. За його словами, медійна частина законодавства змінюється дуже повільно – на відміну від власне виборчого. Переважно шкідливим експерт називає явище політичної реклами. Ці ролики не пояснюють виборцю, що саме пропонує кандидат, а є лише елементом емоційного впливу.

«Стосовно ж медійного законодавства, то правові акти у сфері аудіовізуальних ЗМІ ми маємо узгодити з законодавством Євросоюзу. В закон про телебачення і радіомовлення вносяться такі зміни, як посилення повноважень Нацради, захист від російського контенту та мовні квоти», – зазначив він.

На рекламну сферу також очікують зміни. Наразі існує одразу кілька законопроектів, які змінюють рекламний ринок. За словами Єлизавети Алексіюк, молодшого юриста ЦЕДЕМ, влітку був зареєстрований законопроект, який забороняє дискримінацію за ознакою статі. Загалом, наразі приділяється дедалі більше уваги боротьбі з рекламою, яка транслює сексистські уявлення та стереотипи (наприклад, що прибиранням займаються лише жінки).

«Також триває підготовка законопроекту щодо мови реклами. Відповідно до нього, лише державна мова може використовуватися у рекламі. Однак тоді виникає питання щодо назв, які є об’єктами інтелектуальної власності», – вказала медіаюрист. По-третє, існує кілька проектів законів, націлених на обмеження реклами алкоголю та тютюну.

Тренінг також став майданчиком для дискусії про доцільність регулювання інтернет-ЗМІ. З одного боку, це передбачатиме обмеження для медіа, однак онлайн-медіа не менше за телебачення потребують введення чітких правил роботи.

Зокрема, Олександр Бурмагін, медіаюрист ГО “Платформа прав людини”, вважає, що такі зміни потрібні. «Ми отримуємо ситуацію, коли нападають на журналістів, порушують їхні професійні права – і виникає питання, чи є ця людина журналістом. Адже онлайн-видання не мають статусу і журналісти не є захищеними».

Журналістська діяльність означає постійну роботу з об’єктами авторського права, тож лекція Аліни Правдиченко, керівника напрямку «Медійне право» ЦЕДЕМ була присвячена цій темі. Експерт зосередилася на практичних кейсах, які стосувалися авторських прав.

Так, учасники розглянули випадок з головним редактором журналу, яка скопіювала текст колеги з іншого видання і видала його за свій. Зокрема, лектор наголосила, що українське законодавство не передбачає продажу текстів для їх публікації від імені іншої людини (гострайтингу). Передаватись може лише право на використання тексту.

Ще один кейс був присвячений використанню цитат. Розбирали сюжет телеканалу Інтер, який у матеріалі про Фредді Мерк’юрі використав відео з концертів та особистих архівів співака. Відтак, уповноважені організації подали на телеканал до суду. Але суд дійшов висновку, що уривки були ілюстрацією сюжету і їх обсяг був необхідним для розкриття теми – тому це випадок, коли можна використати цитати без згоди автора та правонаступника, і канал не порушив законодавства.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: