Чи допоможе механізм відсоткового відрахування зміцнити українське громадянське суспільство? Результати дебатів

October 25, 2024

В рамках IV Форуму правових реформ для ОГС: Об’єднані перемагати, відбулися дебати щодо перспектив запровадження нового підходу до підтримки громадянами суспільних ініціатив та організацій через перерахування частини сплачених податків.

Формат дебатів був обраний не випадково. Він надає унікальну можливість конструктивно обговорити складні теми та питання, що викликають занепокоєння, забезпечуючи різносторонній погляд на різні їх аспекти. Дебати є інструментом відкритого демократичного діалогу в процесі прийняття рішень. 

Важливо! В форматі дебатів позиції, які представляють учасники, не відображають їхні особисті погляди або позицію організацій, до яких вони долучені. Це дозволяє зосередитися на темі обговорення, спонукаючи до об’єктивного аналізу та всебічного вивчення представлених аргументів.

Дебати пройшли у форматі “Лінкольна-Дугласа”, що передбачає аргументовану дискусію “один на один” між сторонами “за” та “проти”. Формат передбачає дві конструктивні промови, перехресні допити, а також спростування позиції іншої сторони. 

Модераторкою дебатів виступила Дар’я Гросул, молодша юристка ЦЕДЕМ.

Тема дебатів – “Впровадження механізму відсоткового відрахування в Україні”.

Відсотковий механізм – це механізм фінансової підтримки неприбуткових організацій, що полягає у наданні громадянам права на власний розсуд розпоряджатися на користь обраних ними неприбуткових організацій, законодавчо визначеним відсотком сплаченого громадянами податку з доходу. Такий механізм успішно впроваджено в Молдові, Угорщині, Польщі та ще ряді європейських країн.

Суть відсоткового механізму полягає в тому, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право переадресувати певний, встановлений законом, відсоток свого податку, уже сплаченого до відповідного бюджету, на суспільні потреби − безпосередньо до організації, яка займається вирішенням суспільної проблеми. Суспільні потреби та отримувачі такого відсотку в кожній країні визначені законом згідно з наявними пріоритетами, доцільністю та сформованою системою суспільно корисних інституцій. Даний механізм надання коштів не є основним джерелом фінансування таких інституцій, однак він є досить ефективним засобом залучення широких верств до суспільної підтримки розвитку громадянського суспільства та формування громадянської відповідальності.

Дебати передбачали проведення двох раундів із зміною учасників. В межах Раунду 1 дебатували Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень (сторона “за”) та Микола Малуха, директор з громадських зв’язків “CASE Україна” (сторона “проти”).

Максим Лациба, представляючи сторону “за” впровадження механізму відсоткового відрахування, підкреслив, що цей механізм забезпечує фінансову підтримку неприбуткових організацій, надаючи громадянам можливість самостійно розподіляти частину сплаченого податку на користь обраних ними організацій. Це сприяє активній участі громадян у процесі ухвалення рішень та адмініструванні податків, що підвищує їхню обізнаність про використання бюджетних коштів. 

Максим Лациба зазначив, що механізм відсоткового відрахування вже успішно працює у багатьох європейських країнах: Литві, Польщі, Угорщині, Словаччині. Досвід цих країн демонструє, що механізм відсоткового відрахування консолідуватиме суспільство, підвищуючи довіру громадян до неприбуткових організацій, зокрема й активізуючи формат благодійності серед населення.

Він також зауважив, що впровадження механізму сприятиме підвищенню податкової та фінансової обізнаності українців, адже вони зможуть чітко бачити, куди йдуть їхні кошти. Крім того, ідея спрощеного процесу переадресації такого податку через електронний кабінет платника податків сприятиме популяризації електронного урядування в Україні. 

Микола Малуха, представляючи сторону “проти” впровадження механізму відсоткового відрахування, висловив кілька занепокоєнь. Він наголосив на можливих бюджетних втратах при переадресуванні 2% від ПДФО на користь благодійних та громадських організацій, що також вимагатиме розробки компенсаційних механізмів для збалансування державного і місцевих бюджетів. Також Микола Малуха звернув увагу на невизначеність у тому, з якої частини податків (державної чи місцевої) буде здійснюватися відрахування.

Окремим аргументом виступило побоювання щодо можливих ризиків зловживань з боку бізнесу, коли кошти можуть спрямовуватися до афілійованих з бізнесом благодійних організацій для уникнення сплати податків або відмивання коштів.

ЦЕДЕМ працює над адвокацією впровадження механізму відсоткового відрахування з 2019 року. За останні 5 років ми чули побоювання, подібні до тих, що озвучив Микола Малуха, від представників державних органів. Зокрема, щодо ризиків зловживань у використанні перерахованих коштів та відмивання доходів афілійованими організаціями. Важливо підкреслити, що в рамках механізму відсоткового відрахування передбачено впровадження ефективних механізмів контролю для забезпечення прозорості процесу.

По-перше, українське законодавство містить чіткі вимоги щодо прозорості та звітності неприбуткових організацій. Будь-які спроби використання благодійних чи громадських організацій для мінімізації податків або незаконних фінансових операцій підпадають під контроль з боку податкових органів та спеціалізованих установ.

Згідно Звіту про проведення незалежної оцінки ризиків сектору неприбуткових організацій в Україні, організації громадянського суспільства в Україні є низькоризиковими щодо відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму, тому будь-які твердження про потенційне збільшення випадків відмивання коштів через афілійовані благодійні та громадські організації є перебільшенням.

По-друге, механізмом відсоткового відрахування передбачене застосування ряду вимог до організацій-отримувачів такого відрахування. Зокрема, що організація має бути офіційно зареєстрована як юридична особа щонайменше рік та мати статус неприбутковості; організація має бути включена до Реєстру отримувачів відсоткового відрахування; в організації наявний сайт або сторінка в соціальній мережі; організація здійснює добровільне публічне звітування та у неї відсутні заборгованості перед державним бюджетом. Окрім цього, визначається на які потреби організації-отримувачі відсоткового відрахування можуть витрачати кошти: отримані відрахування витрачатимуться за цільовим призначенням, покриватимуть адміністративні, організаційні потреби тощо. Усі ці вимоги відіграють роль запобіжників, які нівелють ризик використання організацій для зловживань.

Більше аргументів “за” та “проти” механізму відсоткового відрахування у першому раунді ви зможете почути у відеоматеріалі.

В межах другого раунду цих дебатів за участі В’ячеслава Бикова, голови БФ “Таблеточки” та Віти Форсюк, експертки з податків, провідної наукової співробітниці НДІ фінансової політики Університету ДПС були озвучені додаткові аргументи та побоювання щодо впровадження механізму відсоткового відрахування.

Так, В’ячеслав Биков наголосив на користі впровадження механізму відсоткового відрахування, підкреслюючи, що він дозволить благодійним, громадським та релігійним організаціям бути самозарадними, забезпечувати фінансову спроможність поза державним чи міжнародним фінансуванням. Це стане стимулом для розвитку громадянського суспільства, сприятиме активізації діяльності таких організацій та поширення практики добровільного публічного звітування.

Крім того, механізм відсоткового відрахування може позитивно вплинути на наповнення місцевих бюджетів, оскільки громади отримають можливість підтримувати локальні організації, які працюють над розв’язанням проблем на місцях, та реалізацію ініціатив, що відповідають їхнім потребам.

Віта Форсюк натомість зауважила, що в країнах із впровадженим механізмом відсоткового відрахування функціонує система загального декларування доходів, яка є основою для розрахунку таких відрахувань. Вона також підкреслила важливість доопрацювання механізму в контексті перерахування коштів в межах міжбюджетних трансфертів.

Сторона “проти” також висунула аргумент, що в Україні вже наявний механізм підтримки філантропії – податкова знижка. Так, фізичні особи, які зробили пожертви чи благодійні внески неприбутковим організаціям, можуть отримати податкове вирахування в межах 4%.

Під час адвокації механізму відсоткового відрахування ЦЕДЕМ часто стикається з порівняннями цього механізму з інструментами вже діючої податкової знижки. Важливо підкреслити, що ці два інструменти не можна ототожнювати, оскільки вони мають різні цілі та механізми реалізації.

Податкова знижка дає можливість людині, яка донатила на користь громадської, благодійної чи іншої неприбуткової організації повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб, тоді як механізм відсоткового відрахування передбачає не повернення людині частини коштів сплачених у вигляді податків, а надає можливість вирішити,на діяльність якої організації буде спрямовано частину її податків. Тобто податкова знижка – все ж про витрати з бюджету на повернення коштів, а механізм відсоткового відрахування – це про участь громадянина в ухваленні рішень, на що підуть його чи її податки.

Окрім цього, податкова знижка є досить складним в адмініструванні інструментом (необхідно подати річну декларацію про майновий стан та доходи тощо) і ним мають можливість та сенс скористатися лише люди, які мають великий дохід із заробітної плати та витрачають значні кошти на благодійність. Механізм відсоткового відрахування – це про можливість долучення кожного до підтримки ОГС, навіть якщо йдеться про зовсім невеликі суми.

Механізм відсоткового відрахування є більш прозорим і ефективним для підтримки організацій громадянського суспільства, ніж податкова знижка. На відміну від податкової знижки, де інформація про те, на користь якої організації було здійснено благодійний внесок залишається закритою, механізм відсоткового відрахування передбачає створення реєстру отримувачів та механізму звітності організацій за такі кошти. Таким чином, механізм відсоткового відрахування буде прозорим інструментом громадської участі, а не просто опцією для повернення частини коштів “витрачених” на благодійність.

Додаткові аргументи “за” та “проти”, озвучені під час другого раунду – у відеоматеріалі:

Пропрацювання можливих пересторог та занепокоєнь у дебатному форматі – важливий етап на шляху до впровадження будь-якої зміни. Дебати дозволяють відкрити для дискусії найскладніші питання, забезпечуючи платформу для аналізу і пошуку компромісів. Такий підхід дозволяє заздалегідь виявити та опрацювати потенційні ризики, що допоможе уникнути непередбачених труднощів після запровадження механізму відсоткового відрахування і гарантуватиме його ефективну та прозору роботу.


“IV Форум правових реформ для громадянського суспільства: Об’єднані перемагати” проведено ЦЕДЕМ в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна, та у партнерстві з БФ Твоя опора.”