Україна потребує змін до антитютюнового законодавства, що заборонять рекламу і поширення електронних сигарет.
На цьому наголосили учасники експертної дискусії “Тема куріння у медіа: чи дотримуються журналістські стандарти?”, що відбулась в Укрінформі.
“Останні зміни в антитютюнове законодавство були внесені у 2012 році, коли заборонили рекламу класичних тютюнових виробів. Але, починаючи з 2014 року, тютюнова індустрія почала пропонувати різноманітні новітні тютюнові вироби, зокрема, йдеться про електронні сигарети, про тютюнові вироби для електричного нагрівання – такі як айкос, гло. І у зв’язку з цим у нас виникла прогалина в законодавстві, коли ці тютюнові вироби достатнім чином не врегульовані, і відповідно вони потрапляють в певну прогалину – що їх можна рекламувати, поширювані і спонсорувати певні заходи. І наші медіа, в тому числі й незалежні, почали активно використовувати цю нішу для того, щоб, зокрема, роздобувати собі незалежне фінансування”, – сказав юрист ЦЕДЕМ, координатор проєкту “Київ без тютюнового диму” Гліб Колесов.
За його словами, таким чином ці медіа потрапили під певний вплив транснаціональних тютюнових компаній, які діють в Україні, і стали пулом тютюнової індустрії.
Колесов нагадав, що в Рамковій конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну, до якої в 2006 році долучилась Україна, чітко визначені міжнародні стандарти, зокрема, що будь-яка реклама, пов’язана з тютюновою індустрією, спонсорські й взагалі будь-які заходи для стимулювання продажу тютюнових виробів мають бути заборонені.
“Наразі в Україні законодавство змінюється, ми вже отримали визначення в законі електронних сигарет, айкосів – електронних пристроїв, однак постала проблема, що неврегульовано до кінця питання щодо рекламування таких новітніх тютюнових виробів. І останні законопроєкти – №4358 та №4212, – які наразі у Верховній Раді готуються до другого читання, стикнулися зі страшним спротивом зі сторони тютюнового лобі, яке спонсорує в тому числі різні незалежні медіа і каже, що ухвалення цих документів уб’є медіа, оскільки унеможливлює їх фінансування, уб’є дрібний бізнес, оскільки пропонується заборонити викладку тютюнових виробів”, – розповів експерт.
Він висловив сподівання, що незабаром зміни до антитютюнового законодавства будуть ухвалені, зокрема, й щодо заборони реклами і спонсорства, а також заборони викладки тютюнових виробів.
Своєю чергою керівник Центру моніторингу та аналітики “Детектора медіа” Отар Довженко повідомив, що “Детектор медіа” у співпраці з Центром демократії і верховенства права проводитиме щоквартальний моніторинг із висвітлення цієї теми в медіа і в тому числі моніторинг прихованої реклами новітніх тютюнових виробів – електронних сигарет.
“Ми сподіваємося до кінця червня – початку липня показати першу порцію, за попередній квартал. І можна буде побачити зріз, як багато в медіапросторі є сірих і чорних практик на цю тему”, – сказав Довженко.
Водночас заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко зазначив, що, на жаль, контроль над рекламою в контексті рекламного законодавства є вкрай слабким місцем в державній політиці, в тому числі інформаційній.
“Дотримання стандартів, які вже закладені в закон, і посилення стандартів, зокрема, таким чином, щоб вони максимально відповідали Рамковій конвенції протидії тютюнопаління, є важливим моментом державної політики. Тому зміни до законодавства, які гарантуватимуть дотримання міжнародних зобов’язань України, є важливими”, – наголосив Шевченко.
