Чому діти стають головними потенційними клієнтами тютюнової індустрії? 

June 5, 2024

Ціль № 1 тютюнової промисловості – молоде покоління. 80-90% інформації, яку споживає людина, надходить через очі. І цей канал тютюновики намагаються захопити й транслювати через нього свої наративи, зокрема і молоді. Для цього компанії роблять вироби привабливими, інноваційними й використовують маркетинг. Україна вже зараз має сильне законодавство у сфері реклами, тож справа за контролюючими органами, коли йдеться про те, аби вберегти очі й легені молодих українців. 

Про це наголосив юрист Центру демократії та верховенства права Богдан Кашаник під час брифінгу з нагоди Всесвітнього дня без тютюну. 

На брифінгу також виступали народна депутатка Лада Булах, виконавчий директор громадської організації “Життя” Дмитро Купира, представники Бюро ВООЗ в України та інші учасники.

 

Щоб зупинити епідемію вживання тютюнових та нікотинових виробів серед дітей та молоді, наприкінці 2021 року Верховна Рада України ухвалила комплексний Закон №1978-ІХ. Також у 2021 році парламент гармонізував акциз на сигарети для нагрівання та сигарили до рівня сигарет, що дозволило стримати зростання поширеності цієї продукції серед молоді, а також наповнити Державний бюджет.

Попри ефективність та суспільну підтримку ухвалених парламентом рішень, очевидною є необхідність поглиблення реалізації Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та забезпечення виконання національного законодавства, незважаючи на спроби тютюнової індустрії підірвати антитютюнову політику.

Фото: Український кризовий медіа-центр 

Діти та молодь – головні клієнти виробників тютюнових корпорацій

“Сьогоднішній підліток – це наш потенційний постійний клієнт завтра. Переважна більшість курців вперше починають курити ще підлітками. Стереотипи куріння серед молоді особливо важливі для «Філіп Морріс»”, – цитата зі спеціальної доповіді компанії Philip Morris International у 1981 році.

З того часу нічого не змінилося: тютюнова індустрія продовжує орієнтуватися на дітей та молодь і затягувати їх у нікотинову пастку. За даними вже згаданого дослідження GYTS, 63% дітей віком 13-15 років помічають рекламу та стимулювання продажу у місцях торгівлі. За даними Американської академії педіатрії, діти, що спостерігають тютюнову викладку в місцях торгівлі, на 64% більше схильні почати курити.

Своєю чергою, Рамкова конвенція ВООЗ з боротьби проти тютюну визначає сигаретну викладку формою реклами та зобов’язує до її заборони.

Окрім викладки, повної заборони потребує реклама новітніх пристроїв для куріння: електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну. Опитування КМІС, проведене у грудні 2023 року, демонструє, що 73% молоді віком 18-29 років наражаються на рекламу тютюнових або нікотинових виробів. Зокрема, така реклама просувається в інтернеті.

За словами Богдана Кашаника, необхідно на рівні законодавства закрити можливість рекламувати бренди новітніх пристроїв для куріння в інтернеті, оскільки це створює лазівку, якою зловживає тютюнова індустрія.

Зниження цінової доступності  захист підлітків від нікотину

Найбільш ефективним способом знизити поширеність вживання тютюнових та нікотинових виробів, за даними ВООЗ, залишається підвищення акцизу на такі товари. Особливо це стосується підлітків та молоді, які зазвичай не відрізняються фінансовою спроможністю, і водночас саме їх першочергово намагається залучити тютюнова індустрія. 

Лада Булах, народна депутатка та ініціаторка законопроєкту про підвищення акцизної ставки на тютюн № 11090-3, пояснює: “Ми з колегами пропонуємо підвищити акциз на сигарети, сигарили, та сигарети для нагрівання до рівня 120 євро за 1000 штук. Це дозволить суттєво зменшити цінову доступність для дітей та захистити їхнє здоровʼя від епідемії вживання тютюну та нікотину. Також це допоможе наповнити Держбюджет – понад 13 млрд євро за 2025-2028 роки. Відповідно до рекомендацій ВООЗ ми наполягаємо, що безпечного куріння не існує, тому не може бути жодних податкових преференцій для будь-яких тютюнових виробів”

Для ефективного захисту дітей та молоді від тютюнової індустрії потрібен комплексний підхід:

  • заборонити ароматизовані тютюнові вироби – серед іншого, таке зобовʼязання Україна взяла перед ЄС в частині тютюнових виробів для нагрівання;
  • заборонити видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі;
  • запровадити графічні попередження на всіх тютюнових виробах;
  • забезпечити виконання повної заборони реклами тютюнових та нікотинових виробів.

Опитування демонструють, що такі кроки підтримують до 80% українців.