Стан медіаграмотності серед громадян України віком 60+

Український інститут медіа та комунікації у співпраці із Київським міжнародним інститутом соціології представили спільне дослідження медіграмотності в Україні серед категорії громадян 60+. Дослідження оцінює загальну ситуацію серед цього прошарку населення, адже раніше таких масштабних досліджень не було, а ця група доволі часто перебувала на маргінесах досліджень із медіаграмотності.

Як зазначає Діана Дуцик, виконавча директорка УІМК, це дослідження дуже важливе для Інституту та українського суспільства, як мінімум з двох причин: 

• Ця група становить трохи більше чверті населення України: станом на початок 2023 року Держкомстат зафіксував 10,68 млн. пенсіонерів (і ця цифра, за прогнозами демографів, буде лише зростати). Ця вікова група залишається найактивнішою, коли йдеться про голосування на виборах, і може значно впливати на суспільство та політику. У війні Росії проти України та у тих інформаційних загрозах, які несе ця війна, отримання актуальної та правдивої інформації часто має значення для фізичного виживання людей. Старші люди можуть бути дезорієнтовані у інформаційному просторі, де переважають онлайн-медіа, і можуть відчувати втрату контролю та безпорадність перед необмеженим полем інформації.

Більше того, дослідження слугує надійним підґрунтям для громадського сектору, який працює у цій ніші, адже завдяки сформованим рекомендаціям та отриманим даним, у фахівців зʼявляється можливість формувати якісні та системні підходи до вирішення цього питання.

Звідки українці 60+ отримують інформацію: статистика 

Результати онлайн-опитування показують, що на початок 2023 року, в Україні зафіксовано 10.68 млн пенсіонерів. Вікова група 60+ є активними споживачами інформації із різних типів медіа. 60,6% мають доступ до смартфона із доступом до інтернету, а 39,2% мають можливість користуватись ноутбуком та/або планшетом. 

72,1% аудиторії 70+ використовують телебачення, 13,7% Telegram та 22% використовують YouTube. 

Аудиторія 60-69 значно більше користується онлайн-джерелами: 27,1% використовують Telegram, 32,6% – використовують YouTube; 62,1% дивляться телебачення. 

Автори дослідження зазначають, що хоча основним джерелом інформації для старшої вікової категорії досі є телебачення, майже половина опитаних користуються смартфоном, у тому числі для виходу в інтернет. Жінки частіше виходять в інтернет зі смартфона, а чоловіки частіше користуються для цього комп’ютером або планшетом. 

Цікавим є те, що все більшої популярності серед костувачів 60+ набирає поєднання Телеграму та телебачення, як основних джерел отримання інформації. Так, багато респондентів використовують Телеграм для оперативного отримання нової інформації та для доступу до регіональних новин, адже багато місцевих медіа або перестали функціонувати після початку повномасштабного вторгення або недостатньо висвітлюють питання, що стосуються проблем, інтересів та запитів читачів в конкретному регіоні. Щодо телебачення, воно часто слугує як ресурс для отримання загальнонаціональних новин та слугує альтернативним джерелом інформації. Деякі учасники дослідження зазначили, що намагаються отримувати інформацію з різних джерел, а пізніше, шляхом співставлення та аналізу, вимальовувати для себе загальну картину ситуації. 

Загалом, люди у цій категорії дуже активно використовують соціальні мережі та інтернет загалом для отримання інформації. Першими за популярністю є месенджери (Viber, Whatsapp, Telegram та інші). Вони набрали 83,3%. Друге місце посів YouTube із 81,4%. Третє місце за пошуковими системами Google, Яндекс та інші), які набрали 67,2%. Соціальні мережі набрали сумарно 62%, що теж є доволі високим показником.

А що по медіаграмотності?

Більшість респондентів опитування високо оцінюють свої навички з відбору та перевірки інформації. 70,2% респондентів стверджують, що впевнено відрізняють правдиві новини від неправдивих у традиційних медіа.

44,6% респондентів не бажають навчатися навичкам з медіаграмотності або покращувати свої знання.

Цікавими є принципи за якими люди відбирають джерела інформації. Так, доволі популярним принципом є простий скринінг та читання усіх джерел, які зʼявляються у пошуковику від першого і донизу. Популярним є пошук відео матеріалів у YouTube за принципом стрічки Google (зверху донизу). Чимало респондентів шукають відео відповідно до питання, яке вписують у пошуковому полі, а потім на основі пошуку заголовків, які будуть їх влаштовувати, формують загальне враження про ситуацію. 

Наостанок, варто згадати і про певні складнощі з якими стикаються спеціалісти, котрі намагаються покращити ситуацію та працюють із темою підвищення медіаграмотності. Серед основних факторів: скептицизм групи стосовно отримання новин з Інтернету (цитуючи одного з респондентів: ʼʼправди все одно ніхто не скажеʼʼ), повільніший темп сприйняття інформації, порівняно з іншими віковими групами, соромʼязливість та проблеми з визнанням незнання чогось (представники цієї групи звикли бути впливовими та авторитетними людьми, тому їм дуже важко визнати, що вони чогось не знають), страхи представників групи щодо шахраїв в мережі, часткова відсутність розуміння важливості захисту персональних даних, відсутність системного підходу (більшість програм спрямованих на зрощення медіаграмотності у цій групі зазнавали невдачі через брак систематичності та системності).

З повним текстом дослідження можна ознайомитись за цим посиланням.