1 листопада 2023 року керівництво Internews в Україні та аналітики дослідницької компанії InMind презентували результати щорічного всеукраїнського опитування USAID-Internews про ставлення українців до медіа та споживання різних типів медіа. Дослідження дозволяє оцінити рівень медіаграмотності та навичок розпізнавання дезінформації, а також прослідкувати тенденції медіаспоживання, охарактеризувати якість журналістських матеріалів, у тому числі щодо висвітлення чутливих тем.
Звідки беруться новини
Опитування продемонструвало, що телебачення втрачає популярність – кількість українців, що споживають новини через ТБ продовжує падати та становить 30% (проти 36% у 2022 році). Натомість соцмережі продовжують зростати: 76% опитаних користуються ними, щоб дізнаватися новини (проти 74% у 2022 році).
Відзначимо, що популярність продовжує набирати Telegram. Він уже став основною “новинною” соцмережею: частка користувачів зросла з 20% у 2021 році до 60% у 2022 році та до 72% у 2023 році. Найпопулярнішими каналами у цьому месенджері є “Труха Україна”, “Украина сейчас”, “Лачен пише”, “ТСН новини”. Тим часом Facebook втрачає популярність серед користувачів – у 2023 році лише 19% користувачів соцмереж надають перевагу Facebook як джерелу новин.
Такі тенденції – причина вкотре повернутися до дискусії про ризики користування Telegram та потребу врегулювати відносини між державою та Telegram, про що неодноразово писав ЦЕДЕМ.
За результатами проведених фокус-груп дослідники також відзначають, що загальна частота споживання новин знизилася у порівнянні із 2022 роком, коли респонденти стежили за новинами 24/7. Це пов’язують із умовною стабілізацією ситуації на фронті, впевненістю у тому, що “Україна переможе” та поверненням до повсякденних турбот. Спостерігається звикання до новин про війну, зменшується споживання новин, пов’язаних з війною. Опитані почали поступово повертатися до контенту розважального характеру – за їхніми словами, це допомагає відволіктися від негативних новин.
Використання соцмереж у ролі джерела новин напряму співвідноситься із довірою до них – 59% респондентів довіряють новинам у соціальних мережах. Дещо менше, 56% опитаних, довіряють новинам з Інтернету, 49% – новинам на телебаченні. Є і інша тенденція – в усіх типах медіа падає споживання загальнонаціональних джерел та каналів інформації.
“Єдині новини України”
Окремий блок дослідження стосувався довіри до телемарафону “Єдині новини”, оцінки якості трансльованих новин та бачення щодо його перспектив. 80% опитаних знають про телемарафон, і 55% з них дивляться його принаймні 1 раз на місяць.
При цьому 23% респондентів є постійними глядачами – дивляться його щоденно. Глядачі телемарафону мають високий рівень довіри до новин, що там транслюються (71%), а також високо оцінюють оперативність, наведений у новинах аналіз та достовірність наданої інформації. 65% глядачів телемарафону вважають доцільним продовження трансляції.
За таких обставин не дивно, що роботу та фінансування телемарафону у 2024 рік планують продовжити.
Разом із цим, респонденти-військовослужбовці, які дивились телемарафон до своєї мобілізації або ситуативно (під час відпусток додому), критично ставляться до телемарафону. Причини – брак правдивої та точної інформації, відсутність критики влади, недостатня кількість матеріалів з першої лінії фронту, інтерв’ю з бійцями тощо.
Медіаграмотність
Респонденти позитивно оцінюють свою спроможність критично оцінювати новини та виявляти матеріали, що містять дезінформацію. 84% опитаних знають про існування дезінформаційних матеріалів, і 72% з них вважають, що зможуть їх відрізнити. Схожа ситуація з замовними матеріалами: 81% знають про їхнє існування, і 67% з них позитивно оцінюють здатність відрізнити їх.
Аби визначити, чи достовірна інформація, опитані звертають увагу на джерело новини (37%), представлення різних точок зору (26%), власника медіа (14%). Водночас, 22% респондентів довіряють улюбленим медіа до яких звикли, а 20% керуються власною інтуїцією.
Проте самооцінка дещо відрізняється від об’єктивних показників. Серед респондентів, обізнаних про існування дезінформаційних матеріалів, 78% зуміли правильно визначити хоча б одну новину, що містить дезінформацію. Проте лише 8% опитаних правильно визначили всі новини.
Повна версія дослідження 2023 року доступна за посиланням. Дослідження 2022 року опубліковане за посиланням.
