ДОСТУП ДО ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ: чи є він вільним для організацій громадянського суспільства та від чого залежать обмеження, які запроваджують державні органи
З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну багато звичних операцій для неприбуткових організацій ускладнилися. Не стали винятком взаємини з державними органами та банками, коли йдеться про фінансовий моніторинг та доступ українських організацій громадянського суспільства (ОГС) до фінансових послуг.
Раніше експерти Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) відзначали, що більшість неприбуткових організацій не усвідомлюють природи перешкод, з якими вони стикаються під час роботи з банками. Мова про те, що в нашій державі запроваджене законодавство, яке націлене на боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму по всьому світу (AML/CTF). Воно базується на стандартах Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF).
На нашу думку, це законодавство потребує дуже уважного вивчення і чіткого розуміння з боку громадського сектору. Адже у багатьох європейських юрисдикціях зафіксовані численні випадки надмірного регулювання в цій сфері, які мають негативні наслідки саме для неприбуткових організацій – уряди часто виправдовують жорсткі заходи фінансового моніторингу необхідністю відповідати стандартам FATF.
Так, фінансові установи розцінюють звичні операції ОГС, на кшталт грошових переказів до країн з високим рівнем ризику чи отримання пожертв від різних донорів як “ризиковані” через протоколи боротьби з тероризмом та відмиванням грошей.
Хочемо поділитися Практичними порадами “Забезпечення доступу до фінансових послуг для ОГС”, який підготували наші колеги з Європейського центру неприбуткового права (ECNL), а ми переклали для вашої зручності.
Як коментує Любен Панов, головний програмний радник ECNL, “цей матеріал створений, аби надати практичну допомогу ОГС у розв’язанні їхніх численних проблем з доступом до фінансових послуг. ОГС важливо розуміти заздалегідь, які ж саме вимоги висувають до них банки. Ми вважаємо, що Практичні рекомендації містять ті прості кроки, які допоможуть ОГС зрозуміти природу вимог банків та спростити використання фінансових послуг”.
Ці Практичні поради дають засноване на досвіді уявлення про практику профілювання та моніторингу ризиків клієнтів у фінансових установах. А отже, підказують, що ж на практиці можна зробити з типовими “індикаторами ризиків” для банків, які насправді є звичною діяльністю для ОГС.
Адже що краще ОГС розумітимуть вимоги банків та органів фінмоніторингу, то вищою буде якість їхньої співпраці. Добре було б також, щоб донори та спонсори ОГС усвідомлювали труднощі, з якими стикаються ОГС під час виконання певних дій, таких як відкриття окремого банківського рахунку та використання коштів для закупівлі послуг за кордоном.
Розуміння проблеми – перший крок до її вирішення, тож сподіваємося, що ці матеріали надихнуть громадський сектор відповідальніше ставитися до захисту власних інтересів. І долучатися до роботи, яку ЦЕДЕМ разом з ІСАР Єднання та УНЦПД веде на виконання положень Карти правових реформ для громадянського суспільства в Україні та для втілення Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства України.
ЦЕДЕМ сьогодні працює над тим, щоб окреслити можливі ризики для ОГС, пов’язані з AML/CTF, та долучитись до цьогорічної Національної оцінки ризиків, яку здійснює Держфінмоніторинг. Важливо, щоб, її рекомендації не мали непропорційних наслідків для ОГС та не перешкоджали їхній законній діяльності.
Цей матеріал підготовлений в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
