На шляху інтеграції до Європейського Союзу Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації стандартів у сфері запобігання та боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF) і стандартів, рівнозначних ухваленим у Європейському Союзу. Такі зобов’язанні закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Тому в 2020 році в нашій країні почало діяти нове законодавство у сфері протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

Громадський сектор почав відчувати на собі дію цього законодавства десь два роки тому, з “першими ластівками” – вимогами подати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Пізніше, після початку повномасштабного вторгнення, почастішали випадки проблем з банківським обслуговуванням, коли через заходи фінансового моніторингу для ОГС зупиняли обслуговування банківських рахунків або взагалі відмовляли в обслуговуванні та відкритті рахунків.

З 2021 року експерти ЦЕДЕМ, ІСАР Єднання та УНЦПД в рамках проєкту “Ініціатива громадянського суспільства” почали працювати над виявленням ризиків в сфері фінансового моніторингу для організацій громадянського суспільства (ОГС) та шукати шляхи їх подолання. Зокрема у 2021 році відбулися перші публічні дискусії в секторі щодо особливостей визначення КБВ. Ми також працювали над консолідацією позиції сектору щодо визначення КБВ, згуртувавши більше 300 організацій. 

Рік тому наша команда зосередилась на усуненні проблем, які виникають у ОГС з банківським обслуговуванням, та почала кампанію, покликану покращити правове середовище в сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму так, щоб воно не перешкоджало законній діяльності ОГС, а суб’єкти державного і первинного фінансового моніторингу сприймали громадський сектор не як загрозу, котру треба “задавити” надмірним регулюванням, а як надійного союзника, який може допомогти.

Хорошим засобом на шляху досягнення цих цілей є вивчення іноземного досвіду. І в квітні 2023 року, завдяки нашій співпраці з Федеральним міністерством внутрішніх справ Німеччини, а також з німецькою неприбутковою організацією VENRO, ЦЕДЕМ, ІСАР Єднання та УНЦПД вдалося реалізувати навчальний візит до Німеччини. У візиті взяли участь представники громадського та державного сектору, зокрема Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Служби державного фінансового моніторингу, Офісу Генерального прокурора, Державної податкової служби. Служби безпеки України, Національного банку України.

З боку Німеччини долучилися представники органів, залучених до національної оцінки ризиків (НОР): Федеральне міністерство фінансів, Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини, експерти Федерального міністерства юстиції, представники Фінансової розвідки Німеччини.

Реалії сфери протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму в Німеччині для неприбуткових організацій суттєво відрізняються від українських. Увага зосереджена на фінансуванні тероризму в двох аспектах – коли організації створені і діють з ціллю такого фінансування або коли втягуються в таку діяльність, не усвідомлюючи цього. Попри те, що відмивання коштів в Німеччині є серйозною проблемою, держава не оцінює неприбуткові організації (НПО), до складу яких входять і ОГС, у контексті цього ризику, оскільки через різні чинники використання НПО для відмивання грошей недоцільне. Зі слів німецьких колег, набагато простіше це можна зробити через нерухомість (закон, що забороняє купувати нерухомість за готівку вступив у силу лише на початку 2023 року). В Україні держава приділяє набагато більшу увагу ризику відмивання коштів через НПО. 

Що ж таке “держава” в обох випадках? Для визначення ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму і Україна, і Німеччина зобов’язані періодично проводити Національну оцінку ризиків, оскільки обидві країни мають дотримуватись міжнародних стандартів у сфері ПВК/ФТ та вимог FATF.

Примітка: FATF була заснована в 1989 році на саміті G7 в Парижі задля боротьби з дедалі більшою проблемою відмивання коштів. Мандат FATF розширили на боротьбу з фінансуванням тероризму після терактів 11 вересня 2001 року. Одним з напрямів діяльності FATF є визначення так званих некооперативних країн та територій і складання їх переліку, який називають “чорним списком”. Хоч включення країни до “чорного списку” де-юре не призводить напряму до застосування санкцій, (Група не має на це юрисдикції), але де-факто ставить таку країну під значний фінансовий тиск, оскільки змушує фінансові інституції виводити ресурси і послуги з цих країн. На даний момент Україна адвокатує занесення РФ до цього “чорного списку”.

Так от, в Україні за Національну оцінку ризиків (НОР) відповідає Служба державного фінансового моніторингу, яка має проводити таку оцінку раз на 3 роки. Останній (третій) раунд відбувся у 2022 році, але публікація звіту про цю оцінку була відтремінована через війну. В Німеччині Національну оцінку ризиків проводить Федеральне міністерство фінансів раз на 4 роки. Оцінка сектору неприбуткових організацій (НПО) є складовою НОР, але за неї відповідає Федеральне міністерство внутрішніх справ, на яке покладено обов’язок запобігати проявам фінансування тероризму в неприбутковому секторі.

І тут німецьке МВС діє дуже мудро, адже ніхто не знає сектор краще за його представників, тому міністерство активно співпрацює з НПО. Секторальна оцінка 2020 була створення з безпосереднім залученням сектору та із включенням висновків незалежної оцінки сектору німецької парасолькової НПО VENRO.

Обидва сектори визнають, що співпраця між ними важлива, оскільки без допомоги неприбуткового сектору держава мала би слабке розуміння особливостей діяльності неприбуткових організацій і не могла б належним чином оцінювати ризиковість сектору та випрацьовувати відповідний план заходів. Неприбутковий сектор – не загроза, а союзник, співпраця з яким несе ряд вигод державному сектору, зокрема:

1. Отримання актуальної і безпосередньої інформації про стан загроз та проблем в секторі, адже неприбутковий сектор краще знає, що його турбує.
2. Можливість розробки профілактичних заходів для запобігання терористичній загрозі в секторі.
3. Виконання важливих і термінових гуманітарних та благодійних завдань у кризових ситуаціях чи на кризових територіях, коли дії силами лише державних органів – неефективні й повільні.

Натомість державний сектор допомагає у вирішенні проблем сектору, зокрема з дерискінгом. 

Дерискінг – це випадок розриву або обмеження ділових відносин фінансової установи з певним клієнтом або категорією клієнтів, аби уникнути ризиків, а не управляти ними застосовуючи ризик-орієнтований підхід FATF. Випадки дерискінгу стосовно благодійних та громадських організацій є непоодинокими і в Україні, тому громадський сектор приділяє цьому особливу увагу.

У Німеччині вирішенням проблеми дерискінгу займається Федеральне міністерство фінансів, яке проводить опитування серед банків та створює діалогову платформу в форматі круглих столів за участі державного, приватного та громадського секторів для пошуку шляхів вирішення цієї проблеми. Такий діалог міг би бути ефективним і для України.

Основний партнер держави у секторальній оцінці НПО в Німеччині – парасолькова НПО VENRO, яка об’єднує більше 140 різних неприбуткових організацій у Німеччині. Організація адвокатує інтереси неприбуткового сектору в Німеччині, 14 робочих груп з представників організації на постійній основі працюють над покращенням становища громадських та благодійних організацій, вирішенням глобальних проблем, з якими вони стикаються.

В Німеччині також діє практика “Seal of Approval”, яка полягає в наданні своєрідного статусу доброчесності неприбутковим організаціям. Такий статус надає The German Central Institute for Social Issues/DZI, який складається з представників державного, приватного та громадського секторів.

Що стосується притягнення до відповідальності НПО за фінансування тероризму, процедура в Україні та Німеччині суттєво відрізняється.

Рішення про заборону діяльності організації, яка замішана у фінансуванні тероризму в Німеччині ухвалює федеральне МВС, а майно та кошти такої організації конфіскуються на користь благодійності (гарна ідея для України).

У випадку незгоди з рішенням, НПО може оскаржити його до суду. Процедура належить до адміністративних стягнень та не пов’язана з притягненням до кримінальної відповідальності людей, причетних до НПО – вона покладена на Федеральну прокуратуру.

Процедура заборони може бути застосована і до організацій, які офіційно не зареєстровані, але мають ознаки, притаманні організації (управлінська структура, бюджет тощо). В Україні така процедура неможлива.

аві рішення про заборону діяльності НПО ухвалює лише суд. Якщо йдеться про заборону громадського об’єднання – то за позовом Міністерства юстиції України. 

Процедура може бути ініційована зокрема якщо уповноважені особи організації засуджені за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України.

Кошти та майно організації в разі заборони стягуються до державного бюджету.

Процедура неможлива щодо організацій, які офіційно не зареєстровані. Членів такої неформальної організації притягують до відповідальності індивідуально.

Україна швидко і впевнено прямує шляхом інтеграції у європейське середовище. Втім, на цьому шляху нас усіх спіткає багато роботи для того, щоб відповідати стандартам ЄС. Сфера фінансового моніторингу та боротьби з фінансуванням тероризму складна, і не тільки для України. Навіть такі успішні європейські країни, як Німеччина, ще багато чому вчаться і постійно вдосконалюються, обираючи шлях співпраці з приватним та громадським сектором. Ці практики варто запозичити і Україні, адже на відміну від Німеччини, ми ще й у стані війни з державою-терористом, яку ми здатні подолати лише разом. 

Важливі матеріали: 

1. Звіт німецької Національної оцінки ризиків 2018-2019 років (англійська мова);
2. Стратегія протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму за результатами НОР 2018-2019 Німеччини (англійська мова);
3. Звіт німецької Секторальної оцінки ризиків неприбуткового сектору 2020 року (англійська мова);
4. Звіт незалежної внутрішньої оцінки неприбуткового сектору Німеччини Громадської організації VENRO (англійська мова);
5. Звіт про проведення національної оцінки ризиків в Україні (2016 рік);
6. Звіт про проведення чергової (другої) Національної оцінки ризиків в Україні (2019 рік);

Презентація результатів проведення чергової (третьої) Національної оцінки ризиків в Україні відбулась в рамках Міжнародної конференції “Наднаціональна та національна системи ПВК/ФТ/ФРЗМЗ: виклики та перспективи”. Публікація Звіту про проведення чергової (третьої) Національної оцінки ризиків в Україні відтермінована згідно з Рішенням Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 29 грудня 2022 року, протокол № 14.

Цей матеріал підготовлений ЦЕДЕМ в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).