Яким є новий вимір волонтерства в Україні, що про цю сферу думає молодь та яка різниця між волонтерством та благодійністю? Відповіді на ці та інші питання прозвучали на панельній дискусії “Волонтерство – благодійництво – гуманітарна допомога: різні інструменти – одна мета”, яка відбулася 5 грудня в рамках XI Форуму розвитку громадянського суспільства.
Вона зібрала представників влади, міжнародних, благодійних та громадських організацій. Модераторувала дискусіюжурналістка та волонтерка Ярослава Кравченко.
Відеозапис дискусії дивіться за посиланням
Цей захід провів ЦЕДЕМ в рамках проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”. який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Розпочала панель Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики України. За її словами, волонтерство – це насамперед про громадську участь, активні дії, пошук якоїсь громадської ініціативи відповідно до поглядів і вподобань. “Але насамперед – волонтер є активною і небайдужою людиною. Це може бути філософією нової України”, – наголосила вона.
Оксана Жолнович висловила сподівання, що волонтерство в Україні стане системним. Зокрема, з’явиться статус, подібний до “почесного донора”, котрий присвоюють за певний обсяг зданої крові.
Йдеться про статус умовного “почесного волонтера”, який вклав у це свою працю. “Бо власне волонтерство – це про працю, час, зусилля, те, що ти інвестував особисто. Не йдеться про про гроші, адже волонтерство – це не заплатити. Коли ти комусь щось перерахував, то став благодійником, а не волонтером.
Але коли ти в рамках діяльності ГО взяв цей внесок, купив хліб і заніс його людям похилого віку – ось це волонтерство. Коли ти цим людям допоміг купити ліки, завести їх в укриття – от це волонтерство”.
Міністриня підкреслила, що вірить: у майбутньому волонтерський досвід будуть згадувати у рекомендаційних листах, волонтерам будуть надавати перевагу при вступі на навчання, а роботодавці будуть звертати увагу на волонтерський досвід у резюме.
У нашому інфопросторі домінує тема військового волонтерства, і це природна відповідь на російську загрозу, наголосив Роман Грищук, народний депутат України. Через це у тінь відійшло поширене в усьому світі соціальне волонтерство, коли людина готова виділити 2-3 години у тиждень для якоїсь суспільно корисної роботи. До прикладу, попрацювати у будинку для літніх людей чи допомогти комунальному підприємству навести лад у парку.
За словами депутата, військове волонтерство “перетворилося на ФОП”, бо люди збирають кошти на особисті картки, не реєструючи фонд, адже це довго і пов’язане з бюрократичними проблемами.
“Через те, що волонтери дебюрократизовані, вони здатні швидко зібрати та витратити а те, що держава не може. Ба навіть великим фондам важко реагувати так оперативно. Тобто швидкість реагування та гнучкість – максимальні. І що надважливо – є горизонтальні зв’язки, які дозволяють оперативно закривати потреби”, – вказав він.
Роман Грищук нагадав про реєстр волонтерів, потрапивши до якого людина не сплачуватиме податки з зібраних коштів, витрачених на допомогу у відсічі російській агресії. Проблема в тому, що не всі, хто долучився до сфери після 24 лютого, знають про це.
Аби увійти до реєстру, волонтер має взяти довідку з банку, а далі подати її до податкової служби разом з заявою, ідентифікаційним кодом і ксерокопією паспорта. Натепер депутати ухвалили закон який дозволяє створити опцію реєстрації через “Дію”, а також зменшує пакет документів, який подається для включення до реєстру.
На ролі волонтерів у звитягах України наголосив Максим Костецький, керівник транспортного напрямку, юридичний радник, БО “Благодійний фонд Сергія Притули”. За його словами, з 2014 року вони допомогли закрити великі прогалини у постачанні для ЗСУ. Зараз волонтерська допомога досі актуальна, адже чисельність сил оборони зросла до мільйона людей, а економіка країни відчуває проблеми.
“Іншого варіанту, крім приватного фінансування, яким є волонтерство в Україні, немає. Ми вважаємо, що волонтерами є всі в цій країні: бо ти або донатиш, або сам передаєш якусь гуманітарну допомогу, або ти акумулюєш ресурси чи створюєш благодійний фонд”, – підкреслив він.
Максим Костецький радить розрізняти волонтерство в умовах воєнного стану та на довгу перспективу. У другому випадку потрібне чітке регулювання, реєстри, критерії того, що підпадає під волонтерську допомогу або ні. Усе це варте більшої деталізації.
Однак зараз мета – допомогти армії перемогти у цій війні. Тому потрібна презумпція невинуватості волонтера.
Юлія Ткачук, заступниця директорки програми USAID «Мріємо та діємо», IREX, розповіла про дослідження на тему молоді та волонтерства. Для цього організатори провели 7 фокус-груп на різних територіях:: у прифронтових і тилових громадах.
“Якісне дослідження підтверджує всі кількісні дослідження, за якими волонтерить дуже багато молодих людей, понад половина. Але 50% людей долучилися до цього вперше. 20% молодих людей працює волонтерами повний робочий тиждень, і є такі випадки, коли вони кидають оплачувані посади і йдуть волонтерити фул-тайм. 33% молодих людей не волонтерять, але переказують кошти і поширюють інформацію”, – вказала спікерка.
І якщо до 24 лютого більшістю людей асоціювали волонтерство з фізичною допомогою армії, то зараз молодь розширила це поняття. Так, чимало опитаних називають волонтерством надання соціальних, підтримувальних послуг.
Також, (хоч це і суперечливо, волонтерством) вважають благодійність. Молодь виокремлює “інформаційне волонтерство”: поширення матеріалів у соцмережах, протидію фейкам, SMM чи рекламу для неприбуткових організацій.
А от на питання “чи можуть пожертви вважатися волонтерством” відповіді розділилися. Частина молоді вважає, що так, бо люди не можуть долучитися до дії самі, тож скидають кошти. Інші кажуть, що ні, посилаючись на законодавче визначення.
Юлія Ткачук підсумувала, що молоді люди бачать: волонтерство в Україні не закінчиться після перемоги. Надалі волонтери допомагатимуть у різних сферах – від відбудови країни до економічних змін.
Однак це не єдине дослідження волонтерства. Існує також міжнародний World Giving Index. За словами Анни Бондаренко, очільниці Української волонтерської служби, довгий час Україна посідала у ньому 70-80 місця. А цього року – увійшла до топ-10.
“Ми є єдиною країною Європи, яка увійшла у топ-10. Цікаво, що з одного боку є багато гордості, що ми як Україна потрапили в десятку. З іншого боку, коли ми почали дивитися на це глибше, то можемо побачити, що хоча у нас є ця величезна мобілізація, є виклики, загрози, бар’єри, хоча вони є меншими”.
За її словами, людям стає складно лишатися у сфері і зростати з волонтера-початківця, переходити до якоїсь групової ініціативи, потім реєструвати фонд, отримувати кошти на організаційний розвиток, і збирати гроші стабільно та системно.
“Усі ці 5 років нашою стратегією було різноманіття волонтерства. Показувати, наприклад, зоозахисне волонтерство, яке зараз стабільно в топі. Ми почали говорити про волонтерство у складних сферах, як робота у пробації, тобто з в’язнями, котрі скоро вийдуть на свободу”, – вказала вона.
Анна Бондаренко підкреслила, що існують різні форми освітніх ініціатив та майстер-класів. До прикладу, коли волонтер займається футболом з дітьми у селах. Хоча сам тренер і його підлеглі можуть не вважати це волонтерством.
Водночас, стратегічні питання розвитку сфери не мають відволікати волонтерів від правових та податкових питань, наголосив Максим Лациба, керівник програм розвитку Українського незалежного центру політичних досліджень.
“Скоро в нас буде 1 січня, закінчення податкового року, і ми пригадаємо багато статей Податкового кодексу, бо інспектори обов’язково прийдуть до нас. Тому питання безпечного волонтерства важливе. Вчора відбувся саміт волонтерів, і Роман Грищук відзначив, що робить це [покращує правові умови для волонтерів], щоб “ніхто не сів”.
За його словами, важливим посланням для волонтерських організацій є: навести лад у бухгалтерії або найняти бухгалтера. Також серед рекомендацій – самозарадність, тобто подбати про себе і оформляти документи правильно.
Водночас, держава дала легальний вихід: потрапити до реєстру волонтерів. Тоді люди не сплачуватимуть податки і ПДФО на зібрані кошти. Однак треба мати документи, які підтверджують, що за них ви купили дрон, автівку або ліки.
Захід завершився сесією запитань та відповідей.
Захід проведено ЦЕДЕМ в рамках проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”. який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
