Сьогодні у світі 37 мільйонів дітей віком 13-15 років вживають тютюн, і в багатьох країнах рівень використання електронних сигарет серед підлітків перевищує рівень дорослих. У Європейському регіоні ВООЗ 20% опитаних 15-річних підлітків повідомили, що вживали електронні сигарети протягом останніх 30 днів.
Це дані, про які йдеться у новому дослідженні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Stopping Tobacco Organizations and Products (STOP), глобальної організації, що моніторить діяльність тютюнової індустрії, приуроченому до Всесвітнього дня без тютюну 31 травня 2024.
ЦЕДЕМ публікує головні тези і висновки дослідження. Із повною версію можна ознайомитися тут.
Основні висновки
Дослідження ВООЗ і STOP в 2024 р. містить тривожні статистичні дані та тенденції, які підкреслюють дедалі вищу загрозу з боку тютюнової індустріїі для молоді по всьому світу.
1. Поширеність використання: за наявними оцінками, 37 мільйонів дітей віком 13-15 років у світі вживають тютюн. У багатьох країнах рівень використання електронних сигарет серед підлітків перевищує рівень серед дорослих.
2. Використання електронних сигарет: у Європейському регіоні ВООЗ 20% 15-річних повідомили про використання електронних сигарет протягом останніх 30 днів, що свідчить про дедалі більшу популярність цих продуктів серед молоді.
3. Зростання вживання звичайних сигарет: Використання електронних сигарет збільшує ймовірність використання звичайних сигарет серед некурців молоді майже втричі.
Тактики індустрії
Тютюнова індустрія використовує безліч оманливих та агресивних маркетингових стратегій для залучення молоді.
1. Смаки та дизайни. Продукти розробляються з привабливими смаками, такими як цукерки та фрукти, а також стильними дизайнами, які приваблюють дітей. Понад 70% молодих користувачів електронних сигарет в США кинули б, якби смаки були обмежені тютюновими.
2. Обхід заборон на ароматизовані вироби. Виробники електронних сигарет змінюють формулу продуктів або додають аксесуари, які привертають увагу молоді.
3. Політичний лобізм. Виробники електронних сигарет втручаються в політику охорони здоров’я країн і намагаються переконати законодавців послабити регулювання ринку, аргументуючи це тим, що електронні сигарети менш шкідливі, ніж традиційні (хоча дослідження свідчать про інше).
4. Цільовий маркетинг. Продукти продаються поблизу шкіл та в цифровому просторі, включно з соціальними мережами та ігровими платформами. Часто залучають знаменитостей для реклами цих продуктів.
5. Всепроникний маркетинг. Розміщення реклами та спонсорства на таких платформах як Instagram і TikTok стає способом обходу законодавчих заборон на рекламу. Як видно з дослідження, реклама електронних сигарет в соціальних мережах підвищує ризик їх вживання серед молоді.
6. Спортивне спонсорство. Наприклад, спонсорство Формули-1 дозволяє просувати тютюнові бренди серед дедалі молодшої аудиторії спортивних вболівальників завдяки відеозаписам перегонів та рекламним подіям, пов’язаних зі спортом.
7. Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ): Індустрія займається КСВ, наприклад, спонсоруючи академічні стипендії та антинікотинові кампанії, щоб поліпшити свій імідж серед молоді та відволікти від своїх шкідливих практик.
8. Цінові пропозиції. Електронні сигарети продають молоді за привабливими цінами та навіть надають безкоштовні зразки (зокрема, через служби доставки їжі), щоб обійти законодавство щодо продажу неповнолітнім.
Вплив на молодь
Ці тактики призвели до значного зростання вживання тютюнових і нікотинових продуктів серед молоді.
1. Залежність та ризики для здоров’я: Нікотин викликає сильну залежність та є шкідливим, особливо для дітей та молоді. Електронні сигарети виробляють токсичні речовини, які збільшують ризик раку, серцевих і легеневих захворювань. Вони також можуть впливати на розвиток мозку, що може призвести до проблем із навчанням та тривожних розладів.
2. Вплив на поведінку: Вплив реклами тютюну пов’язаний з вищими рівнями використання електронних сигарет серед молоді.
Рекомендації
ВООЗ та STOP закликають уряди вжити суворих регуляторних заходів для захисту молоді від вживання тютюнових, електронних сигарет та інших нікотинових продуктів. Серед рекомендацій:
1. Заборона ароматизованих продуктів: Заборонити продаж ароматизованих електронних сигарет, щоб зменшити їхню привабливість для молоді.
2. Регулювання маркетингу та реклами: Заборонити маркетинг, рекламу та просування цих продуктів, особливо в цифровому просторі.
3. Створення бездимних середовищ: Створити на 100% бездимні закриті громадські місця.
4. Підвищення податків: Впровадити вищі податки на тютюнові та нікотинові продукти, щоб зменшити їхню доступність.
5. Підвищення обізнаності: Підвищувати обізнаність громадськості про оманливі тактики, які використовує індустрія, та підтримувати молодіжні освітні ініціативи.
Висновок
Досілдження підкреслює нагальну потребу комплексних та суворих заходів для захисту молоді від шкідливого впливу тютюнової та нікотинової індустрії. Запроваджуючи жорсткі регуляторні заходи та підвищуючи обізнаність громадськості, уряди можуть забезпечити здоров’я та майбутнє молодих людей у всьому світі. Висновки підкреслюють важливість глобальної співпраці та суворої політики для стримування підступних практик цих індустрій та захисту нового покоління від потрапляння в пастку нікотинової залежності.
