28 квітня 2021 року Європейський парламент ухвалив Регламент щодо реагування на поширення терористичного контенту онлайн.
Відповідно до регламенту, інтернет-провайдери та інші компанії будуть зобов’язані видаляти або обмежувати доступ до «терористичного контенту» протягом однієї години після отримання повідомлення від уповноваженого органу влади будь-якої країни ЄС. У разі відмови від виконання вимоги, країни ЄС мають право оштрафувати їх. Варто додати, що регламент, на відміну від директиви, є актом прямої дії і не потребує внесення у національне законодавство країн ЄС.
Рішення про те, який контент вважати терористичним, а який ні, будуть приймати уповноважені органи влади. При аналізі мають враховуватися такі критерії:
- матеріал спонукає до вчинення одного із правопорушень, передбачених Директивою про боротьбу з тероризмом, наприклад, прямо чи опосередковано восхваляє терористичні акти чи , закликає до їх вчинення;
- матеріал містить прохання вчинити чи здійснити внесок у вчинення одного із правопорушень, передбачених Директивою про боротьбу з тероризмом;
- матеріал містить прохання взяти участь у діях терористичної групи;
- матеріал містить інструкції щодо виготовлення або використання вибухових речовин, вогнепальної зброї,шкідливих чи небезпечних речовин або інших конкретних методів чи чи технік метою яких є вчинення чи сприяння вчиненню терористичних актів;
- Матеріал становить загрозу вчинення одного із правопорушень, передбачених Директивою про боротьбу з тероризмом.
Варто додати, що до терористичного контенту може бути віднесений не тільки текст, а й зображення, аудіозаписи, відео та прямі трансляції, які підбурюють до терористичних актів, містять інструкції таких злочинів або спонукають людей брати участь у терористичній групі.
Європарламент також передбачив певні винятки з правила. Так, не буде вважатися терористичним той контент, який поширений в освітніх, журналістських, мистецьких, дослідницьких цілей або ж опублікований із метою підвищення громадської обізнаності.
Крім того, регламент не встановлює обов’язок для інтернет-провайдерів та компаній моніторити чи фільтрувати контент.
Незважаючи на це, представники багатьох правозахисних організацій вважають вимоги регламенту надмірними. Одна година для видалення терористичного контенту – занадто короткий проміжок часу для невеликих компаній, які не мають ресурсів Facebook чи YouTube. Крім того, як зазначає The Verge, на думку критиків регламенту, регламент навпаки може призвести до використання алгоритмів фільтрації, аби уникнути необхідності швидко реагувати на повідомлення про видалення. Такі алгоритми фільтрації можуть бути дешевші, ніж оплата праці осіб, які швидко реагують на запити. Водночас, вони можуть бути неточними і блокувати правомірний контент.
Більше того, є ризик зловживань з боку органів влади, які можуть вимагати видалення правомірного контенту. А інтернет-провайдерам і компаніям, які мають лише одну годину і величезні штрафи за невиконання вимоги, нічого не залишається, як заблокувати такий контент. Отож, з одного боку, регламент ускладнить терористичним організаціям використання інтернету в своїх цілях, а з іншого боку – створить поле для зловживань і швидкого блокування правомірного контенту.
Так чи інакше, цей регламент почне свою дію через 12 місяців після його публікації в офіційному журналі ЄС (наразі його текст неоприлюднений), і інтернет-провайдери та платформи мають ще рік на впровадження механізмів швидкого реагування на терористичний контент.
