Від початку повномасштабної війни українські медіа неодноразово отримували “жовтий” або “червоний” статус від Facebook, обмеження органічного охоплення та навіть попередження про ризик видалення сторінки. На блокування редакційного контенту може вплинути навіть один коментар, що суперечить правилам платформи. З подібними проблемами редакції зіткнулися й в інших соцмережах – охоплення контенту падало, сторінки блокували. 

LIGA.net у партнерському матеріалі з ЦЕДЕМ (Центр демократії та верховенства права) запитала експертів центру, що відомо про принципи модерації контенту в соціальних мережах, як не потрапити під санкції. Та чи можна змінити глобальну політику модерації українського онлайн-середовища.

Що відбувається та наскільки проблема масштабна?  (Спойлер: дуже) 

Головний експерт з медіаправа та заступник директорки ЦЕДЕМ Ігор Розкладай ділиться, що найбільш кричущим є видалення будь-якого контенту новинного характеру. Причин видалення контенту багато і вони залежать від платформи: порушення авторських прав, “мова ворожнечі” або помилкове спрацьовування алгоритмів.

Аналітики центру прицільно зайнялися проблемою заблокованого контенту після початку широкомасштабного вторгнення. Раніше команда Ігоря Розкладая працювала з окремими кейсами, після 24 лютого їхня кількість досягала подекуди 10 одиниць на день. 

“Ми побачили, що контент або роботу медіа блокують за звичайну журналістську діяльність. У 2022 році ми зафіксували та надіслали на розгляд понад 500 кейсів щодо різних проблем. За першу половину 2023 року ця цифра вже перевищила 300 кейсів”, – каже Ігор Розкладай. 

Багато українських медіа зараз мають “жовтий” або “червоний” статус у Facebook, що обмежує монетизацію та органічні охоплення. В правилах Meta чітко прописано, що “Сторінки та групи у Facebook, що повторно порушують наші правила, можуть бути прибрані з рекомендацій, а дистрибуція [їхнього контенту] обмежена”. 

“Це називається downrate або “нерекомендування”. У вас падають охоплення і решта показників”, – додає Ігор Розкладай. Трафік з соціальних мереж забезпечує медіа 30% аудиторії. Для нових сайтів цей показник може бути вдвічі більшим, тож наслідки блокування контенту вагомо впливають на медіабізнес.

Якщо медіа отримає сім страйків ― редакційна команда не зможе створювати публікації або писати коментарі упродовж доби. Зі збільшенням кількості страйків збільшується і тривалість заборони.

Чому західні соцмережі блокують український контент про війну?

Після публікації допису у Facebook чи Instagram (що належать корпорації Meta), технології штучного інтелекту Meta перевіряють, чи вміст допису відповідає стандартам та правилам особливо щодо заборонених слів, заборонених символів на кшталт свастики чи осіб як Гітлера. Якщо зміст публікації незрозумілий, або необхідно врахувати контекст, або технологіям ШІ складно ухвалити рішення, а також за умов оскарження контент передається на перевірку модераторам. Алгоритми ШІ вчаться на основі кожного ухваленого модераторами рішення, після чого відтворюють їх далі. Завдяки цьому технології ШІ виявляють і видаляють багато контенту, що порушують правила спільноти, ще до того, як на нього поскаржаться.

У Facebook та Instagram можна виокремити п’ять великих категорій контенту, за який прилітають обмеження: 

• образливі епітети щодо росіян (“мова ворожнечі”);

• заклики до насильства проти росіян як нації;

• сатира про росіян і путіна;

• зображення насильницьких сцен, пов’язаних з війною; 

• а також дописи про полк “Азов” (до нещодавнього часу, але є одне але).

Аналітик напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ Павло Бурдяк зауважує, що саме за епітети, тобто слова “русня”, “кацапи”, “свинособаки” та інші, соціальні мережі найбільше видаляють дописи. Такі слова вважаються “мовою ворожнечі”, яка заборонена на платформах.

“Навіть якщо ви використовуєте зірочки, емодзі чи транслітерацію, замінюєте символи, алгоритми соцмереж навчилися це розпізнавати”, ― зауважує Бурдяк. 

У публічному доступі немає повного переліку слів, які блокує Meta. Також для системи не має жодного значення контекст: за одне слово може бути заблокований цілий допис.

Також блокують контент, що містить заклики до насильства проти росіян як національної групи. Тим часом подібні заклики конкретно проти російських військових допустимі, адже причиною є не національність, а участь у збройній агресії росії проти України.

До речі, в березні 2022 року Meta дозволила закликати до насильства проти всіх росіян, а також тимчасово проти путіна та лукашенка. Проте це рішення протрималося лише три дні, через тиск на Meta в самих США.

Наприклад, система може видалити дописи, де порівнюють Гітлера і путіна, нацизм та рашизм тощо. Практика блокування сатиричного контенту взагалі є чи не найбільш суперечливою. 

“Адже публічно доступні правила Meta, і міжнародні стандарти, яких вони дотримуються, передбачають підвищений захист свободи художнього виражання поглядів, а це, зокрема, і сатиричний контент”, ― додає Бурдяк. 

Правила Facebook та Instagram забороняють поширення контенту зі сценами насильства і жорстокості, проте не завжди блокують такі дописи. Зазвичай зображення прикривають розмитим екраном з попередженням про “потенційно неприйнятний контент”. За словами аналітиків ЦЕДЕМ, такий контент можна поширювати, якщо йдеться про порушення прав людини, про збройні конфлікти чи інші суспільно важливі питання. 

Велика частка обмежень раніше стосувалася дописів про полк “Азов”. Лише в січні цього року Мінцифри домовилося з Meta, що блокування припиниться. “На практиці деякі блокування, пов’язані з контентом про полк “Азов”, досі трапляються”, – додає Павло Бурдяк. Також збереглися обмеження щодо засновника Азову Андрія Білецького і деякої старої символіки.

У соціальній мережі YouTube (належить корпорації Alphabet) основна причина обмеження контенту – це порушення авторських прав. Через це можуть бути обмеження монетизації та навіть блокування каналів. “До речі, останнім часом і в ФБ почастішали прильоти за порушення авторських прав, і загалом за поширення відео із військовими, доповнене запатентованою музикою”, — додає Ігор Розкладай. 

“Через складність репортажів з фронту та обмежені ресурси, регіональні медіа доволі часто використовують відео з інших джерел, додаючи свій оригінальний текст, озвучку. Алгоритми YouTube сприймають такий контент як неоригінальний і можуть обмежувати його у поширенні”, – додає Павло Бурдяк.

Українські блогери та журналісти неодноразово отримували повідомлення про блокування контенту на YouTube. Але в більшості випадків через процес апеляції вдавалося відновити відео чи навіть доступи до сторінки. 

“В Alphabet непогано працює система оскарження блокування. З того, що я бачу, в цій мережі оскарження спрацьовують суб’єктивно краще”, – зауважує Ігор Розкладай.  

А як уникнути блокування? На жаль, відповідь одна – підлаштовуватися

“Немає універсального антидота чи панацеї, яка гарантуватиме, що ви уникнете блокування. Треба читати правила платформи й не порушувати їх”, – акцентує Павло Бурдяк. Детальніше з прикладами інформації, яка порушує правила спільноти, радимо ознайомитися самостійно.

Самоцензура – це спосіб самостійно зменшити ризик блокування контенту. Для невеликих регіональних редакцій це є чи не єдиним доступним способом. 

“Регіональні медіа зазвичай вразливіші. Без спеціального персоналу регіональним медіа важче уникати та протидіяти блокуванням. Вони також є менш впливовими, що зменшує шанс подання апеляції після блокування”, ― зауважує Ігор Розкладай.  

Що робити, якщо отримали сповіщення про видалення контенту чи сторінки

Аналітики ЦЕДЕМ також радять спочатку скористатися можливістю оскаржити блокування всередині платформи, перш ніж звертатися по експертну допомогу. “Таким чином ми зможемо тренувати алгоритми соціальних мереж, щоб надалі аналогічний контент не видалявся”, ― підкреслює Павло Бурдяк. 

На швидкість реакції з боку соціальних мереж впливає складність та суть порушення. Наприклад, швидкість опрацювання звернень, пов’язаних із російською дезінформацією або безпековими питаннями, може бути один-два робочих дні. В інших випадках реагування може затягнутися до кількох місяців. 

Також Ігор Розкладай радить не ігнорувати попередження від соціальних мереж про блокування чи обмеження вашого контенту, тим паче несправедливе. Адже система санкцій на платформах діє за накопичувальним принципом. 

“Важливо, чи не замовчує медіа свої попередні порушення. Адже якщо ми допоможемо відбити один кейс порушення, це може не допомогти, бо раніше були інші”, – уточнює Ігор Розкладай. 

Чи реально змінити політику Facebook та YouTube у модерації контенту українських медіа

Ще у 2018 році Ігор Розкладай почав шукати вихід на Meta у боротьбі з блокуванням українського контенту. За його словами, в той час вдалося познайомитися з Global Policy менеджером Meta та представниками європейського офісу з Лондону, щоб опосередковано комунікувати помічені кейси із ними. 

Через певний час ЦЕДЕМ отримали статус Trusted Partner та окрему лінію комунікації електронною поштою. З YouTube такого прямого контакту немає – аналітики контактують через офіційну особу, яка передає окремі кейси до спеціального департаменту. 

Комунікувати з платформами також допомагає організація International Media Support, що базується в Данії. До речі, саме Данія має власного посла у Кремнієвій долині. “Минулого року щокварталу, а на початку вторгнення ще частіше, ми мали дзвінки з Meta, Alphabet та Microsoft”, – ділиться Ігор Розкладай.  

Після 24 лютого швидкість розгляду звернень зросла. В перші місяці Meta запустили кризовий центр, який реагував на виклики війни. Був навіть створений спільний чат, куди аналітики ЦЕДЕМ надсилали проблемі кейси на кшталт хештегу #bucha.

“Звісно, можна хейтити Марка Цукерберга чи інших, звинувачувати їх, що вони пропускають російську дезінформацію. Можна пояснювати міфічним московським офісом Facebook. А можна накопичувати знання, матеріал і комунікувати з платформами проблеми модерації контенту, а також спільно шукати рішення. Ми – за системний підхід”, – каже Ігор Розкладай. 

Серед технологічних корпорацій Meta пішли далі й створили наглядову раду. Цей незалежний орган аналізує політики щодо контенту в Facebook та Instagram, а також може скасовувати рішення Meta щодо блокування чи деблокування контенту. За доковідних часів Ігоря Розкладая залучали до обговорення концепції цієї ради. 

Наразі позиція ЦЕДЕМ щодо модерації така: рішення щодо блокування редакційного контенту не має бути винятково на рівні соціальної мережі. Рішення має бути максимально зваженим з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Обов’язково мають бути органи, як-то наглядова рада, а також регіональні політики, які мають адаптувати чи доповнювати глобальні правила з урахуванням локального культурного, історичного коду та контексту. “Ми зараз формуємо національну коаліцію, і наступним кроком буде регіональна коаліція для країн, які межують із росією. Кінцева мета, звісно, – знайти спільну мову з big tech про зміну політик щодо контенту”, ― підбиває підсумок Ігор Розкладай.

Матеріал опубліковано у виданні Liga.net