Як встановити обмеження швидкості на українських дорогах, яке буде зручним для водіїв і водночас гарантує безпеку всім учасникам руху – про це йшлося під час круглого столу «Управління швидкістю в населених пунктах». Захід був організований Міністерством інфраструктури України у партнерстві з Центром демократії та верховенства права в рамках Кампанії “За безпечні дороги”. Його учасниками стали громадські експерти, посадовці міністерства на чолі з головою відомства Володимиром Омеляном та представники Нацполіції. Основною темою дискусії став швидкісний режим у населених пунктах.
З початку 2018 року Уряд обмежив швидкість руху у населених пунктах до 50 км/год. Цим кроком держава прагне зменшити аварійність, адже надмірна швидкість – основна причина смертельних ДТП.
Водночас, міськими радами озвучуються наміри стосовно збільшення цього ліміту на магістральних вулицях, спроектованих для відносно високих швидкостей руху. Так, Київрада вже запропонувала підвищити максимально дозволену швидкість руху до 80 км/год на 20 столичних вулицях. Оскільки, згідно закону, на водія не може бути накладено штраф, якщо швидкість перевищена не більше як на 20 км/год, це означатиме рух транспорту зі швидкістю 100 км/год.
Довільне підвищення швидкості у містах становить пряму загрозу для учасників руху, передовсім – для пішоходів та велосипедистів. Тому підвищення швидкості на конкретних вулицях та дорогах має відбуватися після проведення відповідного аналізу всіх факторів ризику та професійної оцінки. Для цього експерти Кампанії «За безпечні дороги» розробили рекомендації з методики прийняття рішень щодо зміни існуючого обмеження швидкості в 50 км/год в населених пунктах органами місцевого самоврядування.
«Поспішне підвищення ліміту здатне негативно вплинути на рівень безпеки дорожнього руху, що в свою чергу може збільшити аварійність та кількість загиблих та травмованих. Тому нам потрібні правильні, виважені рішення. Для цього слід відповісти на три питання: Яке саме обмеження швидкості буде прийнятним з точки зору менеджменту ризиків на кожній конкретній вулиці? Чи варто встановлювати різні обмеження швидкості на різних ділянках однієї вулиці і де проводити їх розмежування? Чи прийнятно з точки зору менеджменту ризиків встановлювати підвищене обмеження лише на одній чи декількох смугах руху? (швидкісні смуги) яке саме максимальна швидкість допустима, чи слід її збільшувати на всій дорозі або ж певній ділянці і чи потрібні смуги швидкісного руху. Саме щоб дати відповіді наші експерти на базі міжнародних рекомендацій розробили методику (алгоритм) прийняття рішень», – відзначила Олеся Холопік, координаторка Кампанії «За безпечні дороги»
Для визначення швидкісного режиму вулиць експерти пропонують алгоритм з чотирьох кроків. По-перше, слід визначити функціональне призначення вулиці: до прикладу, чи є вона магістраллю або ж житловою вулицею.
Наступний крок – обстеження вулиці або ділянки, яке проводитиме комісія з представників місцевого самоврядування, Нацполіції та громадськості. Вона має оцінити наявність факторів ризику. Серед таких – пішохідні переходи, зупинки громадського транспорту, школи, лікарні та торгові заклади з безпосереднім виходом на вулицю.
На їх основі буде визначена найнижча припустима швидкість, яку і візьмуть за основу. До прикладу на вулиці з нерегульованими наземними переходами ліміт не може бути вищим за 50 км/год задля безпеки пішоходів. Результати дослідження мають бути завчасно опубліковані для громадського обговорення.
Четвертий крок – оцінити можливість підвищеного обмеження швидкості на окремих смугах.
Щоб переглянути, натисніть на картинку
«Для прикладу, ми проаналізували ситуацію на проспекті Перемоги. Тут є два фактори, які не дозволяють встановити швидкість, вищу за 50 км/год в двох правих смугах: в потоці з автомобілями рухаються велосипедисти, вздовж дороги існує хаотичне паркування. Якщо обидва фактори ризику присутні у правій смузі, сусідня з нею не може мати більш високого значення обмеження швидкості», – проілюстровав методику Вадим Денисенко, Координатор з національної роботи Асоціації велосипедистів Києва.
Також під час круглого столу обговорили регулювання швидкісного режиму на дорогах, що проходять через села. Як відзначив Віктор Загреба, менеджер з реформ дорожнього сектору Команди підтримки реформ Мінінфраструктури, наразі на майже усіх цих ділянках діє обмеження швидкості як у населеному пункті (знак “Початок населеног пункту” на білому фоні, 5.45) , хоча на багатьох ділянках відсутні фактори ризику, що вимагають такого обмеження. На міжнародних автодорогах, навпаки, частими є випадки використання знаків на синьому фоні (5.47), попри те що присутні наземні пішохідні переходи. Пропозицією у цій сфері є активне застосування знаків 5.47 “Початок населеного пункту” в комплекті зі знаком 5.63 “Початок щільної забудови”, який має встановлюватись безпосередньо перед появою факторів ризику. Ці знаки передбачені державним стандартом та правилами дорожнього руху, однак їхнє використання фактично не відбувається.
Щоб переглянути, натисніть на картинку
Учасники Кампанії «За безпечні дороги» закликають експертів у сфері безпеки руху, представників органів місцевого самоврядування, державної влади та інших зацікавлених осіб, долучатися до обговорення рекомендацій та надавати свої пропозиції.
Запрошуємо надсилати свої пропозиції, зауваження чи коментарі до проектів методик на електронну адресу: uasaferoads@gmail.com до 19 березня 2018 року.
