Штучний інтелект дедалі частіше стає вже не сюжетом для фантастів і футурологів, а темою щоденних новин. Алгоритми допомагають компаніям шукати працівників, розпізнають обличчя завдяки камерам та аналізують дорожній рух, зокрема і в Україні.
Як штучний інтелект вплине на людство, чи є “червоні лінії” для його застосування і де саме їх провести, – такими були теми форуму “Штучний інтелект: права і свободи цифрової реальності”, організованого Центром демократії та верховенства права.
Цим заходом ЦЕДЕМ започаткував дискусію, професійний діалог про штучний інтелект та його значення. Форум зібрав більше 100 учасників онлайн і офлайн від громадянського суспільства, ІТ-індустрії та державного сектору.
“Не секрет, що світ швидко рухається, і нові технології проникають у наше життя. Ці системи стали його невід’ємними частинами, вони пишуть новини, присутні на полі бою, вирішують, які пости ми побачимо чи навіть скільки молока лишилося у холодильнику. Багато що з цього непомітне, але штучний інтелект допомагає, а де в чому і керує нашим життям. Однак ШІ має безпосередній вплив і на права людини, про це варто говорити”, – наголосила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права.
Для країн Західної Європи, зокрема Швеції, штучний інтелект є одним із актуальних питань. “Тема штучного інтелекту для уряду Швеції дуже важлива. Пані Анн Лінде [голова МЗС Швеції], щойно повернувшись з України, поїхала на дискусію щодо ШІ і вела гарячі дебати з представниками соцмереж, серед них і Facebook, щодо його застосування. І це щоденний діалог та боротьба, які веде уряд Швеції, ставлячи його за пріоритет”, – розповіла Ольга Седова, керівниця національних програм Посольства Швеції в Україні.
Сьогоднішній захід є прикладом того, як зацікавлені сторони можуть зібратися і обговорювати цю тему, – відзначив Любен Панов, програмний консультант ECNL. “Штучний інтелект дедалі більше впливає на наше життя у багатьох сферах. Він дає багато переваг та можливостей, однак ми маємо розуміти і ризики, які несе ця технологія різним соціальним групам. Більшість інституцій мало обговорюють згадану сферу, думаючи, що вона стосується техніки. Однак ми хочемо, щоб дедалі більше організацій у різних галузях дискутували про тему ШІ”.
У програмі форуму – чотири тематичні блоки, присвячені штучному інтелекту. Так, у першому блоці йшлося про загальний вплив штучного інтелекту на права людини – представники індустрії та громадського сектору говорили про власне бачення штучного інтелекту, виклики і переваги його використання для прав людини.
Від загальної теми учасники перейшли до конкретики регулювання ШІ. Другий блок, “Необхідність регулювання: право, етика чи їх вдале поєднання” став дискусією щодо потреби встановлення “правил гри”, міжнародне право та національне законодавство, етичні кодекси та рецепт ідеального регулювання.
Натепер одна із найпоширеніших сфер для ШІ – механізм розпізнавання облич для камер відеоспостереження. Тож у блоці “Системи розпізнавання облич та нагляду і права людини” учасники говорили про загальну допустимість систем нагляду, їхні переваги і недоліки крізь призму практики ЄСПЛ, баланс між обмеженням зловживань і захистом національних інтересів.
Четвертий блок, “Правосуддя та штучний інтелект” ми присвятили порівняно новій для нас сфері застосування ШІ. Обговорили користь і небезпеку автоматизованого прийняття рішень, американські поразки та перемоги, європейські підходи і перспективи.
Про кожен із блоків, ключові тези та пропозиції експертів ми розповімо у наступних публікаціях Центру демократії та верховенства права.
