Реформа публічної служби – фундамент усіх майбутніх реформ, адже від неї залежить якість роботи усіх державних інституцій та можливість залучати фахових і мотивованих людей. А це критично важливо для країни, котра впроваджує зміни на тлі війни.
Ба більше, вона є однією з ключових євроінтеграційних вимог – частиною кластера «Основи», яким починається і завершується вступ країни до ЄС, і це завдання Україна поки не виконала. Водночас, довгий час реформа лишалася поза суспільною увагою.
Наразі ситуація змінюється завдяки спільним зусиллям на різних рівнях. Зокрема, Центр демократії та верховенства права 18 листопада провів Форум з публічного управління. Він відбувся в межах проєкту «Громадський нагляд за реформою державного управління задля доброчесності та євроінтеграції», що реалізується ЦЕДЕМ у партнерстві зі Школою політичної аналітики НаУКМА за підтримки New Democracy Fund та за підтримки проєкту EU4PAR (фаза ІІІ).Аспен-Діалог проводиться Аспен Інститутом Київ за підтримки National Endowment for Democracy (NED).
Форум зібрав представників державних органів, громадянського суспільства, експертного середовища та міжнародних партнерів. Учасники з’ясовували, на якому етапі реформа, які зміни вже відбулися, чого від України очікує ЄС і які кроки мають бути наступними.
Також ЦЕДЕМ презентував власний моніторинговий проєкт виконання Дорожньої карти з питань реформи державного управління. Він дозволяє відслідковувати, на якому етапі перебуває кожне з завдань – виконане, в процесі чи прострочене.
Реформа виходить на передній план
У своєму вступному слові Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України, наголосив, що деякі зобов’язання не здаються суттєвими під час війни, але їх слід виконувати. Адже реформа зробить нашу публічну службу кращою і ефективнішою для суспільства. Саме відчуття громадян буде мірилом її ефективності.
Віцеспікер підняв питання зарплат та кадрів: на рівні РДА люди мають низькі зарплати, тоді як на держслужбу треба залучати людей з досвідом. За його словами, у самих службовців також є запит на створення окремого Кодексу публічної служби.
На важливості реформи наголосив і Асієр Сантільян Лузуріага, Керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні. Він вказав на важливість імплементації законодавства Євросоюзу, аби досягти відповідних стандартів.
Промовець нагадав, що йдеться не лише про зарплати, а й розбудову децентралізації, зміни у правоохоронній системі та управління людськими ресурсами. Хоча Україна досягла прогресу за останні роки, ряд рекомендацій ще не виконані – їх втілення лишається актуальним завданням.
Одними з основних завдань він називає запуск меритократичних процедур відбору на державну службу, аби люди отримували посади на основі заслуг. Важливо також налагодити управління кадрами, мати належні дані і діяти відповідно до отриманих результатів.
Тема реформи публічної служби викликає великий інтерес, наголосив Тарас Шевченко, Співзасновник та директор з розвитку Центру демократії та верховенства права. Прикладом цього став і форум: учасників подалося більше, ніж вміщає зала, тож захід проводять у гібридному форматі.
За його словами, в Україні історично приділяють більшу увагу антикорупції, однак відсутність зловживань не означає автоматичну появу спроможної держави. Потрібне також належне врядування і якісні послуги. До того ж, існує ризик надмірно негативного підходу, який руйнує довіру. Тож слід фокусуватися на побудові сильних інституцій.
Тарас Шевченко підняв і нечасто згадуване питання координації реформ та стратегічного планування. Зокрема, Звіт про розширення ЄС називає саме уряд ключовим законотворцем для змін. Тоді як у нас склалося уявлення, що це роль Верховної Ради, тим часом відсоток поданих Кабміном законів упав.
На 2027 рік заплановані зміни
У ключовій промові форуму Олександр Корнієнко зосередив свою увагу на пріоритетах на наступний рік.
Одним із них стане відновлення конкурсів на посади державної служби. Також новацією буде залучення ветеранів – вони матимуть перевагу при відборі за інших рівних умов. Промовець закликав українських захисників ставати кандидатами.
Другим аспектом буде поява критерію доброчесності при оцінюванні. За словами Корнієнка, у наступний рік слід працювати, аби втілити норми закону у конкретні процеси та документи.
Крім того, має змінитися комісія з відбору. Вона повинна не лише оцінювати кандидатів, а й формувати кадровий резерв із гідних кандидатів, які не були обрані на посаду.
Олександр Корнієнко наголосив і на потребі реформувати навчання держслужбовців. Сьогоднішню систему з формальним отриманням сертифікатів має змінити європейський підхід: план індивідуального розвитку, заснований на оцінюванні та прагненнях самого службовця.
Серед інших пріоритетів він назвав удосконалення рекрутингу, запуск внутрішніх анкет, аби покращувати роботу завдяки відгукам, та зміни для службовців місцевого самоврядування.
Як виконати вимоги ЄС і не лише
У Звіті Європейської комісії про розширення ЄС за 2026 рік наші досягнення у сфері реформи держуправління оцінили як помірний рівень, але хороший прогрес. Україна прагне виконати понад 90% заходів до кінця 2027 року, проте за рік до цього терміну виконано лише 22 з 81. Про досягнення цієї мети і йшлося під час першої панельної дискусії. Модератором виступив Олександр Саєнко, Співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» Центру політико-правових реформ.
- Угіс Сікс, керівник проєкту EU4PAR, наголосив, що реформу можна оцінювати з різних позицій. Так, з бюрократичного погляду маємо 25-30% виконання завдань, але чи зросла на такий відсоток спроможність публічної служби? Ба більше, з реформаторського погляду Україна отримала позитивну оцінку за технічні аспекти реформ, котрі ще не говорять про міцні інституції, тож важливі завдання лишаються попереду.
- Вікторія Мельник, координаторка напряму «Європейська інтеграція» Центру політико-правових реформ (ЦППР), наголосила, що реформа публічної адміністрації потрібна зокрема і щоб забезпечити прогрес у інших розділах. Без цього Україна не зможе триматися в групі лідерів євроінтеграції. Вона закликала зосередитися вже на наступному році і результатах, які ми маємо показати у наступному Звіті про розширення. Водночас, нагадує експертка, для реформи нам потрібні ресурси.
- Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO розпочав виступ з розповіді про форум Defence First, який проводила організація. Попри оборонну тематику, учасники заходу наголошували, що реформа публічного управління є ключовою і для них. Водночас він нагадав, що історично Україні вдавалися реформи, які ми проводили для себе, а не на вимогу партнерів, зокрема цифровізація. Тому мета – зміни, а не лише виконані зобов’язання.
- Тарас Шевченко погодився зі спікерами, які говорили про важливість майбутнього. Він також вважає побудову якісного врядування та інституцій ключовим орієнтиром. Експерт вказав на потребу мати посаду найвищого рівня в уряді, яка буде відповідальна за реформу публічного врядування і торкнувся питання формування політики та розподілу функцій у виконавчій владі.
На цій хвилі учасники перейшли до другої панелі, де обговорювали вже не лише реформу в контексті євроінтеграції, а й розвиток цілісної та спроможної системи публічного врядування на всіх рівнях. Модерував її Олександр Ярема, Інститут фронтиру, Державний секретар КМУ 2020-2025.
- Тетяна Стеф’юк, Заступниця Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України розповіла про роль відомства у втіленні реформи, зосередившись на органах місцевого самоврядування. Міністерство має завдання провести функціональне обстеження і дослідити умови роботи на місцях, адже війна поклала на ОМС нові обов’язки та виклики.
- Олег Войтович, Тимчасово виконувач обов’язків Голови Національного агентства України з питань державної служби, розповів про конкурси, оцінивши їх як важливий елемент посилення ефективності держуправління. Однак не слід вважати їх панацеєю, важливі також зрозумілі функції, відповідна структура і люди. Він вказав на дисбаланс, коли людям пропонують тотальну недовіру, низькі зарплати і обмежені можливості, пояснивши, як змінити ситуацію.
- Ігор Коліушко, Голова правління та засновник Центру політико-правових реформ, висловив іншу позицію: доки не буде сформовано чітке завдання для органів влади і нормативна база, чесні та професійні люди не захочуть іти у сектор, бо щоб вижити там, їм доведеться йти на компроміси. Він нагадав про потребу фінансування для реформи і підняв питання розробленого ще у 2018 році законопроєкту щодо Кабінету міністрів та центральних органів виконавчої влади.
- Андрій Длігач, Генеральний директор Advanter Group вказав на іншу проблему: діалог посадовців із бізнесом відбувається, а от спроможностей реалізації домовленого – немає. Так само створено чимало стратегій, за якими відсутні плани виконання та ідеї. Він пропонує звільнити міністерства від непритаманних і зайвих функцій, переформатувавши роботу. А людей приваблювати на держслужбу тим, що вони зможуть впливати на ситуацію.
- Роман Кобець, кандидат філософських наук, науковий співробітник Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України, провів чітке розмежування між мандатом обраних представників та функцією державних службовців. Він наголосив на появі в Україні культури вимоги пояснення рішень – тоді можливо раціонально опонувати, вести конструктивний діалог. Це і забезпечить підзвітність, однак над нею мають працювати політики, а держслужбовці можуть допомогти.
Тема ширша за умови роботи держслужбовців
Учасники заходу відзначили: успішна реформа публічної служби не може обмежуватися змінами у роботі органів влади. Вона має охоплювати ширше коло питань, зокрема стратегічне планування. Тож у рамках Форуму ЦЕДЕМ організував презентацію «Стратегічне планування в Україні: практичний підхід». Її провів Олексій Третьяков-Гродзевич, експерт у сфері реформи державного управління Центру демократії та верховенства права.
Аби дати оцінку ситуації, експерти дослідили за спільною методологією чотири сфери: реформу публічного врядування, комунікацію євроінтеграції, молодіжну стратегію та стратегію розвитку культури. Оцінювали здатність стратегії працювати, а висновки піддавали чотирьому етапам перевірки.
За підсумками дослідження у ЦЕДЕМ наголосили: виконання не тотожне досягненню результатів.
Водночас, потрібна не лише правильна стратегія, а й ресурси: люди, кошти та час. Причому саме лише залучення багатьох виконавців не гарантує злагодженої роботи – це завдання вирішує чіткий розподіл ролей, єдина звітність, координація та відповідальність за результат. Сама ж стратегія має змінюватися відповідно до реальності, адже нові виклики з’являються постійно.
На завершення Форуму організатори провели Аспен-діалог «Держава, що служить: спроможність, довіра, відповідальність» за участі представників влади, публічної служби, експертного середовища та громадянського суспільства. Через відкриті запитання та обмін різними перспективами учасники дослідили ключові дилеми публічної служби й окреслили пріоритети змін на найближчі 2–3 роки.
Захід проводиться в межах проєкту «Громадський нагляд за реформою державного управління задля доброчесності та євроінтеграції», що реалізується ЦЕДЕМ у партнерстві зі Школою політичної аналітики НаУКМА за підтримки New Democracy Fund та за підтримки проєкту EU4PAR (фаза ІІІ). Аспен-Діалог проводиться Аспен Інститутом Київ за підтримки National Endowment for Democracy (NED).