15-16 вересня 2022 року у Києві команда проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, який реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), провела ІІ Форум правових реформ для громадянського суспільства: нові виклики та досягнення в умовах війни. 

Подія припала на другу річницю презентації Карти правових реформ для громадянського суспільства в Україні.

Форум є майданчиком для всеукраїнського діалогу щодо прогресу у покращенні правового поля для діяльності організацій громадянського суспільства. З огляду на воєнний стан, форум пройшов у змішаному форматі: частина учасників були присутні на заході, інші ж долучалися онлайн. Місцем події обрали одне з укриттів – на випадок повітряної тривоги.

“Сьогодні ми зустрічаємося на вже другому поспіль форумі. Насправді, це один з перших для нас заходів наживо у Києві, тож важливо проговорити важливі та успішні проєкти і активності, які ми втілили з часу вторгнення. Сьогодні можна поговорити, як нам це вдалося і поділитися успіхами”, – наголосила Анна Ісічко, координаторка проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України” ЦЕДЕМ.

 

“Я дякую ОГС за те, що від ранку 24 лютого багато організацій та ініціатив взяли для себе ношу, небачену в інших країнах. З того часу ОГС, завдяки присутності у різних куточках країни, зорієнтувалися і почали допомагати тим, хто потребує. Ми знаємо, скільки людей було евакуйовано саме завдяки ОГС. Знаємо, скільки гуманітарної допомоги і волонтерської роботи виконувало громадянське суспільство”, – продовжив Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання.

За словами Олесі Холопік, директорки ЦЕДЕМ, організація разом з партнерами започаткувала цей форум ще минулого року. А цього разу він буде пронизаний аналізом того, що було ухвалено – як з ініційованого минулої осені, так і з розробленого за період війни. “Війна внесла корективи у те, що треба втілювати і ухвалювати зараз, аби організації громадянського суспільства могли працювати. Адже щоб боротися, потрібно мати належне правове поле, у якому ОГС могли би спокійно працювати. Аби потім до них не прийшли, сказавши, що вони нібито порушують процедури або закони”.

“Стійкість рішень забезпечується тим, щоб вони були внесені у правове поле”, – також наголосила Світлана Конончук, виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД). – “Одним із напрямів, над якими працюватимемо надалі, є розвиток умов для надання гуманітарної допомоги. Він є актуальним і дуже важливо, щоб ті, хто передає гуманітарну допомогу та отримує її, могли спокійно працювати, не боячись наслідків. Важливо врахувати і відповідні директиви Європейського Союзу.”

Кращі практики співпраці: як ОГС, бізнес та влада діяли разом

Конкурс історій “Громадянське суспільство, бізнес та влада – кращі практики співпраці” завершився раніше, а його метою було розповісти суспільству про успішні приклади такої співпраці. Під час форуму представили результати конкурсу.

За словами Анни Ісічко, всього організатори отримали 120 заявок із 22 областей. Причому 56 історій надіслали ОГС, а 59 – органи влади (представники бізнесу надали ще 5). Найчастіше вони стосувалися гуманітарної допомоги, на другому місці – культурні ініціативи, далі – захист довкілля. Традиційний збірник історій з’явиться незабаром.

“Сама мета може здатися маленькою: зібрати історії, відмітити справді спроможних пропонувати реальні спільної проєкти ОГС, органів влади та бізнесу. Але загалом, це невеличка краплина, яка додається до розбудови ОГС та кроссекторальних зв’язків. Впевнений, що історії, публікації про них і те, що така співпраця є вигідною, буде надихати на ще більше прикладів, практик, успішних історій”, – прокоментував Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції.

Крім того, конкурс руйнує стереотипи, за якими влада та громадський сектор мають перебувати по різні боки барикад. “Громадянське суспільство стало таємною зброєю України у цій війні. Ми бачимо, як вдалося швидко встановити взаємодію між ОГС, органами влади та місцевого самоврядування”, – підкреслив Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету Міністрів України.

Карта правових реформ та нове законодавство для громадського сектору

Презентаційна панель була присвячена втіленню Карти правових реформ, досягненням за рік та новим викликам.

На важливості карти наголосила Наталія Окша, заступник директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуюча відділом Секретаріату Кабінету Міністрів України. За її словами, громадянське суспільство повинне діяти, адже держслужбовці самі не зможуть вичленити проблеми ОГС та зрозуміти їх. Карта стала відповіддю на цей запит. 

Також учасники дискусії розповіли про адвокаційні кампанії, які змінюють на краще умови роботи для громадського сектору.

• Мирослава Чорноусько, юристка УНЦПД, представила адвокаційну кампанію “Створення сприятливих умов для ОГС”. У цій сфері ОГС подавали пропозиції про недопустимість закриття реєстрів, онлайн-реєстрації для ГО, пропонували спростити статут (зменшивши кількість його обов’язкових положень) та скоротити кількість документів для реєстрації ГО. Експерти розробляють і пропозиції щодо належного урядування в ОГС.
• Анна Ісічко розповіла про адвокаційну кампанію “Запобігання ризиків для ОГС, які виникають внаслідок імплементації законодавства у сфері відмивання коштів”. Зараз організації ризикують отримати проблеми з банківським обслуговуванням чи навіть блокування рахунків, якщо партнер виявився недоброчесним. Тож ОГС комунікують з Нацбанком та іншими органами влади, а ще – готують рекомендації для партнерів по сектору.
• Дмитро Мазурок, координатор проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України” УНЦПД, розповів про кампанію за зміни для Податкового кодексу. Вони мають зробити благодійність простішою і зручнішою. Зокрема, експерти пропонують не брати ПДФО за нецільову благодійну допомогу (якщо вона менша за 41640 гривень щороку), звільнити неприбукові організації від податків на нерухоме майно та землю, дозволити бізнесу переказувати більше грошей ОГС та низку інших змін.
• Гліб Колесов, юрист ЦЕДЕМ, розповів про відсотковий механізм фінансової підтримки неприбуткових організацій (громадських, благодійних чи релігійних), за яким громадяни можуть на власний розсуд перерахувати 2% від сплаченого ПДФО на користь обраних неприбуткових організацій. “Він збільшить фінансові можливості для ОГС та сприятиме народовладдю, адже ці організації беруть участь у розробці та ухваленні владних рішень. А ще – дасть поштовх податковій просвіті, бо люди розумітимуть, на що йдуть їхні податки” – вказав експерт. Натепер відповідний законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді.
  
  Детальніше про відсотковий механізм читайте за посиланням. 

Законодавчі зміни для волонтерів: що вже втілено і куди рухатися далі

Наталія Повтарь, юристка Центру демократії та верховенства права, перейшла до теми законодавства, розповівши про зміни для волонтерів.

“Багато рішень, запропонованих у Карті правових реформ були втілені у законах під номерами №2519 і №2520. Маємо позитивні зміни в сфері оподаткування: звільнення від оподаткування компенсаційних витрат на відрядження і щеплення волонтерів, витрат на проїзд та харчування учасників заходів, які проводять громадські об’єднання та благодійні організації. Максимально розширений перелік напрямів волонтерства, який тепер включає волонтерську діяльність для допомоги постраждалим від війни, положення про можливість волонтерити онлайн. Зараз є гарний прогрес, багато рішень Карти втілено. Однак попереду чимало роботи”, – підсумувала вона.

Оксана Суліма, заступниця генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей, керівник експертної групи з питань розвитку системи надання соціальних послуг, Міністерство соціальної політики України, вказала, що такі законодавчі зміни стали прикладом об’єднання представників різних галузей заради спільної мети: підтримки людей, які борються за свободу та за нашу країну. Міністерство буде чекати оцінки практики від ОГС і реагувати на них – зокрема, виправляти огріхи, якщо такі трапляться.

За словами Марини Попатенко, заступниці міністра молоді та спорту України, громадськість підказує і дає чудові пропозиції, що змінити зараз. Тож ОГС і влада спільно випрацьовують бачення. Наступним кроком стане розробка нормативної підзаконної бази. Надалі Мінмолодьспорт адвокатуватиме визнання державою волонтерської діяльності. Адже важливо враховувати навички, які зараз отримують молоді люди, у процесі освіти та працевлаштування.

Юрій Мироненко, помічник народного депутата Романа Грищука, відзначив ще один напрям, у якому слід працювати. Йдеться про індивідуальне волонтерство, коли люди збирають гроші на свою картку, і використовують їх для допомоги. Таким волонтерам слід вступати до реєстру – це дозволить ввести донати у правове поле і не платити з них податки. Однак часто люди не знають про нього, тож потрібна інформаційна кампанія.

Економічні рішення: як звітувати про гумдопомогу та уникати ризиків

Окрім дискусій, відбувся і практичний семінар, присвячений обліку та звітуванню про надання гуманітарної допомоги. Його лекторками стали Світлана Луцюк, в.о. керівника Управління координації уповноважених підрозділів та виконання антикорупційних програм Департаменту запобігання та виявлення корупції, Олена Озерова, юристка, експертка “Головбух” та Альона Петрова, адвокатка.

Вони детально розглянули порядок обліку гуманітарних вантажів у громадських та благодійних організацій. Це допомогло учасникам з’ясувати логіку оформлення операцій та краще зрозуміти порядок заповнення первинних документів. Опрацювали і питання звітності: форми, строки та до яких установ подавати. 

Також відбулася експертна дискусія “Національна оцінка ризиків 2022 – виклики та можливості”, яку модерувала Марія Полоз, юристка ЦЕДЕМ.

У ній Марія Гелетій, заступниця керівника проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, ІСАР Єднання, розповіла про FATF, міжурядовий орган, який бореться з фінансуванням тероризму та відмиванням грошей. Він також складає “чорний список” країн-порушників. Експертка вказала, що сектор даремно вважає, що його це не стосується. Через те, що країна перебуває у стані війни, банки можуть блокувати надходження грошей до України. Тому ОГС повинні зважати на це питання.

Виявлення, аналіз та перевірка фінансових операцій, що можуть бути пов’язані  з фінансовим тероризмом і відмиванням коштів є одним із завдань Державної податкової служби, наголосив Юрій Карпець, Начальник відділу Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, Державна податкова служба України. За його словами, робота з оцінки ризиків не завершена а триватиме до кінця року. Якщо ж порівнювати сектор ОГС з іншими сферами, то він не є у “червоній зоні” і не є високо-ризиковим, коли йдеться про схеми з ухилення від сплати податків. 

Сергій Рибченко, представник Ради Європи в Україні, керівник проєкту “Протидія відмиванню грошей та фінансуванню тероризму” відзначив, що задоволений посередницькою роллю, завдяки якій вдалося спонукати Фінмоніторинг до діалогу з неприбутковими організаціями. “Так, є окрема політична програма щодо громадянського суспільства і окрема – щодо боротьби з відмиванням грошей. Поєднати ці два компоненти і досягти порозуміння – складно, але здається, що є шляхи для покращення і вдосконалення процесу оцінки ризиків”. 

Завершився перший день Форуму несподіванкою: презентацією “Борщ, який знає світ завдяки співпраці держави, громадського сектору та бізнесу”, котру модерувала Юлія Дядюк, менеджерка проєктів ЦЕДЕМ.

Валентина Телеуця, кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри фольклористики КНУ ім. Т.Г. Шевченка, експерт Українського культурного фонду, експерт ГО “Інститут культури України” по роботі з міжнародними організаціями розповіла про успішну історію співпраці ОГС, бізнесу та держави: як борщ увійшов до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, як такий, що потребує термінової охорони.

Другий день: ключова тема – безпека 

Другий день Форуму, 16 вересня, був присвячений передовсім безпеці активістів.

Стартував він панельною дискусією про безпекові виклики та рішення для волонтерів, активістів та ОГС за останні 7 місяців. Спікерами стали експерти та тренери у сферах цифрової, фізичної, психологічної та правової безпеки, які з лютого 2022 працювали з цільовими аудиторіями проєкту над підвищенням рівня знань та вмінь передбачати та протидіяти загрозам безпеки їхньої професійної діяльності. Формування культури безпеки ОГС – це кропіткий та постійний процес, який потребує залучення та команд організацій, а також ресурсу. Під час панельної дискусії, юристкою ЦЕДЕМ, Марією Полоз було презентовано  порадник “Як громадським організаціям та благодійним фондам перевірити потенційного партнера і уникнути ризиків блокування їхньої діяльності?”  https://bit.ly/3eW7zry, що стало дуже доречним під час дискусії з учасниками Форуму. 

Наступною  відбулася майстерня з цифрової безпеки, присвячена базовим принципам цифрової безпеки під час війни для громадських активістів, волонтерів та організацій громадянського суспільства. Майстерню було профасилітовано спеціалістками Лабораторії цифрової безпеки. 

Під час практичної майстерні з фізичної безпеки для громадських активістів та волонтерів було розкрито алгоритми вимірювання ризиків та загроз фізичній безпеці громадських активістів та ОГС під час війни й не тільки. 

А завершився форум майстернею на тему комунікації реформ. Тут учасники отримали практичні поради з комунікування діяльності організацій громадянського суспільства, які провадять реформи? в умовах війни та кризових ситуацій. Поговорили і про те, що варто робити, а чого уникати, аби забезпечити максимально ефективне та якісне висвітлення діяльності ОГС. Слухачі посилили свої спроможності у комунікації реформ, відпрацювали отримані знання на практиці, а також отримали перелік інструментів, на які варто звернути увагу для комунікації реформ в Україні в умовах війни.

Форум став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).