Громадська організація «Життя» презентувала результати третього Глобального індексу втручання тютюнової індустрії, згідно з яким Україна посіла 52 місце із 80 держав рейтингу. Дослідження вимірює ефективність урядів щодо захисту політики охорони здоров’я від втручання тютюнової промисловості та ефективних стратегій протидії цьому втручанню, які мають впроваджуватися урядом на державному рівні. Результати третього звіту Індексу втручання тютюнової індустрії в Україні, ґрунтуються на даних, зібраних за період від 1 січня 2020 року до 31 березня 2021 року.

«Цього року Україна отримала на 4 бали менше, що демонструє позитивну динаміку у зниженні рівня втручання тютюнової індустрії на формування та здійснення державної політики захисту населення від шкоди тютюну. Попри це, вплив тютюнової індустрії на роботу Уряду та Парламенту залишається на рівні, який перешкоджає виконанню Україною Цілі №3 сталого розвитку ООН та поглибленню імплементації Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Зниження втручання тютюнової індустрії у політику охорони здоров’я розблокує ухвалення антитютюнових законодавчих ініціатив, які врятують тисячі життів українців», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя»

Експерти оцінили рівень втручання тютюнової промисловості на політику держави Україна у 64 бали зі 100 можливих. Згідно з результатами попереднього Індексу втручання тютюнової промисловості у 2020 році Україна отримала 68 балів.  Найвищий бал втручання тютюнової індустрії у політику держави зафіксовано у Домініканської Республіки – 96 балів, найнижчий у держави Бруней Даруссалам – 15 балів. За методологією дослідження, чим вищий бал, тим сильніше втручання тютюнової індустрії.

«Неприпустимо, коли під час пандемії COVID-19 тютюнова промисловість намагається надавати допомогу державі, водночас вимагаючи зменшення акцизів на тютюнові вироби, коли куріння на 50% підвищує ризик смертності від ускладнень COVID-19. Україна як держава, яка ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну буде відмовлятися від такої співпраці дотримуючись статті 5.3 Конвенції та її Керівних принципів», – підкреслив Отто Стойка – лікар-методист Центру громадського здоров’я МОЗ України.

2020 рік характеризується тим, що тютюнова індустрія використовувала скрутну ситуацію боротьби країни з пандемією COVID-19. Через свої групи впливу у Парламенті, індустрія постійно займалася «законодавчим спамом» та блокувала ухвалення комплексного антитютюнового законопроєкту. Попри агресивні спроби тютюнової індустрії підірвати політику підвищення акцизів на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи), Уряд та Верховна Рада України змогли відстояти ефективне рішення про гармонізацію акцизів на ТВЕН та сигарили до рівня сигарет. З 1 січня 2021 року вступили в дію норми Закону № 466-IX і лише за перші 9 місяців 2021 року доходи Держбюджету від акцизів на ТВЕНи склали близько 10,5 млрд гривень у той час, як за весь 2020 рік доходи від акцизів на ТВЕН становили 1,7 млрд грн.

«Україна гармонізувала оподаткування сигарет та ТВЕН, що дозволило Держбюджету отримати додаткові надходження. Тютюнова індустрія намагалася скасувати підвищення акцизів, однак завдяки вчасному інформуванню та суспільному резонансу, державі вдалося захистити ефективне рішення. Це доводить необхідність запровадження в Україні на рівні законодавства декларування та звітності про будь-які контакти представників держави та тютюнової індустрії», – зазначив Сергій Миткалик, Голова правління ГО «Антикорупційний штаб».

Глобальний індекс втручання тютюнової промисловості фіксує сім індикаторів впливу на державну політику:

• конфлікт інтересів;
• превентивні заходи;
• прозорість;
• непотрібна взаємодія;
• преференції для промисловості;
• діяльність індустрії у сфері «корпоративної соціальної відповідальності»;
• участь тютюнової індустрії у розробці політик.

Зменшити вплив тютюнової індустрії на державну політику охорони здоров’я допоможе впровадження практик реалізації Керівних принципів Статті 5.3 РКБТ ВООЗ, які зокрема, рекомендують встановити систему звітування про контакти представників держави з представниками тютюнової промисловості.

«В середньому ми бачимо більше 100 схвальних публікацій у різного роду медіа на користь тютюнової індустрії. Все це сприяє позитивному враженню про тютюнову індустрію, і все це сприяє тому, що формується так звана корпоративна соціальна відповідальність індустрії. Також Центр демократії та верховенства права разом із VoxCheck провели аналіз 515 правок до другого читання комплексного антитютюнового законопроєкту №4358. Переважна кількість правок  виявилася або законодавчим спамом (щоб затягнути розгляд законопроєкту), або мала на меті послабити конкретні позиції в законопроєкті, невигідні тютюновій індустрії», – зауважив Гліб Колесов, керівник проєкту “Київ без тютюнового диму”, юрист ЦЕДЕМ.

Довідкова інформація: Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії був вперше запроваджений Альянсом Південно-Східній Азії з боротьби проти тютюну (South–East Asia Tobacco Control Alliance) як регіональний звіт за підтримки проєкту «Зупинимо тютюнові організації та вироби» Благодійного Фонду Блумберга та є частиною глобальної публікації Всесвітнього центру ефективного управління контролем над тютюном (Global Centre for Good Governance in Tobacco Control) у Школі глобальних досліджень Університету Таммасат.