3 вересня у Києві відбулася масштабна конференція “Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі”. У заході взяли участь представники державної влади, міжнародної спільноти, медійних організацій та ті, хто займається молодіжною та дитячою політикою. Всього до конференції приєднались 157 учасників.
Організаторами заходу стали Суспільне мовлення, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та Центр демократії та верховенства права за підтримки Ради Європи та ОБСЄ.
Загальною темою конференції було сьогодення та майбутнє Суспільного (і незалежних медіа загалом) у добу штучного інтелекту та цифрових платформ, а також взаємодія з молодіжною аудиторією.
Відеозапис заходу дивіться за посиланням
У вітальному слові Мачей Янчак, голова Офісу Ради Європи в Україні, наголосив, що робота доброчесних медіа важлива для захисту демократії, прав людини та верховенства права, тож Рада Європи підтримує Україну на цьому шляху. Він відзначив троїсту роль медіа під час війни: інформувати, боротися з дезінформацією і документувати воєнні злочини, надаючи світу перевірену інформацію.
Аргумент на користь України і її європейського майбутнього – так схарактеризував Суспільне Петр Мареш, спеціальний представник головування ОБСЄ – координатор проєктів в Україні. За його словами, мовник упродовж останніх років став прикладом потужного демократичного медіа, котре працює по всій країні на високому рівні, лишаючись відкритим і доброчесним.
Микола Чернотицький, голова правління Суспільного мовлення, детальніше розповів про його роботу, нагадавши, що Єврокомісія у 2024 році відзначила рівновіддаленість та неупередженість НСТУ. Зараз її матеріали мають десятки мільйонів переглядів у цифровому форматі і поширюються серед європейських суспільних медіа. Стартував і копродукційний проєкт – перші фільми уже вийшли в прокат.
Спікер також розповів про ситуацію з фінансуванням мовника: цьогоріч воно збільшене, але для успішної роботи потрібні додаткові ресурси. Нагадаємо, за законом НСТУ має отримувати 0,2% від видатків держбюджету, але в умовах війни Суспільне готове на відсоток лише від цивільних витрат.
Після цього із мотиваційним словом виступив Пітер Померанцев, британський письменник, журналіст і телевізійний продюсер. Він наголосив: підтримка суспільного мовника не є розкішшю, адже незалежні медіа у сьогоднішніх умовах є критичним елементом національної безпеки.
Христина Гаврилюк, головна продюсерка інформаційного мовлення Суспільного, провела для учасників презентацію “Як працюють новини Суспільного?”. Вона навела статистику переглядів матеріалів та дані дослідження, за яким рівень довіри до новин Суспільного залишається на рівні 80% – це головний індикатор успіху для команди.
За словами спікерки, зараз новини потрапляють у єдиний інформаційний центр, а звідти на всі платформи Суспільного – сайт, соцмережі, радіо та телебачення. Автономно працює команда розслідувачів, а контент, цікавий європейській та американській аудиторії, передають для обміну контентом. Окремою перевагою вона назвала регіональну мережу – понад 700 людей залучені до інформаційного мовлення.
Надалі учасники перейшли до панелі “Регуляція та саморегуляція медіа в епоху штучного інтелекту і цифрових екосистем”. Як відзначив Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах, котрий модерував цю дискусію, медіа є одним із наріжних каменів демократії – а особливо коли йдеться про суспільного мовника.
Дмитро Шоломко, радник голови правління Суспільного мовлення, керівник Google в Україні у 2006–2023 роках розповів про BigTech, ознайомивши слухачів із концепцією “технофеодалізму”, коли компанії сформували окремий світ із власними ієрархічними правилами, де метою є максимізація прибутку. Тож, за його словами, користувачі мають об’єднуватися, ставити чіткі вимоги, окреслювати власні права і обов’язки.
Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики та євроінтеграції, вказала, що для медіа є сенс використовувати штучний інтелект, але встановивши чіткі правила і для завдань на зразок перекладів чи структурування. Це вивільнить час для власне творчої роботи, котру ШІ поки не замінить. Вона також розповіла про роботу в ПАРЄ щодо медійної теми.
Микита Потураєв, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики відзначив, що соцмережі стали екосистемою для зростання руйнівних ідеологій. Як на це реагувати державам – однозначної відповіді немає. Тож він анонсував міжнародну конференцію за участі борців з дезінформацією, політиків та представників суспільних мовників задля змістовного обговорення теми.
Проводити чітку межу між пропагандою та свободою слова закликав усіх Ярослав Юрчишин, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова. Адже якщо накладати парадигму свободи слова на пропагандистів чи дезінформаторів, то ви програєте, адже вони налаштовані вас обдурити. Цим користуються тоталітарні режими. Тож дискусії у цій царині мають враховувати той факт, що Україна перебуває у стані війни.
Мішель Ровереллі, директорка з питань взаємодії з членами та комунікацій Європейської мовної спілки назвала НСТУ дуже цінним членом спілки. За її словами, витрати на фінансування мовника насправді є інвестицією. Адже приклад Європи доводить, що завдяки йому суспільні медіа підзвітні громадськості, а не рекламодавцям чи політичним акторам. І тому мають зберігати редакційну незалежність, що відрізняється від цифрових платформ, котрі орієнтовані на бізнес-модель.
Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; розповів про реєстрацію медіа, особливості роботи регулятора та актуальні виклики. Серед них він відзначив брак фінансування, через яке Нацрада не може втілювати європейські практики, зокрема моніторинг онлайн-середовища за допомогою штучного інтелекту. Втім, регулятор застосовуватиме нові підходи, аби виконувати свої завдання.
Повертаючись до теми штучного інтелекту, Світлана Остапа, голова Наглядової ради Суспільного мовлення вказала, що мовник вважає його інструментом, а не заміною людської, розумової праці. Тому ШІ використовують для розшифровки інтерв’ю, перекладу, збіру інформації та подібних завдань. Вона також навела результати дослідження Інституту масової інформації, за яким медіа найчастіше застосовують штучний інтелект для розшифровки матеріалів, створення візуального контенту та редагування і написання текстів.
Захар Процюк, операційний директор The Kyiv Independent, описав штучний інтелект як загрозу і можливість водночас. Адже якісні видання отримають перевагу на тлі дезінформації і водночас зможуть використовувати його для редагування та перекладу. Загрозою ж буде вже згадана дезінформація а також зменшення трафіку для видань через застосування AI з боку Google. Спікер сумнівається у здатності регулювання встигати за ШІ, адже темп змін надто високий.
У другій панелі під назвою “Медіаграмотність майбутнього: як зберегти зв’язок із молоддю в середовищі швидких змін” йшлося про контент для молодих аудиторій як стратегічний пріоритет та інвестицію у майбутнє. Дискусія стала логічним продовженням суспільного обговорення статистики переглядів, за якою серед топ-10 найпопулярніших в Україні дитячих Youtube-каналів більшість є російськомовними, а очолює його канал “Маша і ведмідь”. Модерувала цю панель Вікторія Мурована, головна продюсерка цифрових платформ Суспільного мовлення.
Олександр Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради України, відзначив, що саме в дитинстві починає формуватися мовний і наративний простір, тому вплив російського контенту є негативним. Він пропонує підходити до проблеми комплексно, зокрема промоніторивши найпопулярніші 100 каналів для дітей та підлітків. Олександр Корнієнко відзначив роль Суспільного, адже не менш важливо створювати гарну альтернативу, якісний контент.
Інна Совсун, народна депутатка України, перша заступниця Міністра освіти і науки України (2014–2016 роки), звернула увагу на інший аспект: діти часто нічого не знають про політичне життя країни і не розуміють, що відбувається тут. За її словами, у багатьох країнах є дитячі випуски новин з адаптованою для аудиторії інформацією. Важливо не перетворювати на на партійну агітацію, але громадяни мають з дитинства усвідомлювати, у якій країні вони живуть.
На потребі піднімати обізнаність батьків наголосила Марина Марченко, голова громадської організації “Генерація матерів Лада”. Адже діти передовсім переймають інформацію від оточення, навіть попри просвітницькі кампанії у школах. Вона також відзначила, що інформація повинна подаватися збалансовано, не викликаючи у батьків почуття провини.
Калле Сандгаммар, генеральний директор Шведської освітньої телерадіокомпанії розповів про досвід свого медіа та країни загалом у цій сфері. Матеріали телерадіокомпанії розраховані як на школи, так і на загальну публіку, але з фокусом на дітей. Медіа перебуває в діалозі зі школами, владою та об’єднаннями вчителів. Саме останні є ключовими гравцями, адже активно використовують контент.
Вадим Міський, секретар Наглядової ради Суспільного мовлення, програмний директор ГО “Детектор медіа”, нагадав, що крім інвестицій у майбутнє, потрібно створювати і суто дитячий контент – над цим НСТУ і працює. Головною ж ідеєю є виховання громадянської свідомості, патріотизму, гуманістичних цінностей та формування погляду на майбутнє України в об’єднаній Європі. Він також навів статистику: зокрема, канал Бробакс із дитячим контентом має 55 мільйонів переглядів, а проєкт підліткових новин “Хто про шо” у TikTok переглянули понад 6 мільйонів разів.
Захід організовано за сприяння Центру демократії та верховенства права у співпраці із Суспільним мовленням і Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики завдяки підтримці проєкту Ради Європи “Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза II” та Програми підтримки ОБСЄ для України
