11 квітня 2024 року у Києві відбувся круглий стіл на тему “Банківський дерискінг: феномен, причини виникнення, вплив на фінансову стабільність України. Шукаємо спільні рішення”. Його організував ЦЕДЕМ у партнерстві з Державною службою фінансового моніторингу України, Академією фінансового моніторингу, Офісом Ради Європи в Україні та Незалежною асоціацією банків України. Дискусію модерували Ростислав Марчук, керівник Академії фінансового моніторингу України, та Анна Ісічко, заступниця директорки Центру демократії та верховенства права.
Цей круглий стіл став простором для конструктивного діалогу представників органів державної влади, організацій громадянського суспільства й банківського бізнесу. Учасники шукали шляхи протидії банківському дерискінгу та дерискінгу інших суб’єктів фінансового моніторингу (далі – СПФМ). До заходу долучилися представники Офісу Ради Європи в Україні, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної податкової служби України, Незалежної асоціації банків України, банків України, а також експертних організацій громадянського суспільства.
Банки у своїй роботі – зокрема і обслуговуванні клієнтів – керуються низкою зобов’язань, встановлених як законами, так і на рівні регуляцій Національного банку України. Банки, які не дотримуються цих вимог, ризикують отримати санкції: від штрафів до втрати ліцензії. З огляду на це, банки застосовують до високоризикових клієнтів практику дерискінгу, і це непоодинокі випадки.
Дерискінг – це ситуація припинення або обмеження ділових відносин фінансової установи з певним клієнтом або категорією клієнтів для уникнення ризиків, а не ефективного управління ними через ризико-орієнтований підхід. Простіше кажучи, банк відмовляється обслуговувати клієнта, бо бачить потенційні ризики.
У реаліях багатьох європейських країн, зокрема і України, банки часто вважають громадські та благодійні організації низькоприбутковими клієнтами з високим ступенем ризику. На практику необгрунтованого дерискінгу звернув увагу і FATF (міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні стандартів боротьби з відмиванням грошей), через що у 2023 році FATF внесла зміни до своєї Рекомендації 8. Нововведення вимагають від країн захищати неприбуткові організації (НПО), що цілком виправдано, адже НПО важливі для світової економіки та багатьох національних фінансових систем. Дерискінг же, ускладнює роботу НПО, що в нашому випадку негативно позначається на воєнній економіці України та загрожує її фінансовій стабільності.
Ігор Гаєвський, перший заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу України, рішуче засудив практику дерискінгу та висловив підтримку ризикоорієнтованому підходу у співпраці банків та неприбуткових організацій:
“Державна служба фінансового моніторингу України опозиційно ставиться до дерискінгу. Оскільки банківський сектор є ключовим у співпраці із фінансовою розвідкою, ми розуміємо, що будь-які прояви дерискінгу мають негативний вплив на належну організацію заходів системи фінансового моніторингу у банках та інших СПФМ. Розрив або обмеження ділових відносин СПФМ із певними клієнтами для уникнення ризиків не є однією із найгірших практик у сфері боротьби із відмиванням коштів. Наша служба як послідовник імплементації в Україні стандартів FATF та директив ЄС однозначно виступає за ризикоорієнтований підхід. Ми відстоюємо це при підготовці відповідних законопроєктів та підзаконної регуляції”.
Міжнародна експертка Ради Європи Саманта Шин також висловилася про вплив законодавства у сфері протидії фінансування тероризму на роботу банківського сектору в Україні. Вона зазначила, що, проаналізувавши ситуацію в Україні у сфері ВК/ФТ, європейські експерти з’ясували: декілька положень попередньої версії Рекомендації 8 FATF не були ефективними.
Зокрема це пов’язано із тим, що люди часто не розуміють специфіку діяльності громадського сектору: як він організовується, чим займається та як відрізняється від інших суб’єктів господарювання. Інша причина – доволі суворий нагляд за організаціями з боку банківських установ. Банки вимогливо підходять до взаємодії з усіма неприбутковими організаціями, попри їхній профіль чи сталу практику діяльності. Це, у свою чергу, призвело до виникнення феномену дерискінгу. Зважаючи на ці виклики, Рекомендація 8 FATF була змінена в 2023 році.
Цікавими висновками щодо регулювання банківської діяльності у світлі європейської інтеграції України поділилася Ольга Василевська-Смаглюк, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики:
“В 2020-2021 роках Європейський банк та регулятори, звернувшись до компетентних органів по всьому ЄС, а також до зовнішніх стейкхолдерів, здійснили оцінку масштабів і впливу дерискінгу в Європейському Союзі. За наслідками аналізу було виявлено, що попри те, що протягом останніх 10 років вживалися заходи для запобігання дерискінгу, він продовжує спостерігатися у всіх країнах ЄС. Хоча вплив та масштаби дерискінгу, за проведеним дослідженням, були різними, та наслідки всюди були подібними. При детальному розгляді причин та наслідків того, що змушує фінансові установи обрати дерискінг замість управління ризиками, Європейська бізнес-асоціація дійшла до цікавого висновку. Директива щодо запобігання відмиванню коштів не вимагає від установ припинення співпраці з певними категоріями клієнтів, натомість вона містить вимогу управління пов’язаними із такими клієнтами ризиками на основі ризик-орієнтованого підходу. Справжня причина дерискінгу у цьому процесі полягає у тому, що фінансовим установам часто бракує відповідних знань, досвіду для того аби здійснювати управління ризиками”.
Підкреслюючи важливість ризикоорієнтованого підходу та наголошуючи на необхідності діалогу між суб’єктами первинного фінансового моніторингу, регулятором та клієнтами, Ірина Пряженцева, начальниця управління регулювання та методології Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України, зазначила:
“НБУ також абсолютно підтримує ризикоорієнтований підхід. Застосування так званого “феномену дерискінгу” не є прийнятним з точки зору Національного банку. Всі рішення банків щодо відмови встановлення ділових відносин, вивчення клієнта, заходів належної перевірки, аналізу операцій мають бути обгрунтовані. Але водночас це має бути діалогом. Діалогом між неприбутковими організаціями та банківськими установами. Тому що банки є СПФМ і мають свої обов’язки. Банківська система, як найпотужніша фінансова система, є найбільш вразливою з погляду використання банків для відмивання коштів та фінансування тероризму”.
Одним із провідних партнерів у реалізації міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (далі – ВК/ФТ), а також виконання рекомендацій моніторингу Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії ВК/ФТ (MONEYVAL) є проєкт “Посилення режиму боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та повернення активів” Офісу Ради Європи в Україні. Керівник цього проєкту Сергій Рибченко зауважив:
“Фінансові установи у сфері ВК/ФТ насамперед повинні неухильно стежити за дотриманням відповідних національних та міжнародних вимог, аби не наражати себе на ризик накладення санкцій з боку регуляторів.
Часом банки оцінюють співпрацю із неприбутковими організаціями через призму балансу своїх витрат на комплаєнс, оцінку ризиків та очікуваних прибутків, що може бути додатковим фактором припинення або відмови у встановленні відносин з представниками НПО”.
Анна Ісічко, заступниця директорки Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) та координаторка проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України” підкреслила важливість формату тріалогу між державним, приватним та громадським сектором, зокрема у сфері банківського обслуговування:
“Доступність фінансових послуг для НПО є однією із вимог Рекомендації 8 FATF. Неприбутковий сектор не є загрозою – він є союзником, і співпраця із ним несе ряд переваг для державного сектору. Отримання актуальної та безпосередньої інформації про стан загроз і виникнення проблем в секторі має надаватися неприбутковими організаціями. Ми закликаємо державні органи приходити по таку інформацію.
Ми знаємо з досвіду німецьких колег, що довіра між секторами вибудовувалася не просто чиїмось владним рішенням. Це було питання взаємодії, зокрема взаємодії із великою “парасольковою організацією”, що об’єднувала велику кількість організацій благодійних, гуманітарних тощо. І саме завдяки цій коаліції організацій німці змогли реалізувати проєкт включення даних про неприбуткові організації у свою власну Національну оцінку ризиків (далі – НОР). Цей досвід можемо перейняти і ми.
Ту незалежну оцінку ризиків, яку ЦЕДЕМ здійснює нині у межах проєкту, ми можемо інтегрувати у звіт НОР 2025 для України. Так ми могли б досягти інтеграції об’єктивних даних, які отримуємо через статистичні та соціологічні дослідження, опитування донорських організацій, громадських, благодійних, релігійних організацій, загалом НПО”.
Перелік та опис проблем, з якими неприбуткові організації стикаються під час отримання банківських послуг, можна знайти в презентації, яку використовувала Анна Ісічко.
На банківське обслуговування українських ОГС впливає декілька контекстів: національний та міжнародний. Ситуацію також ускладнює війна. Основними факторами, що збільшують вразливість НПО до відмивання коштів або фінансування тероризму, є перебування в регіонах, де тривають активні бойові дії, регіони зі слабким управлінням, корупцією тощо. Юлія Юдіна, заступниця начальника управління регулювання та методології Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України, звернула увагу і на цей контекст:
“Здійснення іноземними банками, в тому числі банками, що входять до міжнародних фінансових груп, моніторингу фінансових операцій є загальноприйнятою світовою практикою. Такі заходи проводяться відповідно до внутрішніх комплаєнс-політик таких банків. Як регулятор українського банківського сектору, вплинути на такі політики ми не можемо. Основна проблема полягає в тому, що іноземні банки блокують операції осіб, що зареєстровані на всій території областей, незалежно від того, чи знаходиться відповідне місто під окупацією, чи ні. Безпідставне блокування платежів українських юридичних осіб, що зареєстровані на території тимчасово окупованих областей та знаходяться у містах, які не є під окупацією, нині є першочерговим питанням, яке неодноразово піднімалося Національним банком перед урядом України, міжнародними партнерами, Європейським центральним банком (далі – ЄЦБ).
У жовтні 2023 року був опублікований англомовний дашборд Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. НБУ просив ЄЦБ довести до відома інші міжнародні банківські установи про можливість використання дашборду під час фінансового моніторингу банківських операцій. Проте, з огляду на нещодавну комунікацію, європейські банки все ще уникають використання такого Переліку, що призводить до затримок проведення платежів на рахунки українських суб’єктів господарювання або до відмови. Зараз НБУ працює із Мінреінтеграції задля покращення цього дашборду та структурування інформації”.
Наостанок Руслана Мартинів, начальниця відділу нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу управління фінансового моніторингу Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Міністерства фінансів України, наголосила на необхідності і доцільності застосування ризикоорієнтованого підходу на противагу дерискінгу.
“Ризико-орієнтований підхід є фундаментальною базою у сфері запобігання та протидії ВК/ФТ. За результатами НОР неприбуткові організації мають більш підвищений ризик, але це не означає що вони автоматично стають загрозливими та уразливими до ВК/ФТ.
Ви [представники усіх секторів] хочете чіткіше прописані правила. Але неможливо написати один формалізований каскад правил, зрегульований на усіх. Мінфін вже робив спробу зведення загальних правил для СПФМ, видавши Наказ №465 про затвердження Критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Наголошуємо, що ми не можемо чітко все прописати для кожної із ситуацій, оскільки більшість ситуацій різняться. Проте є і доволі одноманітні випадки, із яких потрібно виводити типові правила”, – зазначила Руслана Мартинів.
Під час дискусії представники громадських та благодійних організацій напряму поділились своїми кейсами банківського обслуговування з представниками банків та Національного банку України і отримали відповіді та рекомендації. Серед іншого, у ОГС є право направити скаргу до НБУ, якщо вичерпано всі підходи до вирішення проблеми напряму за банком. Ми також нагадаємо, що раніше формували перелік рекомендацій для ОГС з контактами НБУ для подання звернень про проблемне обслуговування банками України.
За результатами круглого столу сторони погодилися надалі працювати для поглиблення діалогу, організації і проведення спільних навчань, та перш за все – для внесення змін до чинного законодавства України, які б враховували положення оновленої Рекомендації 8 FATF.
Нагадаємо, що ключові матеріали з питань законодавства у сфері протидії відмиванню коштів та запобіганню фінансуванню тероризму, підготовані ЦЕДЕМ, можна знайти за посиланням.
Цей матеріал підготовлено ЦЕДЕМ в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, який реалізується IСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
