20 липня 2021 р., відбувся круглий стіл “Ефективність способів захисту державних та приватних інтересів у разі поширення недостовірної інформації”. Учасники та учасниці обговорили питання захисту репутації в Україні, зокрема дифамацію, чорний піар, дезінформацію; судову практику у цій сфері, а також законодавчі зміни щодо захисту державних та приватних інтересів у разі поширення недостовірної інформації.
Організували захід Міністерство культури та інформаційної політики України, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, Спільний проєкт «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», Ініціатива з Верховенства Права Американської Асоціації Юристів, громадські організації «Центр демократії та верховенства права» і «Платформа прав людини». У обговоренні взяло участь понад 100 учасників, модерував дискусію Олександр Бурмагін, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини».
Часи цифрової трансформації принесли як позитивні можливості доступу до інформації, так і посилили ризики поширення дезінформації, неправдивої інформації, дифамації, мови ворожнечі в Інтернеті, що значним чином впливає на поляризацію суспільства. Такі тенденції відзначили у підсумковій декларації конференції міністрів держав-учасниць Ради Європи, що відповідальні за медіа та інформаційне суспільство, проведеної у червні 2021 р.
Вимогою демократичного суспільства є плюралізм точок зору, який передбачає право медіа поширювати негативну інформацію та критичні коментарі щодо політичних фігур та осіб, які займають державні посади, а також право громадськості отримувати таку інформацію. Про це йдеться у Декларації Комітету міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у медіа 2004 р. Політичні діячі, а також державні службовці повинні усвідомлювати, що їхня діяльність є предметом ретельного громадського контролю та критики, зокрема за допомогою роботи медіа, для забезпечення прозорості та відповідального виконання їхніх функцій.
Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України, зауважив, що термінологія українського цивільного законодавства не відповідає термінології Конституції України у частині захисту репутації. В Конституції йдеться про те, що свобода слова може бути обмежена задля захисту репутації. Водночас у Цивільному кодексі йдеться про честь, гідність і ділову репутацію, що суперечить і практиці європейських держав. Тарас Шевченко підкреслив: «Саме репутація має бути тим об’єктом, який підлягає захисту».
Дезінформація має негативні наслідки саме для реалізації прав людини, зокрема права на вільні й чесні вибори, права на свободу вираження поглядів, права на охорону здоров’я та інші права. Окрім того, дезінформація підриває демократію, породжує напругу та безлад у суспільстві, а також поширює недовіру до державних органів.
«Комплексне розуміння інформаційного простору, зокрема дезінформації, є ключовим для вироблення дієвої відповіді та створення безпечного середовища, сприятливого для свободи вираження поглядів, яка гарантована статтею 10 Європейської конвенції з прав людини», – підкреслила Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні.Також Олена Литвиненко додала, що держави не можуть дати ефективної відповіді дезінформації самостійно. Для цього потрібно співпрацювати з міжнародними, національними організаціями, приватними компаніями, платформами соціальних мереж, громадянським суспільством та медіа.
У відповідь на виклики часу Рада Європи ухвалила низку стандартів, які в комплексі сприятимуть протидії інформаційному безладдю, зокрема:
- Резолюція ПАРЄ «Демократія зламана? Як відповісти?» (Democracy hacked? How to respond?) № 2326, в якій ПАРЄ висловила стурбованість у зв’язку з поширенням дезінформаційних кампаній, спрямованих на формування суспільної думки, тенденцій маніпуляцій та іноземного втручання у виборчі процеси;
- Рекомендація CM/Rec(2018)2 про роль та відповідальність інтернет-посередників;
- Рекомендація CM/Rec(2020)1 щодо впливу алгоритмічних процесів на права людини;
- Звіт Ради Європи «Інформаційне безладдя: на шляху до міждисциплінарного підходу до досліджень та вироблення політик»;
- та інші документи.
Тарас Тарасенко, Голова підкомітету з питань прав людини Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, зазначив, що у нинішній час інформація стала своєрідною зброєю. А також у контексті дезінформації та дифамації Тарас Тарасенко підняв аспект захисту персональних даних. Адже недбайливе ставлення до персональних даних з боку самих громадян може призвести до того, що ці дані можуть бути використані проти них.
Микита Потураєв, Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, зазначив, що законодавство в частині протидії дезінформації, дифамації та захисту репутації потребує вдосконалення, оновлення і балансування, але ці процеси мають супроводжуватися інформаційно-просвітницькими кампаніями, ініціативами з медіаграмотності.
Запис круглого столу – за посиланням.
